Справа №348/323/24
Провадження №1-кп/348/214/24
09 липня 2024 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024096200000024, за обвинувальним актом від 14.02.2024, щодо обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Верховина, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , на утриманні двоє неповнолітній дітей, з професійно-технічною освітою, працюючого по тимчасових заробітках, раніше не судимого, громадянина України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві).
Кримінальне правопорушення ним вчинено при наступних обставинах:
У січні 2024 року у ОСОБА_4 виник протиправний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману.
З метою реалізації свого протиправного умислу, за допомогою жителів Надвірнянського району ОСОБА_4 розголосив завідомо недостовірну інформацію про виконання ремонтних робіт транспортних засобів, не маючи наміру виконувати роботу після оплати авансового платежу.
Так, 10.01.2024 потерпілий ОСОБА_5 зателефонував до ОСОБА_4 та домовився про зустріч з приводу ремонту свого власного автомобіля. Під час зустрічі ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_5 що він виконає роботи щодо заміни клапану регулятора тиску до автомобіля.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння майном потерпілого, шляхом обману, діючи умисно, не маючи наміру виконувати ремонтні роботи по автомобілю потерпілого, ОСОБА_4 10.01.2024 та 13.01.2024 заволодів коштами ОСОБА_5 в сумі 4100 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю. Суду пояснив, що в січні 2024 року він вирішив заволодіти чужим майном шляхом обману. З цією метою він за допомогою жителів Надвірнянського району розголосив завідомо недостовірну інформацію про виконання ремонтних робіт транспортних засобів, при цьому не маючи наміру виконувати роботу після оплати авансового платежу.
10.01.2024 йому зателефонував потерпілий ОСОБА_5 , та вони домовились про зустріч з приводу ремонту його автомобіля. Під час зустрічі він запевнив ОСОБА_5 що виконає роботи щодо заміни клапану регулятора тиску до його автомобіля.
В подальшому він, шляхом обману, не маючи наміру виконувати ремонтні роботи по автомобілю потерпілого, 10.01.2024 та 13.01.2024 заволодів коштами ОСОБА_5 в сумі 4100 грн.
У вчиненому розкаявся та запевнив суд, що подібного більше не повторить. Він шкодує про скоєне, критично ставиться до вчиненого. Він повністю помирився з потерпілим та відшкодував йому завдані збитки, який не має до нього жодних претензій. Просить суд його суворо не карати.
Враховуючи викладене, суд, заслухавши обвинуваченого, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві).
У судовому засіданні від обвинуваченого ОСОБА_4 поступило клопотання, в якому просить звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим.
Клопотання мотивує тим, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальний проступок, розкаюється у вчиненому, повністю примирився з потерпілим та відшкодував йому завдані збитки, який не має до нього жодних претензій. Наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України йому роз'яснені та зрозумілі.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, одак від нього поступила письмова заява, в якій просить кримінальне провадження розглядати у його відсутності. Зазначає, що вони з обвинуваченим ОСОБА_4 примирились, він не має до обвинуваченого будь-яких претензій майнового чи морального характеру, скільки завдані йому збитки обвинуваченим відшкодовано повністю. Не заперечує щодо закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 46 КК України.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив щодо закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілим, так як обвинувачений вперше вчинив кримінальний проступок, який не є корупційним, після вчинення кримінального проступку щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, примирився з потерпілим та відшкодував йому завдані збитки, який не має до обвинуваченого жодних претензій.
Суд, розглянувши клопотання обвинуваченого, заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Так, ОСОБА_4 пред'явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Зі змісту примітки до ст. 45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Санкцією ч. 1 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.
Тому вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Вказане кримінальне правопорушення відповідно до примітки до ст. 45 КК України не є корупційним та не пов'язаним з корупцією.
Також вказане кримінальне правопопорушення не пов'язане з порушеннями правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ст.ст. 44, 45, 46 КК України, за наявності підстав, передбачених ст. 46 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 8 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч. 3 ст. 285 КПК України).
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За змістом ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
При вирішенні клопотання суд приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальний проступок, який не є корупційним та не пов'язаним з корупцією, а також не пов'язаний з порушеннями правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повністю визнає свою вину у вчинені кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, примирився з потерпілим та відшкодував завдані ним збитки потерпілому, який не має претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого. Також обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, про що заявив відповідне клопотання.
Суд також враховує, що обвинувачений не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується позитивно.
Таким чином суд дійшов до висновку про наявність всіх обов'язкових підстав, передбачених ст. 46 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_5 .
За вказаних обставин суд вважає, що кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024096200000024, за обвинувальним актом від 14.02.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, необхідно закрити та звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_5 .
Обставин, які б виключали звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та закриття даного кримінального провадження у зв'язку із примиренням з потерпілим, судом не встановлено.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувався. Кримінальним проступком шкода не заподіяна. Цивільний позов потерпілим не заявлявся. Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.
На підставі ст.ст. 12, 44-46 КК України, керуючись ст.ст. 100, 284-286, 314, 288, 369, 372, 376, 392, 395 КПК України, судУкраїни суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження - задовільнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим ОСОБА_5 .
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024096200000024, за обвинувальним актом від 14.02.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Речові докази: виписку по руху коштів із банківської картки, емітованої на ім'я потерпілого ОСОБА_5 , квитанцію про оплату, та квитанцію про оплату про повернення грошових коштів на 7 арк., які згідно постанови дізнавача від 07.02.2024 долучено до матеріалів кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12024096200000024.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Копію ухвали після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1