ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.07.2024Справа № 910/2604/24
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Селіфонова Василя Вікторовича
до Фізичної особи-підприємця Сапутняка Володимира Вікторовича
про стягнення 24 000 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду м. Києва з позовом звернулася Фізична особа-підприємець Селіфонов Василь Вікторович (далі - ФОП Селіфонов В.В., позивач) до Фізичної особи-підприємця Сапутняка Володимира Вікторовича (далі - ФОП Сапутняк В.В., відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди № 1/02/03/2023 від 02.03.2023 у сумі 24 000 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренди № 1/02/03/2023 від 02.03.2023 в частині своєчасного повернення орендованого приміщення після закінчення дії договору та просив у позові виселити фізичну особу-підприємця Сапутняка В.В. із нежитлового приміщення № 130 загальною площею 122,5 кв. м, яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Б. Гмирі 5-А., а також стягнути з нього неустойку, нараховану в сумі 24 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору без відзиву відповідача.
08.05.2024 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення неустойки, у якій ФОП Селіфонов В.В. просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 72 000,00 грн, оскільки після подачі позову відповідач не звільнив орендоване приміщення.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
На підставі наведеного, враховуючи, що дії, вчинення яких обмежено першим судовим засіданням, могли бути здійснені протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, заяву про збільшення розміру позовних вимог позивач міг подати у строк до 16.04.2024, про що також було зазначено в ухвалі про відкриття провадження у справі.
За таких обставин заява ФОП Селіфонова В.В. про збільшення позовних вимог не була прийнята судом до розгляду.
Отже, розглянувши первісно заявлені позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 02.03.2023 між фізичною особою-підприємцем Сапутняком В.В. (орендар) та фізичною особою-підприємцем Селіфоновим В.В. (орендодавець) був укладений договір оренди № 1/02/03/2023 (далі - договір), за яким орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 122,5 м2, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гмирі Бориса, буд. 5-А, приміщення 130 (п. 1.1).
Відповідно до п. 1.3, 1.4 договору об'єкт оренди передається разом із обладнанням та майном встановленим у ньому. Перелік майна та обладнання, наявного у приміщенні, стан приміщення на момент передачі в оренду зазначаються в акті здачі-приймання, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.1 договору приймання-передача об'єкта оренди здійснюється за двостороннім актом у строк не пізніше 10 березня 2023 року. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду (та строк оренди таким, що розпочався) з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання об'єкту оренди (п. 3.2 договору).
Згідно з п. 3.3 договору на момент підписання акта здачі-приймання орендодавець передає орендарю ключі від приміщення, що є підтвердженням того, що орендодавець надає безперешкодний доступ до приміщення співробітникам орендаря, його клієнтам, відвідувачам у робочий час орендаря протягом всього строку дії договору.
Відповідно до п. 4.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, а термін оренди відраховується з дати підписання сторонами акту здачі-приймання приміщення та діє до 31 грудня 2025 року.
Пунктами 4.4, 4.7.5 договору визначено, що кожна сторона даного договору вправі достроково розірвати цей договір, письмово попередивши про таке розірвання іншу сторону за 3 місяці до бажаної дати розірвання. Орендодавець вправі використати своє право, передбачене цим пунктом, тільки після закінчення двох років після укладення даного договору. Чинність цього договору припиняється внаслідок несплати орендарем орендної плати протягом тридцяти днів з дня настання дати платежу (за бажанням орендодавця).
Згідно з п. 5.1 договору, починаючи з дати підписання цього договору, орендар сплачує орендну плату за приміщення до дати повернення приміщення за актом приймання-передачі або до виселення у встановленому порядку.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що розмір щомісячної орендної плати, починаючи з дати початку і протягом перших двох календарних місяців, становить 10,00 грн без ПДВ. Таким чином орендодавець надає орендарю орендні канікули зі сплати орендної плати, протягом цього строку орендар має здійснити ремонт приміщення та облаштування його для максимального задоволення своїх потреб як орендаря.
Відповідно до п. 5.3 договору, починаючи з третього календарного місяця строку оренди щомісячна орендна плата становить 12 000 грн. без ПДВ. У день підписання цього договору орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю передоплату у розмірі 12 000 грн. за третій місяць строку оренди. Також протягом п'яти банківських днів з дня укладання цього договору орендар зобов'язаний перерахувати орендодавцю гарантійний платіж у розмірі 12 000 грн. без ПДВ (п. 5.4 договору).
Згідно з п. 5.5 та 5.6 договору незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, орендар сплачує орендну плату не пізніше, ніж на десятий день поточного календарного місяця строку оренди, за який здійснюється оплата. Орендар сплачує щомісячну орендну плату шляхом банківського переказу на рахунок орендодавця, який зазначено у цьому договорі або на інший рахунок орендодавця, про який орендодавець може повідомити орендаря у письмовій формі принаймні за п'ять календарних днів до дати платежу.
При несплаті орендарем орендної плати протягом тридцяти календарних днів з дня закінчення строку платежу орендодавець має право відмовитись від даного договору надіславши про це відповідне повідомлення орендарю. В такому разі цей договір вважається розірваним після збігу десяти днів з моменту надсилання такого повідомлення (п. 6.2.4).
Пунктом 8.1 договору визначено, що повернення орендодавцю об'єкту оренди здійснюється за двостороннім актом здачі-приймання протягом 3-х днів з моменту припинення дії даного договору. Об'єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання (п. 8.3 договору).
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).
Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що 03.03.2023 ФОП Селіфонов В.В. (орендодавець), на виконання умов укладеного договору, передав відповідачу (орендарю) у користування нежитлове приміщення загальною площею 122,5 м2, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гмирі Бориса, буд. 5-А, приміщення 130, що підтверджується актом приймання-передачі квартири від 03.03.2023. Відповідно у орендаря (ФОП Сапутняка В.В.) виникло зобов'язання зі сплати орендних платежів в порядку та в розмірах, передбачених цим договором, до закінчення строку дії договору.
Однак відповідач договірні зобов'язання щодо своєчасного здійснення орендної плати виконав неналежним чином, а саме - орендну плату у листопаді - грудні 2023 на загальну суму 24 000,00 грн. (12 000,00 грн*2 місяці) не сплатив.
14.12.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості у сумі 24 000,00 грн. та штрафник санкцій за несвоєчасну сплату орендних платежів на суму 6 000,00 грн.
Відповідач, у свою чергу, частково погасив наявну у нього заборгованість за договором оренди у сумі 12 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 11Р1-ТЕ06-84СР-Н9М4 від 27.12.2023.
28.01.2024, приймаючи до уваги наявне у відповідача прострочення зі сплати орендної плати за два місяці (листопад - грудень 2023) більше ніж на 30 календарних днів, позивач, відповідно до пунктів 4.7.5, 6.2.4 договору оренди, направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору оренди від 02.03.2023 № 1/02/03/2023 та його розірвання з 07.02.2024.
У цьому ж повідомленні позивач просив повернути орендоване приміщення 07.02.2024 та проінформував, що у разі неповернення приміщення орендарю буде нараховуватися неустойка відповідно до статті 785 ЦК України у розмірі подвійної орендної плати, тобто в сумі 24 000,00 грн. щомісяця.
Разом з тим матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав вимоги орендодавця та орендоване приміщення йому не повернув.
Звертаючись до суду з даним позовом, заявник вказує, що договір оренди є розірваним, орендоване майно не повернуте, а тому він просить суд виселити відповідача із займаного приміщення та стягнути з нього неустойку у розмірі подвійної орендної плати у сумі 24 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ст. 631 ЦК України).
Згідно з частиною 7 статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до частини 3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частиною 4 статті 291 ГК України визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Як вже зазначалося, згідно з п. 4.7.5 договору чинність цього договору припиняється внаслідок несплати орендарем орендної плати протягом тридцяти днів з дня настання дати платежу (за бажанням орендодавця).
Відповідно до п. 6.2.4 договору при несплаті орендарем орендної плати протягом тридцяти календарних днів з дня закінчення строку платежу орендодавець має право відмовитись від даного договору, надіславши про це відповідне повідомлення орендарю. В такому разі цей договір вважається розірваним після збігу десяти днів з моменту надсилання такого повідомлення.
У п. 12.15 договору сторони погодили, що у своїх взаємовідносинах з виконання цього договору запроваджують електронний документообіг, який буде здійснюватися відповідно до законодавства України, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Документи, необхідні для виконання цього договору (акти приймання-передачі наданих послуг, звіти, додаткові угоди, додатки тощо), можуть підписуватися з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису. При цьому, сторони визнають, що згідно з положеннями чинного законодавства кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Згідно з п. 8.1 договору повернення орендодавцю об'єкту оренди здійснюється за двостороннім актом здачі-приймання протягом 3-х днів з моменту припинення дії даного договору.
Із матеріалів справи вбачається, що повідомлення позивача про відмову від договору оренди та його розірвання було направлене відповідачу в системі «Вчасно» 28.01.2024, отже, відповідно до погоджених сторонами умов договір оренди №1/02/03/2023 від 02.03.2023 є розірваним з 08.02.2024.
У той же час доказів повернення вказаного майна позивачу, зокрема акта приймання-передавання, матеріали справи не містять.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Відповідно до ч. 2 статті 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
З огляду на вказане, враховуючи приписи ч. 2 статті 785 ЦК України, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу неустойку за неповернення орендованого майна у період з 08.02.2024 по 08.03.2024 у сумі 24 000,00 грн. (12 000,00*2), а отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги про виселення з нежитлового приміщення, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У даному випадку, враховуючи, що відповідач займаним приміщенням користується за відсутності правових підстав для цього та вказане приміщення не звільнив, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про виселення ФОП Сапутняка В.В. із нежитлового приміщення загальною площею 122,5 м2, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Гмирі Бориса, буд. 5-А, приміщення 130, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Селіфонова Василя Вікторовича до Фізичної особи-підприємця Сапутняка Володимира Вікторовича про стягнення 24 000 грн. задовольнити.
Виселити Фізичну особу-підприємця Сапутняка Володимира Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) із нежитлового приміщення загальною площею 122,5 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сапутняка Володимира Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Селіфонова Василя Вікторовича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) неустойку у розмірі 24 000 ( двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у сум 6 056 ( шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
Повне судове рішення складене 09 липня 2024 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.