Ухвала від 19.06.2024 по справі 369/9863/24

Справа № 369/9863/24

Провадження №2/369/6065/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та встановлення земельного сервітуту, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року на адресу суду надійшов вищевказаний позов. Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову. Просила суд заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам припиняти водопостачання або відключати будь-які інші комунікаційні мережі за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній цивільній справі. Заяву мотивувала тим, що позивач є співвласником земельної ділянки, кадастровий номер 3222487001:01:004:5454, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,06 га відповідно до договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку від 31.03.2023 року та договору дарування частки у праві власності на земельну ділянку та частки житлового будинку від 23 лютого 2024 року.

Земельна ділянка позивачки розташовується між інших земельних ділянок та житлових будинків, будівництвом яких займався ОСОБА_3 без достатнього нормального проїзду до їхнього житлового будинку та без доступу до інженерних споруд.

В останні місяці між позивачем та користувачем сусідньою земельною ділянкою кадастровий номер 3222487001:01:004:5457 за адресою: АДРЕСА_1 виник спір стосовно надання позивачу доступу для ремонту та обслуговування водопроводу, свердловини та інших інженерних мереж. Вказала, що всі побутові водопровідні комунікації до її будинку підведені з будинку та земельної ділянки відповідача через її земельну ділянку. Тобто на території земельної ділянки відповідача перебувають свердловини, інженерні мережі, водопровід та інше, що живить її будинок. З 2024 року ОСОБА_3 почав чинити перешкоди в користуванні побутовими комунікаціями. Також вказала, що самовільне відключення водопостачання зі сторони власника будинку або користувача позначиться дуже негативно на можливості нормального проживання в будинку її сім'ї.

Враховуючи викладені обставини у заяві про забезпечення позову просила суд задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що позивач просить забезпечити позов у визначений нею спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.

Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 та користувач будинку в якому знаходяться побутові комунікації позивача чинить перешкоди у користуванні ними, а саме самовільно відключає, що негативно впливає на можливість нормального проживання у будинку позивача.

У заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам припиняти водопостачання або відключати будь-які інші комунікаційні мережі, однак сторона позивача не довела, що ОСОБА_2 вчиняє дані дії, також в заяві не конкретизовано, яким саме особам потрібно заборонити вчиняти дані дії. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 153,258 ЦПК України, суддя-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської .

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки:http://ks.ko.court.gov.ua.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ

Попередній документ
120305599
Наступний документ
120305601
Інформація про рішення:
№ рішення: 120305600
№ справи: 369/9863/24
Дата рішення: 19.06.2024
Дата публікації: 15.07.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (01.11.2024)
Дата надходження: 14.06.2024