Справа № 344/16390/20
Провадження № 1-кп/344/177/24
11 липня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з вищою освітою, неодруженого, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
ОСОБА_7 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Кримінальне правопорушення скоєно за наступних обставин.
Так, 22 вересня 2017 року приблизно о 21 годині 40 хвилин водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «Део Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався по вул. Коновальця у м. Івано-Франківську від перехрестя з вул. Національної Гвардії у напрямку кільцевої розв'язки вул. Коновальця - Степана Бандери - Джохара Дудаєва та наближався до нерегульованого пішохідного переходу, що навпроти КНП «Обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради». В цей час по нерегульованому пішохідному переході, справа наліво, відносно напрямку руху автомобіля «Део Ланос», проїзну частину дороги перетинав пішохід ОСОБА_9 , який відповідно до вимог п. 4.16а) Правил дорожнього руху України мав перевагу у русі. При наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, водій ОСОБА_7 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не надав дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, та вчинив наїзд на ОСОБА_9 .
При цьому ОСОБА_7 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 4.16. а), у відповідності до вимог якого пішохід має право на перевагу у русі під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами;
п. 12.1., згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.3., який зобов'язує водія у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу;
п. 18.1., згідно якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
У результаті порушення ОСОБА_7 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_9 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 384/792-Д від 30.10.2019, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеня важкості, крововиливами у ділянки головного мозку та в речовину мозку, перелому правої скроневої кістки, рани у потиличній ділянці, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя у момент їх спричинення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому визнав частково, однак у чому полягає частковість визнання вини пояснити суду не зміг. Проте, зазначив, що 22.09.2017 року близько 22 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом «Део Ланос», рухався у напрямку кільцевої розв'язки вул. Є. Коновальця - С. Бандери - Джохара Дудаєва, в м. Івано-Франківську. Падав сильний дощ. Наближаючись до кільцевої розв'язки, за 15-20 метрів до знаку «Пішохідний перехід», побачив вказаний знак, однак на самому пішохідному переході нікого не було. Гальмувати почав безпосередньо перед наїздом на потерпілого. Зіткнення з потерпілим відбулось передньою правою частиною автомобіля. Обвинувачений вказав, що на момент зіткнення швидкість руху транспортного засобу була 30-40 км/год. Також ОСОБА_7 додав, що вважає потерпілого ОСОБА_9 теж винним у даній дорожньо-транспортній пригоді, оскільки останній, порушивши Правила дорожнього руху, раптово вийшов на проїзну частину дороги. Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_9 , обвинувачений визнав частково, а саме в частині завданої матеріальної шкоди, яку останній вже відшкодував в сумі 8250 грн. У частині моральної шкоди цивільний позов не визнав. Просив суд прийняти законне рішення.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково, його вина повністю доведена сукупністю зібраних в кримінальному провадженні та досліджених в судовому засіданні доказів, які суд вважає належними та допустимими.
Так, потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 22.09.2017 року після 21 год. йшов біля дитячої лікарні, по правій стороні вул. Коновальця, в м. Івано-Франківську, та тягнув візок. В той час падав дощ. Потерпілий підійшов до пішохідного переходу, подивився на дорогу, далеко побачив світло фар транспортного засобу, після чого ступив на позначення пішохідного переходу, зробив 5-6 кроків та відчув сильний удар. Про те, що відбувалось після наїзду, ОСОБА_9 не пам'ятає. Повернувся до тями у лікарні.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомив, що 22.09.2017 року у вечірній час доби, а саме 21-22 год., йшов з товаришами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 по правій стороні вул. Коновальця, в м. Івано-Франківську. В той час падав дощ. Також поруч ішов потерпілий з візком. Після того, як свідок обігнав потерпілого ОСОБА_9 , почув звук гальмування автомобіля, повернувся та побачив останнього, який лежав на проїзній частині дороги. Опісля ОСОБА_11 викликав швидку медичну допомогу. Свідок зазначив, що самого моменту наїзду на потерпілого він не бачив. Водій, який здійснив наїзд на ОСОБА_9 , залишався на місці події та весь час мовчав.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що 22.09.2017 близько 22 год., йшов тротуаром з товаришем ОСОБА_11 біля дитячої лікарні по вул. Коновальця, в м. Івано-Франківську. Світили вуличні ліхтарі та падав сильний дощ. Поряд з ними проходив чоловік похилого віку з візком, який направлявся до пішохідного переходу. Обігнавши потерпілого біля вказаного пішохідного переходу, свідок продовжив рух. Однак, почувши різкий звук гальмування та удару, повернувся та побачив транспортний засіб «Део Ланос», а також чоловіка, який лежав на проїзній частині дороги, біля правового крила зазначеного автомобіля. На вітровому склі транспортного засобу була тріщина. Після цього, приїхала швидка медична допомога та працівники поліції. Водій, який здійснив наїзд на потерпілого, залишався на місці події.
Від допиту свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні прокурор відмовився, про наслідки такої відмови йому відомо.
Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться також наступними дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами кримінального провадження.
З витягу з ЄРДР вбачається, що кримінальне провадження №12017090010003985 зареєстроване 23.09.2017 за ч.1 ст.286 КК України за повідомленням про те, що 22.09.2017 близько 21 год. 50 хв. водій автомобіля марки «Део Ланос», р.н. НОМЕР_2 , рухаючись проїзною частиною дороги по вул. Євгена Коновальця, поряд з будинком № 134 в м. Івано-Франківську, проявив неуважність внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переході, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження (т.1 а.с.178).
Відповідно до рапорту оперативного чергового Івано-Франківського ВП, 22.09.2017 року о 21 год. 52 хв. по телефону до чергової частини надійшло повідомлення про те, що неподалік Обласної дитячої клінічної лікарні, водій транспортного засобу «Део» д.н.з. НОМЕР_2 на пішохідному переході вчинив наїзд на пішохода (т.1 а.с.179).
Згідно протоколу огляду місця події (з схемою та фототаблицею) від 22.09.2017 року, місцем огляду являється ділянка проїзної частини АДРЕСА_2 , що навпроти пам'ятника С. Бандері, в напрямку с. Черніїв, яка освітлювалась вуличними ліхтарями. На момент огляду асфальтне покриття проїзної частини знаходилось у мокрому стані, без ям та вибоїн. На вказаній проїзній частині вул. Є. Коновальця зафіксовано дорожню розмітку 1.14.1 «зебра», що позначає нерегульований пішохідний перехід, та дорожні знаки 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід». Також на вказаній ділянці дороги знаходився автомобіль марки «Део Ланос» д.н.з. НОМЕР_2 з пошкодженнями, які характері для ДТП, візуально локалізовані в правій передній частині та на вітровому склі (павутино подрібнене пошкодження). Біля вказаного автомобіля зафіксовано осипи скла транспортного засобу довжиною та шириною 2х1 м. Окрім того, попереду автомобіля на проїзній частині знаходився візок з картонним ящиком. В ході огляду місця події на проїзній частині вул. Є. Коновальця слідів гальмування чи ковзання не зафіксовано (т.1 а.с.180-187).
Відповідно до довідки № 1340 від 23.09.2017 року лікаря Обласної клінічної лікарні, громадянина ОСОБА_9 доставлено в лікарню 22.09.2017 року, встановлено діагноз (забій головного мозку, перелом кісток черепа) та госпіталізовано у нейрохірургічне відділення ОКЛ (т.1 а.с.191).
Згідно висновку експерта № 792 від 21.12.2017 року, на підставі наданих медичних документів на ім'я ОСОБА_9 , тілесні ушкодження вказані у наданих медичних документах: закрита черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку середнього ступеня важності, крововиливами під оболонки головного мозку та в речовину мозку, переломом правої скроневої кістки, раною в потиличній ділянці, яка утворилась від дії тупого твердого предмету, може відповідати терміну вказаному в постанові і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення (т.1 а.с.199-200).
Відповідно до висновку експерта № 195 від 28.12.2017 року (з фототаблицею), на підставі проведеної судово-медико-криміналістичної експертизи кепі, куртки, безрукавки, сорочки, штанів, еластичних панчох, туфлів потерпілого ОСОБА_9 , 1941 р.н., виявлено наступне: на передній поверхні куртки зліва з переходом на спинку, на спинці куртки, передній поверхні правої штанини, передній поверхні з переходом на задню поверхню правої штанини, передній поверхні лівої штанини, на задній поверхні обох штанів виявлені сліди ковзання у вигляді потертості тканини, деформація сплощення пучків волокон та пошкодження окремих волокон, які утворилися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автомобіля або автодороги; при цьому внаслідок дії предметів, що мають ріжучий край, якими могли бути осколки розбитого лобового скла утворилися розрізи поєднані з розривами на передній поверхні куртки зліва з преходом на спинку; внаслідок перерозтягнення тканини розриви тканини на задній поверхні лівого та правого рукавів куртки, передніх поверхнях обох еластичних панчох та відриви ґудзиків на передній поверхні сорочки. На ранті з переходом на носкову частину лівої туфлі, зовнішній поверхні союзки правої туфлі, виявлено сліди ковзання, про що свідчить потертість шкірзамінника, деформація, сплощення пучків волокон, які могли утворитися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автодороги; при цьому внаслідок ковзання по поверхні автодороги могли утворитися сліди ковзання на задньо-внутрішній поверхні каблука лівої туфлі. На задній частині кепі виявлено дрібні мікроосколки скла, які утворилися від контактування з поверхнею, що містить дані осколки. Ознак переїзду, волочіння не виявлено. Ознак первинного удару на одязі потерпілого ОСОБА_9 не виявлено. Наявність слідів ковзання на каблуці лівої туфлі свідчить, що в момент їх слідоутворення потерпілий ОСОБА_9 перебував у вертикальному положенні (т.1 а.с.204-210).
Згідно висновку експерта № 4.2-179/18 від 05.04.2018 року, на момент експертного огляду та дослідження гальмівна система та рульове керування автомобіля марки «Део Ланос» р.н. НОМЕР_2 знаходились у працездатному стані (т.1 а.с.213-217).
Відповідно до постанови старшого слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 04.06.2019 року, кваліфікацію кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за № 12017090010003985, з ч.1 ст. 286 КК України змінено на ч.2 ст. 286 КК України (т.1 а.с.220).
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту (з схемою) від 07.05.2019 року, учасники слідчої дії, зокрема свідок ОСОБА_12 , погодившись на пропозицію слідчого показати при яких обставинах мала місце ДТП 22.09.2017 року, прибули на ділянку АДРЕСА_2 , де знаходиться нерегульований пішохідний перехід, що поблизу Івано-Франківської обласної дитячої лікарні. Свідок ОСОБА_12 пояснив та показав, де він йшов з товаришем, в якому напрямку, де бачив потерпілого, а також своє місце знаходження в момент наїзду на ОСОБА_9 (т.1 а.с.221-224).
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/26-341ІТ/19 від 14.08.2019 року, в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки «Део Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 повинен був керуватися технічними вимогами пункту 18.1 Правил дорожнього руху України. У відповідності до вказаного пункту Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_7 , під час вибору в установлених межах безпечної швидкості, повинен був, з технічної точки зору, ураховувати дорожню обстановку та при наближені до нерегульованого пішохідного переходу повинен був зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, які перебувають на нерегульованому пішохідному переході та для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
При заданому комплексі вихідних даних водій «Део Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 , рухаючись із швидкістю 30 км/год, при умові, що пішохід рухався у темпі спокійна хода і до наїзду подолав відстань 2,1 м, ж задано у відповідності до заданого варіанту а) темпу руху пішохода - мав технічну можливості попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування; при умові ж, що швидкість автомобіля становила 40 км/год, при цьому варіанті темпу руху пішохода, а також при решта заданих варіантах б),в) темпу руху пішохода, при заданій швидкості руху автомобіля 30...40 км/год - в категоричній формі вирішити питання про наявність чи відсутність у водія технічної можливості попередити ДТП, не є можливим, оскільки отримане значення зупиночного шляху автомобіля входить в межі діапазону відстаней, на якій міг знаходитись автомобіль в заданий момент виникнення небезпеки для руху, тобто деякі відстані S-a частково більші або частково менші зупиночного шляху S-3.
У зв'язку із неможливістю в категоричній формі експертним шляхом вирішити питання про наявність чи відсутність у водія технічної можливості попередити ДТП, вирішення питання: «Що, з технічної точки зору, стало причиною даної дорожньо-транспортної пригоди?», - експертним шляхом не є можливим (т.1 а.с.227-230).
Згідно висновку експерта № 384/792-Д від 30.10.2019 року, на підставі даних Висновку експерта № 792 від 21.11.2017 року та наданих матеріалів кримінального провадження, встановлено, що: судово-медичних даних які б вказували в яку частину тіла прийшовся первинний удар немає. Наявність слідів ковзання на каблуці лівої туфлі свідчить, що в момент їх слідоутворення потерпілий ОСОБА_9 перебував у вертикальному положенні. Виявлені тілесні ушкодження у громадянина ОСОБА_9 , утворились від дії тупого твердого предмета яким могли бути виступаючі частини автомобіля (т.1 а.с.232-234).
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту (з схемою) від 02.10.2020 року, учасники слідчої дії, зокрема потерпілий ОСОБА_9 , погодившись на пропозицію слідчого показати при яких обставинах мала місце ДТП 22.09.2017 року, прибули на ділянку АДРЕСА_2 , де знаходиться нерегульований пішохідний перехід, що поблизу Івано-Франківської обласної дитячої лікарні. Потерпілий пояснив та показав, з якою швидкістю та в якому напрямку він рухався, де він бачив транспортний засіб та де саме на нього здійснили наїзд (т.1 а.с.235-238).
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/13/3-756ІТ/20 від 16.10.2020 року, в заданій, дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки «Део Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 повинен був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 12.2, 12.4 та 18.1 Правил дорожнього руху України. У відповідності до вимог вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водій автомобіля ОСОБА_7 повинен був, з технічної точки зору, рухатися даною ділянкою дороги із швидкістю не більше 50 км/год, при наближені до нерегульованого пішохідного переходу зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, які перебувають на нерегульованому пішохідному переході та для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
При заданому комплексі вихідних даних водій «Део Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 , рухаючись із швидкістю 30 км/год та 40 км/год, мав технічну можливість попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.
При заданому комплексі вихідних даних, причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, були обставини, які пов'язані із невідповідністю дій водія автомобіля марки «Део Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 вимогам пункту 18.1 Правил дорожнього руху України (т.1 а.с.241-244).
Згідно постанови Верховного Суду від 19.03.2020 по справі №314/1905/17, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»). Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Застосовуючи цей стандарт доведення, необхідно враховувати, що розумний сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами (постанова Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 195/1563/16-к).
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Позицію обвинуваченого щодо часткового визнання ним своєї провини, суд розцінює як спосіб його захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєне протиправне діяння, оскільки вчинене ОСОБА_7 умисне кримінальне правопорушення за встановлених судом обставин, знайшли підтвердження сукупністю вище наведених доказів, зокрема показаннями потерпілого, свідків, висновками експертів, протоколами огляду місця події та протоколами проведення слідчих експериментів, які є зрозумілими, чіткими, послідовними, будь-яких сумнівів у суду не викликають, узгоджуються між собою і підтверджують його вину.
Долучений стороною захисту висновок експерта № СЕ-19/109/13/3-941 ІТ/20 від 15.12.2020 року, не спростовує вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд його до уваги не бере.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує думку прокурора, який просив призначити ОСОБА_7 покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу ОСОБА_7 , який раніше не судимий, неодружений, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання та за місцем роботи, висновок, наданий в досудовій доповіді органу пробації, з якого вбачається низький рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та низький рівень небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб), а також те, що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, обставини, які обтяжують і пом'якшують його покарання.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.
За таких обставин справи, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі винного і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задовольнити частково. А саме: в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, цивільний позов слід залишити без розгляду, оскільки згідно поданої, представником потерпілого заяви, заподіяну матеріальну шкоду повністю відшкодовано. Цивільний позов потерпілого щодо стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та не відшкодованої ОСОБА_7 , враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, порушення нормального, звичного ритму життя та проведення дозвілля, погіршення стану здоров'я, глибину та характер моральних страждань потерпілого ОСОБА_9 , їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення, матеріальний стан обвинуваченого та потерпілого, слід задовольнити частково, в розмірі 100 000 гривень.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 .
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання.
Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_9 з ОСОБА_7 100 000 гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави 3701,24 грн. за проведення судових експертиз.
Речові докази по справі:
- автомобіль марки «Део Ланос», р.н. НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_14 (т.1 а.с.192) - повернути власнику ОСОБА_14 ;
- кашкет, безрукавку, сорочку, штани, компресійні панчохи, куртку та мешти, які зберігаються у камері речових доказів Івано-Франківського ВП ГУПН України в Івано-Франківській області (т.1 а.с.202) - повернути потерпілому ОСОБА_9 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Суддя ОСОБА_15