Справа №:755/10752/24
Провадження №: 1-кс/755/2277/24
"25" червня 2024 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024100040001984 та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
25.06.2024 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024100040001984 відносно ОСОБА_5 .
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимий, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та під час дії Закону України «Про затвердження Указу Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, який в подальшому був продовжений, повторно вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 03.06.2024 року, приблизно о 14-00 годині, знаходився у дворі буд. АДРЕСА_3 , де помітив раніше невідомого перехожого ОСОБА_6 , у нагрудній відкритій кишені теніски якого знаходився мобільний телефон, після чого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь.
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_6 спереду та попросив закурити, на що останній тримаючи пакет з продуктами в руках відволікся, відвернувшись трохи у бік та намагався дістати цигарку з кишені брюк. В цей час, ОСОБА_5 , скориставшись слушним моментом та вільним доступом до чужого майна, рукою непомітно витягнув з передньої кишені теніски ОСОБА_6 його мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A14» 6GB/128GB, чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , ринкова вартість якого з урахуванням зносу станом на 03.06.2024 становить 4969,30 грн., з сім-карткою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , що матеріальної цінності для потерпілого не становить, грошей на рахунку не було, та приховавши його пішов у протилежну сторону, тим самим повторно таємно викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_6 .
Після чого, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, а викраденим таким чином майном в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 4969 гривень 30 копійок.
20.06.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Підставою для повідомлення про підозру у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення послужила наявність достатніх доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування, а саме: рапорт працівників поліції про встановлення ОСОБА_5 як причетної особи до вчинення кримінального правопорушення, протокол прийняття заяви про вчинення злочину, покази потерпілого, протокол пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками, покази свідків, протокол огляду місця події, вилучений у провадженні речовими доказами, а саме викрадений мобільний телефон, що належить потерпілому, який був вилучений у ОСОБА_5 , висновок проведеної судової товарознавчої експертизи, інші докази в їх сукупності.
На думку слідчого, підставою до застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий вважає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку слідчого, ризиком того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого є те, що підозрюваний, маючи в розпорядженні відомості про потерпілого, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти його до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, на думку слідчого, є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 , раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, має постійне місце проживання у м.Києві, слідчий просить задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, і стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують. Просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Підозрюваний ОСОБА_7 суду пояснив, що повернув потерпілому викрадений телефон, дуже шкодує про вчинене, має постійне місце проживання в квартирі сестри співмешканки, яка не заперечувала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в її квартирі, проти задоволення клопотання не заперечував.
Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судом було встановлено, що 04.06.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12024100040001984).
Відповідно до статті 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , оформлене відповідно до вимог Кримінально процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтував доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень та долучено розписку підозрюваного про вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - у вигляді домашнього арешту, а також копії матеріалів, які обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
20.06.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення злочину, показами потерпілого, протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками, показами свідків, протоколом огляду місця події, вилученими у провадженні речовими доказами, а саме викраденим мобільним телефоном, що належить потерпілому, який був вилучений у ОСОБА_5 , висновком проведеної судової товарознавчої експертизи, іншими доказами в їх сукупності.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є домашній арешт.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці проживання - має постійне місце проживання, розлучений, пенсіонер, стан здоров'я - наявність хронічних захворювань, на спец обліках не перебуває, раніше не судимий.
Кримінальне правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів. У разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
На думку слідчого судді, дані про особу підозрюваного, а саме те, що останній раніше неодноразово судимий, зареєстрований та проживає за різними адресами, а також обставини вчинення злочину, свідчать про існування з боку підозрюваного ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, слідчий суддя вбачає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід - домашній арешт у нічний час доби.
За вимогами ч.5 ст.194 КПК України оскільки під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя, застосовуючи відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за першою вимогою до суду, прокурора та слідчого та виконувати обов'язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 179, 181, 184, 193, 194, 195, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024100040001984 відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з перебуванням останнього за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 20 серпня 2024 включно, в межах строку досудового розслідування.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, в період часу з 23-00 години до 05-00 години наступного дня, за виключенням випадків оголошення сигналу «Повітряна тривога» та необхідності прослідувати в укриття, а також необхідності надання невідкладної медичної допомоги.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти прокурора, слідчого або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання та роботи;
-докласти зусиль до пошуку роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'явитися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Визначити строк дії даної ухвали слідчого судді - до 20 серпня 2024 включно.
Виконання ухвали доручити співробітникам органів Національної поліції за місцем проживання підозрюваного. Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, та прокурора.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, і повідомити про це суд.
Зобов'язати ОСОБА_5 прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до 23-00 години, оскільки згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в нічний час доби. Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на прокурора та слідчого у даному кримінальному провадженні.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1