Справа № 355/774/14-ц
Провадження № 4-с/355/5/24
09 липня 2024 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Троценко Т. А.
за участю секретаря Ліберацької Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій вказав, що постановою державного виконавця Баришівського районного управління юстиції Качур Т. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2014, виконавчий лист № 355/774/14-ц, виданий 02. 09. 2014 року Баришівським районним судом Київської області щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 23394,26 грн. з нього, ОСОБА_1 , та заведено ВП № 44769019.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції від 14.10.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на майно боржника.
Згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції від 15.01.2015 року дане виконавче провадження ВП №44769019 було закінчене, виконавчий лист було надіслано за місцем роботи боржника для відрахування боргу із заробітної плати.
В подальшому постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного Управління юстиції було відкрите виконавче провадження по виконавчому листу № 2/355/320/14, виданого 02.09.2014 року Баришівським районним судом Київської області щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 23394,26 грн. з ОСОБА_1 та заведено ВП № 46150948.
Постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Реутовим Є.О. від 26.05.2017 року, закінчено виконавче провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі, та вказаною постановою зазначено припинити арешт майна боржника та інші заходи примусового виконання рішення.
Однак у 2023 році, під час оформлення спадщини після смерті своєї баби в Баришівській державній нотаріальній конторі Київської області йому стало відомо про те, що на його ім'я наявні обтяження у вигляді арешту майна на підставі постанови про арешт майна боржника в зв'язку з виконавчим провадженням ВП №44769019, виданого 14.10.2014 року державним виконавцем Баришівського районного управління юстиції Качур Т. М.
Таким чином, арешт було накладено Баришівським віділом державної виконавчої служби, однак закінчуючи провадження, та направляючи виконавчий лист до іншого відділу виконавчої служби , Баришівський віділ державної виконавчої служби даний арешт не знімав.
В той же час Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, закінчуючи дане виконавче провадження у зв'язку з повним виконанням, хоча й прописав у постанові про закінчення провадження, про припинення чинності арешту, однак його не зняв.
На його заяви до обох відділ виконавчих служб щодо зняття арешту Баришівським віділом державної виконавчої служби відмова у знятті арешту була мотивована тим, що вони закінчили дане виконавче провадження на підставі п.10.ч.1ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» та направили виконавчий лист до іншого відділу виконавчої служби для подальшого виконання, а тому у них відсутні підстави для зняття арешту.
В той же час, інший відділ виконавчої служби, а саме, Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), свою відмову мотивував тим , що ними такий арешт в межах їхнього виконавчого провадження не накладався.
Вважає, що арешт з майна має бути знятий саме відділом виконавчої служби, який закінчував виконавче провадження у зв'язку з його повним виконанням.
Просить зобов'язати Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного 14.10.2014 року головним державним виконавцем Качур Т.М. в межах виконавчого провадження № 44769019.
В судове засідання скаржник та його представник адвокат Чередніченко Н. В. не з'явилися, адвокат надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні скарги наполягає.
Представник Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти скарги не надав, тому суд розглядає справу за його відсутності на підставі наявних доказів.
Судом встановлено, що рішенням Баришівського районного суду від 24. 06. 2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто суму боргу в розмірі 23394,26 грн., про що видано виконавчий лист.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції від 14.10.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на майно боржника.
Згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції від 15.01.2015 року дане виконавче провадження ВП №44769019 було закінчене, виконавчий лист було надіслано за місцем роботи боржника для відрахування боргу із заробітної плати.
Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного Управління юстиції відкрите виконавче провадження по виконавчому листу № 2/355/320/14, виданого 02.09.2014 року Баришівським районним судом Київської області щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 23394,26 грн. з ОСОБА_1 та заведено ВП № 46150948.
Постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Реутовим Є.О. від 26.05.2017 року закінчено виконавче провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі, та вказаною постановою зазначено припинити арешт майна боржника та інші заходи примусового виконання рішення.
Проте як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 станом на 20. 12. 2023 року існує інформація про державну реєстрацію обтяжень номер запису обтяження 7477237 по виконавчому провадженню № 44769019 відносно ОСОБА_1 , хоча зобов'язання було виконано і виконавче провадження закрито.
На вимогу скаржника зняти обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного 14.10.2014 року головним державним виконавцем Качур Т.М. в межах виконавчого провадження № 44769019 йому було відмовлено.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.
Частини треті - п'ята статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Частиною 1 статті 40 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ч.3 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини передбачені частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній редакції). Зокрема, такими підставами є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Частиною 5 наведеної вище статті визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відомості про скаржника як боржника в Єдиному реєстрі боржників відсутні.
Згідно з абзацом першим пункту 22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
З вищенаведеного слідує, що не зняття виконавцем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при закінченні виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю виконавця і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання виконавця зняти арешт з майна боржника.
За таких обставин скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 1,40, 56,59 ЗУ «Про виконавче провадження» , ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного 14.10.2014 року головним державним виконавцем Качур Т.М. в межах виконавчого провадження № 44769019 (реєстраційний номер обтяження 7477237); підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП № 44769019, виданий 14.10.2014 , видавник головний державний виконавець Качур Т.М. вид обтяження: арешт нерухомого майна.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі п"ятнадяти днів з дня його проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 11. 07. 2024 року.
Суддя Баришівського районного суду Т. А. Троценко