Рішення від 25.06.2024 по справі 917/1070/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2024 Справа № 917/1070/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Акціонерного товариства «Укртрансгаз», 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1,

до Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз», 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, буд. 26А,

про стягнення 7 063 812,28 грн.,

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: згідно протоколу.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» про стягнення 7 063 812,28 грн., з яких 5 603 692,13 грн. - заборгованість за добові небаланси природного газу за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р., 638 099,94 грн. - пеня, 563 455,93 грн. - інфляційні втрати, 253 088,43 грн. - 3 % річних, а також 4 862,30 грн. пені, 472,90 грн. річних та 140,65 грн. інфляційних за порушення строків оплати за перевищення договірної потужності по договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.07.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Крім того, вказаною ухвалою було зобов'язано відповідача не пізніше як за 5 днів до підготовчого засідання подати до суду відповідно до ст. 90 ГПК України відповіді у формі заяви свідка (керівника або іншої посадової особи відповідача) на наступні запитання позивача:

1) Чи мало Приватне акціонерне товариство «Гадячгаз» у липні-грудні 2019 року доступ до інформаційної платформи?

2) Яку саме інформацію Приватне акціонерне товариство «Гадячгаз» подавало до інформаційної платформи у липні-грудні 2019 року?

3) На який обсяг природного газу, використаного у липні-грудні 2019 року для виробничо-технологічних витрат Приватне акціонерне товариство «Гадячгаз» мало постачальника природного газу?

4) Чи надходили Приватному акціонерному товариству «Гадячгаз» в інформаційній платформі акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на їх оплату від позивача за послуги, надані у липні-грудні 2019 року?

5) Який фактичний обсяг природного газу в метрах кубічних, відібраний Приватним акціонерним товариством «Гадячгаз» з газотранспортної системи через точки виходу у липні-грудні 2019 року?

6) Який обсяг природного газу в метрах кубічних був поданий Приватним акціонерним товариством «Гадячгаз» до газотранспортної системи через точки входу виходу у липні-грудні 2019 року?

7) Який фактичний обсяг природного газу в метрах кубічних був використаний Приватним акціонерним товариством «Гадячгаз» для власних виробничо-технологічних витрат у липні-грудні 2019 року та розрахований ним в порядку п. 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем?

Ухвалою від 23.12.2021 р. було зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою КГС у складі ВС справи № 918/450/20.

У зв'язку із ухваленням 18.02.2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду постанови у справі № 918/450/20 ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 р. поновлено провадження у справі.

22.02.2024 р. судом було відкладено підготовче засідання у справі на 28.03.2024 р.

У зв'язку з перебуванням судді відпустці, підготовче засідання 28.03.2024 р. не відбулося.

Ухвалою від 02.04.2024 року було призначено підготовче засідання на 23.04.2024 р.

23.04.2024 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2024 р.

Ухвалою від 23.05.2024 р. відкладено судове засідання на 25.06.2024 р.

25.06.2024р. прийнято рішення у даній справі, проголошено вступну і резолютивну частини, роз'яснено строк і порядок його оскарження.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав зобов'язання з оплати заборгованості за добові небаланси природного газу у серпні та грудні 2019 року та оплати за перевищення договірної потужності у травні-грудні 2019 року, що має здійнюватись на підставі договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р.

У відзиві № 1364/06 від 29.07.2021 р., вх. № 8486 від 02.08.2021 р., відповідач заперечує проти позову, стверджуючи про наступне:

- Сторонами не було укладено додатки 1, 2 та 3 до Типового договору транспортування природного газу, що вказує на неузгодженість сторонами такої істотної умови, як предмет договору, з огляду на що вказаний договір є неукладеним;

- чинним законодавством України балансування газотранспортної системи не визначено послугою чи складовою послуги;

- згідно з науковим висновком доктора юридичних наук, професора, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді Беляневич О.А. діяльність з транспортування природного газу відповідає визначенню перевезення вантажів, тому до правовідносин, що виникають з договору транспортування газу разом з нормами ЦК України, Законів України «Про транспорт», «Про трубопровідний транспорт» застосовуються норми ГК України, зокрема, у частині правового регулювання перевезення вантажів та договорів перевезення вантажів;

- в матеріалах справи відсутні первинні документи та інші докази, які б підтвердили відхилення у функціонуванні ГТС позивача у спірний період від її звичайного рівня;

- позивач не надає доказів вчинення балансуючих дій шляхом купівлі-продажу короткострокових стандартизованих продуктів; з актів приймання-передачі за договорами купівлі-продажу природного газу, укладеними між позивачем та АТ «НАК «Нафтогаз України», ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД» та ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ», неможливо встановити який конкретно обсяг газу був придбаний саме для здійснення балансуючих дій відносно відповідача;

- надані позивачем довідки № 1 та № 3 не є належними доказами щодобових небалансів;

- в матеріалах справи відсутні докази направлення на поштову адресу Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» актів врегулювання щодобових небалансів за липень-грудень 2019 року та рахунків на оплату щодобових небалансів за вказаний період.

Також у відзиві ПрАТ «Гадячгаз» просить застосувати позовну давність до вимог Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення пені за порушення строків оплати щодобових небалансів за липень-грудень 2019 року.

Позивач у відповіді на відзив б/н від 16.08.2021 р. (вх. № 9106 від 19.08.2021 р.) зазначив, що:

- додатки № 1 та № 2 до договору транспортування природного газу не стосуються врегулювання добових небалансів; їх відсутність не спростовує факт дії договору в цілому, та наявність у відповідача добового небалансу, зокрема;

- Приватне акціонерне товариство «Гадячгаз» здійснювало оплату вартості перевищення замовленої потужності у липні-жовтні та грудні 2019 року, що свідчить про визнання відповідачем договору та вчинення дій по його виконанню;

- односторонній акт врегулювання щодобових небалансів засвідчує факт здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів;

- норми Кодексу ГТС не ставлять в залежність виконання обов'язку АТ «Укртрансгаз» здійснити врегулювання щодобових небалансів ПрАТ «Гадячгаз» від виникнення / не виникнення загрози цілісності газотранспортної системи;

- наданий відповідачем науковий висновок не узгоджується зі ст. 80, 108 ГПК України, тому відсутні підстави для його використання під час розгляду справи;

- оскільки з 12 березня 2020 року по 31 серпня 2021 року на території України введено карантинні обмеження, враховуючи п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та п. 7 розділу ІХ «Прикінцеві положення» ГК України, строки позовної давності щодо стягнення пені по зобов'язанням відповідача за період липня-грудня 2019 року не сплили.

02.09.2021 року відповідач подав до суду заперечення № 1560/06 від 30.08.2021 р. (вх. № 9820), у яких вказав на недоведеність вчинення позивачем дій з врегулювання щодобових небалансів, відсутність юридичної значимості наданих АТ «Укртрансгаз» односторонніх актів щодобових небалансів за липень-грудень 2019 року та невідповідність розрахунку пені вимогам статті 232 Господарського кодексу України.

Також 02.09.2021 року відповідачем було подано до суду клопотання № 1559/06 від 30.08.2021 р. (вх. № 9821) про витребування від позивача наступних доказів:

- договорів, відповідно до яких АТ «Укртрансгаз» протягом липня-грудня 2019 року придбавав природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) для забезпечення власної господарської діяльності;

- інформації з копіями підтверджуючих документів щодо кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець кожної доби протягом липня-грудня 2019 року, що очікувалась відповідно до передбачених подач та відборів для такої газової доби;

- інформації з копіями підтверджуючих документів щодо кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець кожної доби протягом липня-грудня 2019 року, відповідно до фактичних подач та відборів для такої газової доби;

- інформації з копіями підтверджуючих документів щодо власної оцінки попиту на природний газ на кожну газову добу або протягом газової доби у період липня-грудня 2019 року, щодо якої здійснювалась балансуюча (-і) дія (-ї);

- інформації з копіями підтверджуючих документів про номінації, алокації та виміряні потоки природного газу у кожній точці газотранспортної системи щодо кожної доби протягом липня-грудня 2019 року.

Позивач надав до суду заперечення проти клопотання ПрАТ «Гадячгаз» про витребування доказів за № 1001ВИХ-21-6729 від 09.09.2021 р. (вх. № 10360 від 16.09.2021 р.), у якому зазначив, що відповідачем не подано доказів здійснення у встановлений ст.ст. 80, 81 ГПК України строк всіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання доказів, які витребовуються, а також що матеріали справи містять ряд передбачених умовами договору транспортування природного газу та чинним законодавством України односторонніх документів, складених як позивачем, так і відповідачем, які підтверджують факт надання Акціонерним товариством «Укртрансгаз» послуг Приватному акціонерного товариства «Гадячгаз» за договором № 1807000378 від 12.02.2019 р. у спірний період.

У заяві, вх. № 10457 від 20.09.2021 р., відповідач надав відповіді на запитання, поставлені Акціонерним товариства «Укртрансгаз» у позові:

1) ПрАТ «Гадячгаз» як оператор газорозподільної системи користувалося доступом до інформаційної платформи;

2) ПрАТ «Гадячгаз», як оператор газорозподільної систем, у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2019 року, на щоденній основі подавало до інформаційної платформи інформацію щодо кожного споживача на території ліцензійної діяльності Оператора ГРМ в межах території м. Гадяч та Гадяцького району Полтавської області із зазначенням ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС- ходів його точок обліку; ЕІС-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи; інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу (D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби (D); інформацію про фактичне добове споживання; інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М); дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів; дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи;

3) ПрАТ «Гадячгаз» не є споживачем у розумінні Закону України «Про ринок природного газу», а у взаємовідносинах з АТ «Укртрансгаз» виступає замовником послуг транспортування природного газу та виключно щодо операцій з передачі природного газу на віртуальній торговій точці;

4) у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2019 року відповідачу надходили акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на їх оплату в інформаційній платформі;

5) у ПрАТ «Гадячгаз» в запитуваний період були відсутні точки виходу з газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз», через які можливо було здійснювати відбір обсягів природного газу з ГТС;

6) Через точки входу до газотранспортної системи ПрАТ «Гадячгаз» було подано:

Липень 2019 р. - « 0» м. куб. газу;

Серпень 2019 р. - « 0» м. куб. газу;

Вересень 2019 р. - « 0» м. куб. газу;

Жовтень 2019 р. - « 0» м. куб. газу;

Листопад 2019 р. - « 0» м. куб. газу;

Грудень 2019 р. - « 0» м. куб. газу;

7) Об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками кожного місяця запитуваного періоду визначався ПрАТ «Гадячгаз» відповідно До глави 1 розділу XII Кодексу ГРМ та розраховувався як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду. Такий обсяг в розрізі запитуваного періоду склав: липень - 50042 м3, серпень - 82346 м3, вересень - 226439 м3, жовтень - 165023 м3, листопад - 189204 м3, грудень - 165859 м3.

28.10.2021 року до суду надійшла заява ПрАТ «Гадячгаз» № 1893/06 від 25.10.2021 р. (вх. № 11860), у якій відповідач, посилаючись на те, що укладеному між сторонами договору транспортування природного газу притаманні риси договору перевезення, просив суд застосувати до вимог АТ «Укртрансгаз» про стягнення заборгованості за договором № 1807000378 від 12.02.2019 р., пені, інфляційних втрат та 3 % річних визначений частиною 5 статті 315 ГК України шестимісячний строк позовної давності.

Протокольною ухвалою від 30.11.2021 р. суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача № 1559/06 від 30.08.2021 р. (вх. № 9821 від 02.09.2021 р.) про витребування доказів.

У додаткових поясненнях б/н від 19.01.2024 р. (вх. № 749 від 19.01.2024 р.) позивач стверджував, що наявні в матеріалах докази на підтвердження обсягів небалансу ПрАТ «Гадячгаз» є більш вірогідними, ніж докази, подані відповідачем, а також просив поновити строк для подання до суду копії акту звіряння сум між АТ «Укртрансгаз» та ПрАТ «Гадячгаз» станом на 31.10.2022 р. та роздруківки з Інформаційної платформи щодо ціни газу протягом липня-грудня 2019 року та долучити вказані докази до матеріалів справи.

21.02.2024 року відповідачем також було подано до суду заяву б/н від 21.02.2024 р. (вх. № 2340) про поновлення строку для подання до суду копій листа Антимонопольного комітету України № 300-29.4/01-1213е від 02.02.2024 р., листа Антимонопольного комітету України № 300-29.4/01-1468е від 08.02.2024 р., рішення Антимонопольного комітету України № 398-р від 28.12.2023 р. у справі № 143-26.13/64-19 та заяви ПрАТ «Гадячгаз» № 379/318/06 від 19.02.2024 р. про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог та долучення вказаних доказів до матеріалів справи.

Судом зазначені клопотання сторін про поновлення строку для подання додаткових доказів та долучення вказаних доказів до матеріалів справи задоволено.

21.02.2024 року від ПрАТ «Гадячгаз» до суду надішли письмові пояснення б/н від 20.02.2024 р. (вх. № 2275), у яких відповідач заперечував проти доводів АТ «Укртрансгаз», викладених у додаткових поясненнях б/н від 19.01.2024 р. (вх. № 749 від 19.01.2024 р.).

27.03.2024 року відповідач подав до суду клопотання б/н від 27.03.2024 р. (вх. № 4195) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/3067/24.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, відповідач посилався на те, що рішенням Антимонопольного комітету України № 398-р від 28.12.2023 р. у справі № 143-26.13/64-19, визнання частково недійсним якого є предметом позову у справі № 910/3067/24, було, зокрема, визнано дії групи Нафтогаз України в особі АТ «Укртрансгаз» із встановлення у період з січня 2016 року по грудень 2018 року економічно необґрунтованої базової ціни газу, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відтак, на думку відповідача, рішення у справі № 910/3067/24 матиме безпосередній вплив на права та обов'язки учасників справи № 917/1070/21.

Однак, врахувавши те, що період, за який здійснено нарахування заборгованості за добові небаланси у даній справі (липень-грудень 2019 р.) не є тотожним періоду, за який Антимонопольним комітетом України було проведено дослідження діяльності АТ «Укртрансгаз» у справі № 143-26.13/64-19 (січень 2016 р. - грудень 2018 р.), суд встановив, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/3067/24 не вплине на вирішення справи № 917/1070/21, а тому об'єктивна неможливість розгляду цієї справи у даному випадку відсутня, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У зв'язку з цим суд протокольною ухвалою від 23.04.2024 р. відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 910/3067/24.

22.04.2024 року Акціонерним товариством «Укртрансгаз» було подано до суду додаткові пояснення б/н від 22.04.2024 р. (вх. № 5590 від 22.04.2024 р.).

21.05.2024 року відповідач подав до суду клопотання б/н від 21.05.2024 р. (вх. № 7145) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/672/24 за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПрАТ «Гадячгаз» про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви ПрАТ «Гадячгаз» № 379/318/06 від 19.02.2024 р. про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Однак, з огляду на можливість дослідити вказану заяву у даній справі, зокрема, на наявність ознак її безспірності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 917/672/24, відмовив у задовленні даного клопотання, про що постановив протокольну ухвалу у засіданні 25.06.2024р., до початку розгляду справи по суті.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

12.02.2019 року між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Приватним акціонерним товариством «Гадячгаз» було укладено договір транспортування природного газу № 1807000378 (т. 1, а.с. 17-30).

Згідно з Розділом ІІ вказаного договору (тут і надалі в редакції додаткової угоди № 2 від 29.07.2019 р., т. 1, а.с. 32-40) Оператор (АТ «Укртрансгаз») надає Замовнику (ПрАТ «Гадячгаз») послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред'являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника.

Обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи.

Замовник має виконувати вимоги, визначені в кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на с творення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Відповідно до п. 3.2 договору оператор має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги.

Пунктом 4.1 договору визначено, що замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; вчасно збалансовувати свій портфоліо балансування; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Згідно з п.п. 6.1, 6.3 договору № 1807000378 від 12.02.2019 р. Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до ГТС або в точках виходу з ГТС в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.

Вартість послуги з балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п. 7.1 договору).

У розділі ІХ договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розд. XIV Кодексу.

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений п. 9.3 цього договору, визначається за даними Оператора.

Крім того, згідно з п. 8.1 договору вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності Замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

Відповідно до п. 8.3 договору за результатами остаточної алокації відборів та подач Замовника Оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці.

Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовлення потужності та звіт Оператора про використання замовлення потужності Замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються Замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу.

Замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті, визначається за даними Оператора.

Позивач вказує, що відповідачем не виконано зобов'язання з оплати заборгованості за добові небаланси природного газу у липні-грудні 2019 року та оплати за перевищення договірної потужності у травні-грудні 2019 року, що має здійснюватись на підставі договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р., з огляду на що заявив до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» 7 063 812,28 грн., з яких 5 603 692,13 грн. - заборгованість за добові небаланси природного газу за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р., 638 099,94 грн. - пеня, 563 455,93 грн. - інфляційні втрати, 253 088,43 грн. - 3 % річних, а також 4 862.30 грн. пені, 472,90 грн. річних та 140,65 грн. інфляційних за порушення строків оплати за перевищення договірної потужності по договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. та додаткові угоди до нього, Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби) за липень-грудень 2019 року, Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу за липень-грудень 2019 року, інформація про перетоки між ОГРМ, (hesh) за липень-грудень 2019 року, акти приймання-передачі природного газу за липень-грудень 2019 року, акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності та рахунки на оплату вартості перевищення замовленої (договірної) потужності за липень-грудень 2019 року, акти врегулювання щодобових небалансів № 07-2019-1807000378, № 08-2019-1807000378, № 09-2019-1807000378, № 10-2019-1807000378, № 11-2019-1807000378 та № 12-2019-1807000378, рахунки № 07-2019-1807000378, № 08-2019-1807000378, № 09-2019-1807000378, № 10-2019-1807000378, № 11-2019-1807000378 та № 12-2019-1807000378, акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності за газові місяці травень-грудень 2019 року, рахунки на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності за газові місяці травень-грудень 2019 року, виписки по рахунку АТ «Укртрансгаз», договори про закупівлю природного газу № 1905000388 від 27.05.2019 р., № 1905000389 від 27.05.2019 р., № 1907000690-ВТВ від 30.07.2019 р., № 1910000296-ВТТ від 30.10.2019 р., № 1910000297-ПСГ від 30.10.2019 р., № 1910000298-ПСГ від 30.10.2019 р., № 1910000299-ПСГ від 30.10.2019 р., № 1911000301-ВТТ від 28.11.2019 р., № 1905000386 від 27.05.2019 р., № 1911000310-ПСГ від 28.11.2019 р., № 1911000311-ПСГ від 28.11.2019 р., № 1911000312-ПСГ від 28.11.2019 р., № 1905000386 від 27.05.2019 р., № 1905000388 від 27.05.2019 р., № 1905000389 від 27.05.2019 р., акти приймання-передачі природного газу за вказаними договорами купівлі-продажу природного газу та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: науковий висновок щодо правового регулювання відносин у сфері транспортування природного газу та балансування газотранспортної системи від 27.01.2021 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, 12.02.2019 року між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Приватним акціонерним товариством «Гадячгаз» було укладено договір транспортування природного газу № 1807000378.

Оскільки предметом позову в даній справі є, зокрема, стягнення заборгованості за добові небаланси природного газу за договором транспортування природного газу, то необхідно визначити природу цього договору та норми права, які підлягають застосуванню до регулювання відповідних відносин.

Закон України «При ринок природного газу» та Кодекс газотранспортної системи визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати:

- надання доступу до потужності (розподіл потужності);

- послуги транспортування;

- послуги балансування.

Кодекс ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування (абзац перший пункту 1 глави 1 розділу VIII).

З огляду на викладене, Верховний Суд у постанові від 15.07.2022 р. у справі № 921/184/21 дійшов висновку, що договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вищевказаним спростовуються твердження відповідача щодо необхідності застосування до правовідносин, що склалися між сторонами з приводу виконання умов договору транспортування природного газу, норм законодавства України у частині правового регулювання перевезення вантажів та договорів перевезення вантажів.

Відповідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як зазначено вище, за умовами договору № 1807000378 від 12.02.2019 р. Оператор (АТ «Укртрансгаз») зобов'язувався надавати Замовнику (ПрАТ «Гадячгаз») послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник - сплачувати Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Згідно з п. 2.7 додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор ГРМ, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу

Також відповідно до п. 17.1 договору № 1807000378 від 12.02.2019 р. (в ред. додаткової угоди № 1 від 12.02.2019 р.) він набирає чинності з 1 березня 2019 року на строк до 31 грудня 2022 року.

Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як стверджує відповідач та не заперечує позивач, Сторонами не було укладено додатки 1, 2 та 3 до договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому, у постанові від 18.02.2022 р. у справі № 918/450/20 Верховний Суд зазначив, що відсутність відповідних додатків, які самі сторони в Договорі визнали його невід'ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов'язковими, а отже й істотними в контексті предмету договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність Договору. До того ж обов'язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас, як вказує Верховний Суд у вищезазначеній постанові, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач виконував умови договору № 1807000378 від 12.02.2019 р., а саме - протягом спірного періоду надавав АТ «Укртрансгаз» номінації (як то передбачено пунктом 6.3 договору); отримував послуги транспортування природного газу (зокрема, приймав природний газ у відповідних віртуальних точках ГТС), що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. У матеріалах справи також наявні докази оплати відповідачем рахунків за перевищення замовленої договірної потужності згідно з вказаним договором (т. 1, а.с. 267-273).

Отже, враховуючи факт виконання умов договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р., він є укладеним належним чином та обов'язковим для сторін.

Щодо позовних вимог Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» заборгованості за добові небаланси природного газу за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р., а також пені, інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на вказану заборгованість, суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;.

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (пункт 3 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи)

Згідно з пунктами 1-3 глави 6 розділу XIV Кодексу оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.

Як зазначено вище, у розділі ІХ договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений п. 9.3 цього договору, визначається за даними Оператора.

Також відповідно до п. 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

За результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів природного газу до/з ГТС за липень-грудень 2019 року (інформація подана до інформаційної платформи згідно з формами 2, 3, 4) Філією «Оператор ГТС України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» було здійснено розрахунок обсягів небалансів за кожну газову добу звітних місяців та виявлено наявність у ПрАТ «Гадячгаз» у вказаний період негативних щодобових небалансів як різниці між алокаціями подач/відборів природного газу.

Так, згідно з односторонніми актами врегулювання щодобових небалансів № 07-2019-1807000378, № 08-2019-1807000378, № 09-2019-1807000378, № 10-2019-1807000378, № 11-2019-1807000378 та № 12-2019-1807000378 (Т. 1, а.с. 46-57) остаточна вартість щодобових небалансів за період липня, серпня, вересня, жовтня, листопада та грудня 2019 року становить 311 209,40 грн., 605 308,27 грн., 1 245 989,66 грн., 889 086,50 грн., 1 327 697,68 грн. та 1 224 400,62 грн. відповідно.

При цьому, умовами договору № 1807000378 від 12.02.2019 р. не передбачено обов'язку Оператора направляти Замовнику вказані односторонні акти врегулювання щодобових небалансів, як про це заявляє відповідач.

Натомість, пунктом 9.3 договору визначено необхідність надсилання Замовнику рахунку на оплату за добовий небаланс.

На виконання вказаної норми договору, а також у відповідності до положень п. 2.8 договору, позивач через інформаційну платформу направив відповідачу рахунки № 07-2019-1807000378, № 08-2019-1807000378, № 09-2019-1807000378, № 10-2019-1807000378, № 11-2019-1807000378 та № 12-2019-1807000378 на оплату за добові небаланси за липень-грудень 2019 року на загальну суму 5 603 692,13 грн.

Докази сплати заборгованості за добові небаланси у зазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5 603 692,13 грн. заборгованості за добові небаланси природного газу за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

При цьому, як вказано у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 р. у справі № 918/686/21, умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).

Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.

Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Верховний Суд також зазначає, що згідно з п. 2 розд. XIII Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє дії з врегулювання небалансу з метою підтримання звичайного рівня функціонування ГТС в разі недотримання замовниками своїх підтверджених номінацій.

У розд. XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС.

Цілісність ГТС - стан ГТС, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором ГТС, що технічно гарантують транспортування природного газу (п. 47 ч. 1 ст. 1 Закону «Про ринок природного газу»).

Втім, встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у цій справі.

Між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування, які врегульовані не розд. XIII, а розд. XIV Кодексу.

Тому оператор ГТС не повинен додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).

Відтак Об'єднана палата уточнила висновки щодо застосування п. 3 розд. ХІІІ, п. 3 гл. 3 розд. ХІV Кодексу ГТС, викладені у постановах від 02.12.2021 р. у справі № 922/3363/20, від 14.12.2021 р. у справі № 923/909/19, від 19.03.2021 р. у справі № 922/3987/19, від 04.08.2021 р. у справі № 903/973/19, від 18.02.202 р. у справі № 918/450/20, вказавши про те, що оператор ГТС не має доводити фактичне надання ним послуг шляхом надання доказів існування загрози цілісності ГТС, наявності в оператора ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, докази понесення оператором ГТС реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факти купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Отже, доводи відповідача про необхідність надання позивачем доказів вчинення ним дій, спрямованих на врегулювання небалансу, а також доказів відхилення у функціонуванні ГТС, є помилковими.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС прямо передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Відтак, вказаним положенням Кодексу ГТС спростовуються твердження відповідача про те, що законодавством України балансування газотранспортної системи не визначено послугою чи складовою послуги.

Як було зазначено вище, відповідач разом із заявою б/н від 21.02.2024 р. (вх. № 2340 від 21.02.2024 р.) надав до суду копію заяви ПрАТ «Гадячгаз» № 379/318/06 від 19.02.2024 р. про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

У вказаній заяві відповідач зазначив, що «Антимонопольний комітет України у рішенні від 28.12.2023 р. № 398-р визнав дії АТ «Укртрансгаз» та дії АТ «Укртрансгаз», які полягали у встановленні економічно необгрунтованої базової ціни газу, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Таким чином, внаслідок вчинення таких протиправних дій, ПрАТ «Гадячгаз» було заподіяно шкоду у вигляді різниці вартості придбаного АТ «Укртрансгаз» природного газу для балансування у НАК «Нафтогаз України» за ціною, що є значно вищою за ринкову ціну на природний газ.

ПрАТ «Гадячгаз» здійснило коригування вартості витрат на оплату послуг балансування природного газу, що були нарахованими за завищеною ціною, які полягають у різниці в ціні на природний газ НАК «Нафтогаз України», яку АТ «У кртрансгаз» включало в БЦГ як витрати на закупівлю газу та конкурентній ринковій ціні (середньозважена ціна на ТБ «Українська енергетична біржа»)…

З урахуванням вказаного коригування у ПрАТ «Гадячгаз» виникає переплата перед АТ «Укртрансгаз» за договором транспортування природного газу № 1702000583 від 03.01.2017 р. в сумі 611 290,16 грн., тому що в сплаченій Товариством на користь АТ «Укртрансгаз» сумі вартості послуги балансування закладена ціна на природний газ, що є значно вищою за ринкову ціну.

Отже, АТ «Укртрансгаз» станом на 19 лютого 2024 року має перед ПрАТ «Гадячгаз» непогашені грошові зобов'язання на суму 611 290,16 грн.…

Згідно Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року вартість щодобових небалансів становить 311 208,4 грн.…

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 202, 203 ГК України, ст. 601 ЦК України, ПрАТ «Гадячгаз» заявляє про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог та, як наслідок припинення зобов'язання перед АТ «Укртрансгаз», яке виникло на підставі Акта врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року № 07-2019-1807000378 від 31.07.2019 року у сумі 311 209,40 грн. (триста одинадцять тисяч двісті дев'ять гривень 40 копійок).».

Суд критично ставиться до даної заяви та тверджень відповідача про те, що ним правомірно проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок чого його борг за добові небаланси природного газу за липень 2019 року за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. погашено.

Так, відповідно до частин першої-третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини п'ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема, статтею 203 ГК України та статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.

Поняття безспірності заборгованості та правила її визначення закріплені також у законодавстві про нотаріат та у законодавстві про банкрутство, але ці норми є спеціальними і за загальним правилом не підлягають застосуванню при визначенні заборгованості як безспірної при здійсненні правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

У постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 920/18256/17 та від 02.04.2019 у справі № 918/539/18 зазначено: «наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони. Однак, припинення зобов'язання зарахуванням можливе не тільки за умов однорідності та зустрічності вимог сторін, строк виконання яких настав, але й за обов'язкової їх безспірності. Адже, за відсутності безспірності вимог спір по боргу за договором повинен бути вирішений в порядку позовного провадження, а до цього спірна сума не може бути прийнята судом як зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними та допустимими доказами» (постанова у справі № 920/18256/17).

У постановах від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 24.06.2019 у справі № 910/12026/18, від 23.07.2019 у справі № 904/1299/18, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 26.05.2020 у справі № 910/7807/19, від 11.06.2020 у справі № 910/7804/19, від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 19.08.2020 у справі № 911/2560/19, від 25.08.2020 у справі № б-23/75-02, від 23.09.2020 у справі № 904/2215/19, від 12.11.2020 у справі № 904/3173/19, від 25.11.2020 у справі № 904/1806/19 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов наступного висновку: «Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої із наведених умов виключає проведення зарахування у добровільному порядку».

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, у постанові від 22.01.2021 р. № 910/11116/19 вважав за необхідне уточнити ці висновки наступним чином:

«Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог. У даній справі Об'єднана палата, вкотре звернувши увагу на необхідність встановлення безспірності вимог, що зараховуються, звернула увагу на те, що вимоги сторін одна до одної були підтверджені підписаними ними обома Актами купівлі-продажу електроенергії («… заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 27 936 977,23 грн. підтверджується підписаним сторонами актом купівлі-продажу електричної енергії за червень 2019 року (купівля електричної енергії на заповнення водосховища Ташлицької ГАЕС) від 30.06.2019. Заборгованість позивача перед відповідачем у розмірі 2 501 622 147,48 грн. підтверджується підписаним сторонами актом купівлі-продажу електроенергії за червень 2019 року та наданою самим позивачем інформацією щодо заборгованості ДП «Енергоринок» перед ДП «НАЕК «Енергоатом» за договором станом на 07.08.2019.р., п.п.34,35 постанови). За цих умов наявність у суді судового спору сама по собі не свідчить про відсутність такої ознаки як безспірність.

Повертаючись до обставин справи № 917/1070/21: суд погоджується з позивачем у тому, що факт виникнення у ПрАТ «Гадячгаз» переплати за договором транспортування природного газу № 1702000583 від 03.01.2017 р. в сумі 611 290,16 грн. на момент направлення позивачу заяви про їх зарахування не мав ознак безспірності, відтак, суд відхиляє доводи відповідача про те, що зобов'язання останнього за добові небаланси природного газу за липень 2019 року за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. були припинені шляхом зарахування.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 13.5 договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. визначено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 638 099,94 грн. пені за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за добові небаланси природного газу за липень-грудень 2019 року за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. за період з 22.08.2019 р. по 20.07.2020 р. (в т. ч. за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за липень 2019 року - за період з 22.08.2019 р. по 21.02.2020 р., за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за серпень 2019 року - за період з 23.09.2019 р. по 22.03.2020 р., за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за вересень 2019 року - за період з 22.10.2019 р. по 21.04.2020 р., за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за жовтень 2019 року - за період з 22.11.2019 р. по 21.05.2020 р., за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за листопад 2019 року - за період з 21.12.2019 р. по 20.06.2020 р., за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за грудень 2019 року - за період з 21.01.2020 р. по 20.07.2020 р.) (т. 1, а.с. 43-44), суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідачем не спростовані, є правомірними та обґрунтованими.

У відзиві ПрАТ «Гадячгаз» просив застосувати позовну давність до вимог Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення пені за порушення строків оплати щодобових небалансів за липень-грудень 2019 року.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на усій території України карантин.

В подальшому дія карантину продовжувалась Постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020 та № 956 від 13.10.2020 р.

09.12.2020 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1236, якою установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 р. було доповнено Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 12 такого змісту:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.».

Зазначений Закон набрав чинності 02.04.2020 р.

Таким чином, оскільки строки, визначені статтею 258 ЦК України, були продовжені з 02.04.2020 р., строк позовної давності за вимогою про стягнення пені за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за добові небаланси природного газу за липень-грудень 2019 року за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. за період з 22.08.2019 р. по 20.07.2020 р. не закінчився, а тому підстави для його застосування та відмови в задоволенні позову в даній частині відсутні.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок 3% річних за прострочення здійснення оплати за добові небаланси природного газу за липень-грудень 2019 року за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. в розмірі 253 088,43 грн. за період з 22.08.2019 р. по 25.05.2021 р. (в т. ч. за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за липень 2019 року - за період з 22.08.2019 р. по 25.05.2021 р., за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за серпень 2019 року - за період з 23.09.2019 р. по 25.05.2021 р., за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за вересень 2019 року - за період з 22.10.2019 р. по 25.05.2021 р., за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за жовтень 2019 року - за період з 22.11.2019 р. по 25.05.2021 р., за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за листопад 2019 року - за період з 21.12.2019 р. по 25.05.2021 р., за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за грудень 2019 року - за період з 21.01.2020 р. по 25.05.2021 р.) та інфляційних втрат в розмірі 563 455,93 грн. за період з вересня 2019 року по квітень 2021 року (в т. ч. за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за липень 2019 року - за період з вересня 2019 року по квітень 2021 року, за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за серпень 2019 року - за період з жовтня 2019 року по квітень 2021 року, за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за вересень 2019 року - за період з листопада 2019 року по квітень 2021 року, за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за жовтень 2019 року - за період з грудня 2019 року по квітень 2021 року, за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за листопад 2019 року - за період з січня 2019 року по квітень 2021 року, за порушення зобов'язання зі сплати заборгованості за грудень 2019 року - за період з лютого 2019 року по квітень 2021 року) (т. 1, а.с. 42, 45).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням чинного законодавства України, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» пені, річних та інфляційних за порушення строків оплати за перевищення договірної потужності по договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. суд зазначає наступне:

Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи визначено, що розподілена (договірна) потужність - частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Згідно з пунктом 15 глави 1 розділу І Кодексу величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Як зазначено вище, у пункті 8.1 договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. сторони узгодили, що вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності Замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

Відповідно до п. 8.3 договору за результатами остаточної алокації відборів та подач Замовника Оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці.

Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовлення потужності та звіт Оператора про використання замовлення потужності Замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються Замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу.

Замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті, визначається за даними Оператора.

Позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

- за травень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 60,11200 тис. м3/добу всього на загальну суму 11 338,81 грн.;

- за червень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 25,10500 тис. м3/добу всього на загальну суму 4 735,50 грн.;

- за липень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 50,04200 тис. м3/добу всього на загальну суму 9 439,32 грн.;

- за серпень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 82,34600 тис. м3/добу всього на загальну суму 15 532,76 грн.;

- за вересень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 226,43900 тис. м3/добу всього на загальну суму 42 712,74 грн.;

- за жовтень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 165,02300 тис. м3/добу всього на загальну суму 31 127,96 грн.;

- за листопад 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 189,20400 тис. м3/добу всього на загальну суму 35 689,18 грн.;

- за грудень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 165,85900 тис. м3/добу всього на загальну суму 31 285,66 грн.

У відповідності до п. 8.4 Договору позивачем було направлено в Інформаційній платформі відповідачу:

- рахунок № 05-2019-1807000378/1000519 від 31.05.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 11 338,81 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за травень 2019 року;

- рахунок № 06-2019-1807000378/1000619 від 30.06.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 4 735,50 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за червень 2019 року;

- рахунок № 07-2019-1807000378/1000719 від 31.07.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 9 439,32 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за липень 2019 року;

- рахунок № 08-2019-1807000378/1000819 від 31.08.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 15 532,76 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за серпень 2019 року;

- рахунок № 09-2019-1807000378/1000919 від 30.09.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 42 712,74 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за вересень 2019 року;

- рахунок № 10-2019-1807000378/1001019 від 31.10.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 31 127,96 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за жовтень 2019 року;

- рахунок № 11-2019-1807000378/1001119 від 30.11.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 35 689,18 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за листопад 2019 року;

- рахунок № 12-2019-1807000378/1001219 від 31.12.2019 року на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 31 285,66 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за грудень 2019 року.

Реєстр щодо відправлених файлів з Інформаційної платформи АТ «Укртрансгаз» додано до позовної заяви.

Позивачем також направлено Відповідачу Акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) від 31.05.2019 року № 05-2019-1807000378/1000519, від 30.06.2019 року № 06-2019-1807000378/1000619, від 31.07.2019 року № 07-2019- 1807000378/1000719, від 31.08.2019 року № 08-2019-1807000378/1000819, від 30.09.2019 року № 09-2019-1807000378/1000919, від 31.10.2019 року № 10-2019-1807000378/1001019, від 30.11.2019 року № 11-2019-1807000378/1001119, від 31.12.2019 року № 12-2019- 1807000378/1001219.

Дані обставини відповідачем не заперечуються.

Відповідачем згідно з виписками по рахунку АТ «Укртрансгаз» було здійснено наступні оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності:

- за травень 2019 року - 22.11.2019 року на суму 11 338,81 грн.;

- за червень 2019 року - 16.07.2019 року на суму 4 735,50 грн.;

- за липень 2019 року - 10.09.2019 року на суму 9 439,32 грн.;

- за серпень 2019 року - 22.11.2019 року на суму 15 532,76 грн.;

- за вересень 2019 року - 19.11.2019 року на суму 42 712,74 грн.;

- за жовтень 2019 року - 12.12.2019 року на суму 31 127,96 грн.;

- за листопад 2019 року - 20.12.2019 року на суму 35 689,18 грн.;

- за грудень 2019 року - 20.02.2020 року на суму 31 285,66 грн.

Таким чином, Приватним акціонерним товариством «Гадячгаз» оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності за травень, липень-жовтень та грудень 2019 року було здійснено з порушення строків, встановлених п. 8.3 договору № 1807000378 від 12.02.2019 р.

На підставі п. 13.5 договору позивачем наведено розрахунок пені за порушення відповідачем строків оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності в сумі 4 862,30 (т. 1, а.с. 162).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем приведено розрахунок відсотків річних за порушення відповідачем строків оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. в розмірі 472,90 грн. та інфляційних втрат в розмірі 140,65 грн. (т. 1, а.с. 161, 163).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

У заяві № 19/309 від 27.10.2021 р. (вх. № 11853 від 28.10.2021 р.) ПрАТ «Гадячгаз», посилаючись на те, що укладеному між сторонами договору транспортування природного газу притаманні риси договору перевезення, просив суд застосувати до вимог АТ «Укртрансгаз» про стягнення заборгованості за добові небаланси природного газу за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р., пені, інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на вказану заборгованість, а також пені, річних та інфляційних за порушення строків оплати за перевищення договірної потужності по договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. визначений частиною 5 статті 315 ГК України шестимісячний строк позовної давності.

Так, згідно з вказаною нормою Господарського кодексу України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Однак, оскільки сторони договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. не є перевізниками, вантажовідправниками чи вантажоодержувачами, правовідносини між АТ «Укртрансгаз» та ПрАТ «Гадячгаз» за вказаним договором не стосуються перевезення, сам договір передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу, про що судом зазначено вище, підстави для застосування вищевказаного строку позовної давності в даному випадку відсутні.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Укртрансгаз» у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 105 957,18 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» (37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, буд. 26А, код ЄДРПОУ 05524660) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 5 603 692,13 грн. - заборгованість за добові небаланси природного газу за договором транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р., 638 099,94 грн. - пеня, 563 455,93 грн. - інфляційні втрати, 253 088,43 грн. - 3 % річних, а також 4 862,30 грн. пені, 472,90 грн. річних та 140,65 грн. інфляційних за порушення строків оплати за перевищення договірної потужності по договору транспортування природного газу № 1807000378 від 12.02.2019 р. 105 957,18 грн. - судовий збір.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 08.07.2024 р.

Суддя О.С. Мацко