Справа №:755/6212/22
Провадження №: 1-кс/755/2254/24
"28" червня 2024 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022100040001545 та додані до неї матеріали, -
за участю учасників судового провадження:
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_4 знаходиться кримінальне провадження №12022100040001545 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
21.06.2024 року обвинуваченим ОСОБА_3 було подано письмову заяву про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду даного кримінального провадження.
21.06.2024 року заяву про відвід судді після автоматичного розподілу передано головуючому - судді ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 28.06.2024 року обвинувачений підтримав заявлений відвід, обґрунтовуючи його тим, що дії судді ОСОБА_4 під час судового розгляду даного провадження, на думку обвинуваченого, систематично не узгоджувалися з вимогами Кримінального процесуального кодексу України та чинного законодавства, внаслідок чого виникли підстави заявити відвід відповідно до п.4 ч.2 ст.75 КПК України, тобто за наявності обставин, які викликають сумніви в її неупередженості.
На думку обвинуваченого, суддя ОСОБА_4 умисно допустила істотні порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, зокрема порушила порядок розгляду клопотань сторони захисту, систематично відмовляє в позитивному рішенні щодо поданих клопотань, відмовляє в задоволенні заяви про відвід прокурора, а також разом з секретарем судових засідань фальсифікує протоколи судових засідань. Внаслідок таких дій, на думку обвинуваченого, відбувається перешкоджання реалізації прав обвинуваченого.
Враховуючи викладене, обвинувачений просив суд задовольнити заяву про відвід, з підстав викладеній в ній, та передати справу на розгляд іншому судді.
Прокурор та захисник обвинуваченого, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду були належним чином повідомлені, будь-яких доказів поважності причини неявки суду не надав, клопотань про відкладення судового засідання не надходило.
Потерпілий та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду були належним чином повідомлені, представник потерпілого направила до суду клопотання, в якому повідомляє суд про те, що У зв'язку з участю у слідчих діях 28.06.2024 року в ГСУ ДБР в кримінальному провадженні №62023000000000944, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 30.10.2023 року, можливості бути присутньою в судовому засіданні не має.
Разом з тим зазначила, що вважає зазначену заяву про відвід судді ОСОБА_4 черговою спробою обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності шляхом відкладення останнього судового засідання. У справі №755/6212/22 відбулись судові дебати, суд заслухав всіх учасників справи та призначив останню дату засідання з метою надання обвинуваченому останнього слова відповідно до ст.365 КПК України.
Протягом розгляду справи судом обвинувачений ОСОБА_3 постійно намагається затягнути судовий розгляд справи шляхом подання численних скарг, заяв, клопотань на всіх учасників процесу. При тому, всі звернення судом були розглянуті, надані роз'яснення обвинуваченому щодо порядку подання таких звернень.
Також, обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово уникав відвідування судових засідань надаючи медичні висновки від лікарів, які відсутні в базі електронної охорони здоров'я, змінив п'ять захисників від БВПД, які були залучені до справи на підставі ухвали суду.
Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у зв'язку з її необгрунтованістю.
Суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_4 в судове засідання, будучи належним чином повідомленою про судове засідання згідно вимог ст.135 КПК України, не з'явилася, правом подачі письмових пояснень не скористалася.
Враховуючи вимоги ст.ст.22, 26 та 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з'явилися, та, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, копії відеозаписів судових засідань надані обвинуваченим, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що В провадженні судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_4 знаходиться кримінальне провадження №12022100040001545 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, в ході судового розгляду якого обвинуваченим заявлено відвід судді з вказаних вище підстав.
Згідно із ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Що стосується підстав для відводу, зазначених захисником, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частинами 1, 2 статті 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до положень ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
На думку суду, при розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_4 обвинуваченим не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, викладені в заяві підстави щодо відводу не передбачені ст.75 КПК України, доводи, викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді. Фактично обвинувачений не погоджується з процесуальними рішеннями судді, що не є підставою для відводу із урахуванням вищевикладених норм національного та міжнародного законодавства.
Враховуючи наведене, у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти, викладені у заяві обвинуваченого, а тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.8, 55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст.15 Кодексу суддівської етики, п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді,п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень,ст.ст.1-2, 7-29, 75-76, 80-81, 321, 369-372 КПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, -
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022100040001545, - відмовити.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження та направити для відома судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_4 .
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження в судовому засіданні о 12-10 годині 02 липня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1