Справа № 758/15511/23
05 березня 2024 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» до ОСОБА_1 , про стягнення суми страхового відшкодування
У грудні 2023 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення суми страхового відшкодування.
В обґрунтування позову зазначено, що 17.10.2020 року у м. Києві по вул. Волоська, 37 відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом - ДТП) за участю транспортного засобу «KIA RIO», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та транспортного засобу «INFINITI FX35», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 31.01.2023 року у справі № 758/10222/22 відповідача було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «KIA RIO», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована позивачем згідно поліса № АР/2397507 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Під час розслідування страхового випадку позивачу стало відомо, що на момент ДТП відповідач керувала транспортним засобом на підставі недійсного тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами категорії В.
На підставі угоди про виплату страхового відшкодування № ГО-15750/КВ12 від 02.11.2022 позивачем було визначено суму збитків, завданих власнику автомобіля «INFINITI FX35», д.н.з. НОМЕР_2 та розмір страхового відшкодування, складено страховий акт № ГО-15750/КВ12 від 11.11.2022 року та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 5 800 грн.
Враховуючи те, що відповідач скоїла ДТП, керуючи транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, позивач в порядку регресу просить стягнути з відповідача вказані кошти.
Ухвалою суду від 22 грудня 2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17.10.2020 року у м. Києві по вул. Волоська, 37 відбулась ДТП за участю транспортного засобу «KIA RIO», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та транспортного засобу «INFINITI FX35», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Подільського районного суду міста Києва від 31.01.2023 року у справі № 758/10222/22 відповідача було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 7).
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «KIA RIO», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована позивачем згідно поліса № АР/2397507 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 6).
Разом із повідомленням про настання ДТП відповідач надала позивачу копію тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами категорії В, виданого 23.08.2018 року (а.с. 8).
17.01.2022 року щодо відповідача винесено постанову серії ЕАР № 6039515 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як вбачається з вказаної постанови, відповідач, керуючи транспортним засобом, стала учасником ДТП, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії (а.с. 9).
На підставі угоди про виплату страхового відшкодування № ГО-15750/КВ12 від 02.11.2022 позивачем було визначено суму збитків, завданих власнику автомобіля «INFINITI FX35», д.н.з. НОМЕР_2 та розмір страхового відшкодування, а також, складено страховий акт № ГО-15750/КВ12 від 11.11.2022 року (а.с. 10).
Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 5 800 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 1102 від 16.11.2022 (а.с. 5).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (деліктне зобов'язання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
У відповідності до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.
Згідно з ст. 29 вищевказаного Закону зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з п. б ст. 38.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Враховуючи, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 5 800 грн. на користь власника пошкодженого транспортного засобу «INFINITI FX35», д.н.з. НОМЕР_2 на підставі угоди про виплату страхового відшкодування, підтвердження винуватості відповідача у скоєнні ДТП, порушення ним обов'язків, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зокрема, керування транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, сукупність вищевказаних умов у розумінні ст. 38 вказаного Закону є підставою для виникнення права зворотної вимоги до відповідача як до винної особи, в розмірі понесених витрат, що складають 5 800 грн.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору 2 147,20 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 206, 265-267, 352-355 ЦПК України, суд
Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» до ОСОБА_1 , про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» суму страхового відшкодування у розмірі 5 800 (п'ять тисяч вісімсот) гривень;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» судовий збір у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок;
Повне найменування сторін:
позивач - приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, код ЄДРПОУ 32638319);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Гребенюк