Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1669/24
Провадження № 1-кс/376/319/2024
"03" липня 2024 р. Слідчий суддя Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж» на бездіяльність відділу поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, -
Скаржник звернувся до слідчого судді Сквирського районного суду Київської області в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на бездіяльність відділу поліції № 1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12023116030000597 від 22.03.2023 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що відділом дізнання ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023116030000597 від 22.03.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Так, у січні 2024 року ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» подало до ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області клопотання про витребування документів та допит свідків.
У зв'язку з бездіяльністю ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» повторно 15 травня 2024 року подало клопотання про витребування документів та допит свідків.
Проте, на даний час вмотивованої відповіді про прийняте рішення надано не було та жодних дій не вчинялося. Окрім того, 15 травня 2024 року скаржник подав клопотання, яким просив надати деталізовану інформацію про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023116030000597 від 22.03.2023 року, але жодної інформації не надано.
У судовому засідання представник скаржника адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити, окрім того вказав що сектор дізнання ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області почав проводити слідчі дії.
Представник сектору дізнання ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, що відповідно до ч.3ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги, окрім того до початку судового засідання надав матеріали кримінального провадження № 12023116030000597.
Відповідно до ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Ознайомившись із скаргою та дослідивши додані матеріали, заслухавши думку представника скаржника, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Як визначено у ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
За нормою п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Отже, слідчий суддя, згідно з ст. 3 КПК України здійснює судовий контроль саме на стадії досудового розслідування.
Відповідно до положень ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України).
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023116030000597 від 22.03.2023. Кримінальне провадження перебуває в провадженні сектору дізнання ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.
15.05.2024 року представник скаржника звернувся до ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області з клопотанням у якому просив витребувати документи та допитати свідків.
Проте, станом на момент звернення до слідчого судді із скаргою будь-яких відомостей щодо розгляду цього клопотання дізнавачем в порядку, визначеному статтею 220 КПК України, слідчому судді не надано, а тому в даному випадку вбачається бездіяльність дізнавача, яка полягає у не розгляді клопотання.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України.
Аналізуючи норму ст. 223 КПК України, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування.
Слідчий суддя, виходячи із встановлених вході судового розгляду скарги обставин, зазначає, що відповідна бездіяльність щодо не розгляду клопотання може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, як то залишення його без процесуального реагування або неналежним процесуальним реагуванням на нього, що й мало місце в даному випадку, оскільки згідно із положеннями ст.220 КПК України у разі повної або часткової відмови в задоволенні клопотання дізнавач, слідчий, прокурор складає мотивовану постанову.
Відомостей про виконання зазначеної дії дізнавачем слідчому судді не надано, що вказує на допущену ним бездіяльність.
Разом із тим, звертаючись до слідчого судді із цією скаргою ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» просить зобов'язати ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області витребувати документи та допитати свідків.
Проте, згідно із ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора ;1-1)скасування повідомленняпро підозру; 2)зобов'язання припинитидію; 3)зобов'язання вчинитипевну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Тобто, повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий, дізнавач та прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий, дізнавач чи відповідно прокурор самостійно.
При цьому слідчий суддя бере до уваги, що згідно зі ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Дізнавач самостійно обирає тактику проведення слідчих дій.
Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. (ст. 40-1 КПК України).
Слідчий суддя звертає увагу, що прийняття рішень при проведенні досудового розслідування є дискреційним повноваженням дізнавача, які він здійснює з урахуванням відомостей про досудове розслідування, наявної доказової бази тощо.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч.2 ст.93 КПК України).
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).
Також, слідчий суддя зазначає, що КПК України не передбачає повноважень слідчого судді зобов'язувати дізнавача вчиняти конкретні слідчі та процесуальні дії, встановлювати строки, надавати заявникам конкретні відповіді, зобов'язувати надавати матеріали кримінального провадження на ознайомлення, тощо. Більше того, згідно з ч. 4 ст. 40-1 КПК України встановлено, що дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Враховуючи вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, регламентований ч. 1 ст. 303 КПК України, та види ухвал слідчого судді, які можуть бути постановлені за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, визначені ч. 2 ст. 307 КПК України, слідчий суддя вважає, що правові підстави для задоволення вимог скарги в цій частині - відсутні.
На підставі викладеного, зважаючи на відсутність на час розгляду скарги відомостей про розгляд клопотання від 15.05.2024 року дізнавачем сектору дізнання ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню та вважає за необхідне зобов'язати останнього розглянути клопотання представника ТОВ «Білоцерківбуд - монтаж» від 15 травня 2024 року у кримінальному провадженні № 12023116030000597 в порядку статті 220 КПК України, про результати розгляду якого повідомити скаржника.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 26, 27, 40-1, 92, 93, 107, 303, 305, 307, 309, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж» на бездіяльність відділу поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених службових осіб відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області розглянути клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж» адвоката ОСОБА_3 від 15.05.2024 року у кримінальному провадження № 12023116030000597, внесеного в ЄРДР 22.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та повідомити його про результати у відповідності до положень ст. 220 КПК України.
У задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Повний текст ухвали суду буде виготовлений 08 липня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1