Справа №:755/10670/24
Провадження №: 1-кс/755/2267/24
"25" червня 2024 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024100040002224 та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Коржова Уманського району Черкаської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
24.06.2024 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024100040002224 відносно ОСОБА_5 .
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, а саме 30 травня 2013 року Голосіївський районним судом м.Києва за ч.4 ст.296 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки, 21.04.2015 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.1 ст.187 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 21.02.2020 року з Бориспільської ВК №119 по відбуттю строку покарання, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість на шлях виправлення не став, належних для себе висновків не зробив та знову вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.
Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102- ХІ введено військовий стан на всій території України. Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неоднаразово продовжувався.
17.06.2024 року, приблизно о 22 голині 00 хвилин, перебуваючи з адресою м.Київ, просп.Соборності, поблизу пішохідного мосту через Русанівський канал, ОСОБА_5 проводив свій час разом зі своїм товаришем, вживаючи алкогольні напої. В цей же час, вказані особи зустріли на вулиці ОСОБА_8 та її наглядно знайому на ім'я Лідію, з якими у останніх зав'язалась бесіда, після чого Лідія, направилась за місцем свого мешкання, а ОСОБА_8 пішла на зупинку громадського транспорту «бульвар ОСОБА_9 ». Зважаючи на пізню годину та відсутність громадського транспорту, не маючи змоги поїхати за місцем мешкання ОСОБА_8 , вирішила повернутись до ОСОБА_5 та його знайомого, які перебували біля пішохідного мосту через Русанівський канал , що на просп.Соборності у м.Києві, , щоб спільно провести час.
В подальшому, приблизно о 5 годині 00 хвилин, з початком руху громадського транспорту, залишивши ОСОБА_5 та його знайомого біля підземного переходу, ОСОБА_8 направилась на зупинку громадського транспорту « ОСОБА_10 », де почала очікувати на прибуття громадського транспорту. В цей самий час, ОСОБА_8 отримала телефонний дзвінок на власний мобільний телефон «Моторола», після чого остання зайшла за зупинку громадського транспорту на зону зелених насаджень, та почала спілкуванні.
Помітивши, що ОСОБА_8 перебуває сама за зупинкою громадського транспорту та утримує в руках мобільний телефон, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Діючи з раптово виниклим прямим умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна та подальшого обернення його на свою користь, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер, останній наблизився до ОСОБА_8 та відкрито, шляхом ривка вирвав з рук потерпілої ОСОБА_11 мобільний телефон «Моторола», заявленою вартістю 6789 гривень, та почав втікати через проїзну частину просп.Соборності в напрямку ринку Березняки.
Незважаючи на те, що його дії носили явний відритий характер для потерпілої ОСОБА_11 , незважаючи на той факт, що остання намагалась його наздогнати, ігноруючи її законну вимогу, щодо повернення викраденого майна, ОСОБА_5 не відмовився від доведення свого злочинного умислу до кінця, а продовжив свої злочинні дії, та з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілій ОСОБА_11 матеріального збитку на загальну суму 6789 гривень.
24.06.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Підставою для повідомлення про підозру у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення послужила наявність достатніх доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування, а саме: показами потерпілої, показами свідків, речовими доказами у кримінальному провадженні та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Слідчий вважає, що на даний час існують ризики, а саме:
1) п.1 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років;
2) п.3 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місце проживання та роботи останніх, з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні;
3) п.4. ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій, чим буде затягувати строки досудового розслідування.
4) п.5 ч.1 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно не працюючий, а свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом.
Таким чином, більш м'який запобіжний захід, на думку слідчого, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Тому, враховуючи перелічені ризики, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, і стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують. Просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення даного клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, а також зазначив, що підозрюваний співпрацює зі слідством, має місце реєстрації та постійне місце проживання, проживає з другом, самостійно з?явився до суду для розгляду даного клопотання. Просив суд застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 суду пояснив, що свою вину у вчиненні злочину не заперечує, співпрацює зі слідством. Проживає разом з другом у його квартирі, де роблять ремонт. Просив суд застосувати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши доводи та пояснення прокурора, який підтримав дане клопотання з підстав, викладених у ньому, підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення клопотання слідчого, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом було встановлено, що 18.01.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України (кримінальне провадження №12024100040002224).
Відповідно до статті 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , оформлене відповідно до вимог Кримінально процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтував доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень та долучено розписку підозрюваного про вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, які обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
24.06.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: показами потерпілої, показами свідків, речовими доказами у кримінальному провадженні та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний раніше судимий, має постійне місце проживання в місті Києві, має неофіційне місце роботи.
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
На момент розгляду даного клопотання доказів про те, що за час проведення досудового розслідування, підозрюваний переховувався, перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, впливав на свідків чи потерпілу, слідчому судді прокурором надано не було.
Таким чином, на думку слідчого судді, окрім констатації, прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, прокурором не наведені жодні доводи, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, менш суворого, ніж тримання під вартою, який обмежує у свободі ОСОБА_5 , останній буде ухилятись від слідства та суду.
Окрім цього, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Частина 2 статті 194 КПК України передбачає обов'язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений статтею 177 КПК України, зокрема, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини справи, а також те, що останній самостійно з?явився до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з матеріалів клопотання не вбачається, у зв'язку з чим необхідно застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений в клопотанні.
За вищевказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст.3, 176, 177, 178, 179, 181, 184, 193, 194, 195, 196 , 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024100040002224 відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти прокурора, слідчого або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні;
- докласти зусиль до пошуку роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала слідчого судді діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора та слідчого у даному кримінальному провадженні.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 15-40 годині 28 червня 2024 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1