Справа № 367/7371/19
Провадження №1-кп/367/108/2024
Іменем України
03 липня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпінь Київської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, суд,-
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив суду клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений та захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, в своєму клопотанні про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , прокурор зазначив, що підставою застосування такого виду запобіжного заходу є наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд, заслухавши доводи прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, з врахуванням наявності ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наявні на час розгляду справи судом, що підтверджують самі матеріали кримінального провадження, зокрема судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень різного ступеня тяжкості, в тому числі й тяжких, за які передбачено покарання у виді позбавленням волі, обвинувачений офіційно не працевлаштований, протягом тривалого часу не з'являвся до суду без поважних причин, будучи належним чином повідомленим про судові засідання, у зв'язку із чим перебував у розшуку, міцних соціальних зв'язків не має, відтак є обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду з метою уникнути покарання за вчинене, у разі доведеності його вини, незаконно впливати на свідків, які ще не допитувались у судовому засіданні, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, в судовому засіданні прокурором доведено існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів.
Суд вважає що доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не спростовують доводи прокурора про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів.
Разом із тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, враховуючи обставини кримінального провадження, майновий та сімейний стан обвинуваченого та наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на думку суду, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ними внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього відповідні обов'язки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183-187, 193-203, 205-206, 331-333, 369-372, 376 КПК України,-
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 обчислювати з 03.07.2024 року до 31.08.2024 року, включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень і може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661).
ОСОБА_5 звільнити з-під варти негайно після отримання та перевірки документу, що підтверджує внесення застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , обов'язки:
1) прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місце роботи;
4) утримуватись від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити, що у разі, якщо обвинувачений ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до прокурора або суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Повний текст ухвали буде складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 08 липня 2024 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1