ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2024Справа № 910/4678/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енергоінвест"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 9762671,24 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Вознюк К.Р.
Представники сторін:
Від позивача: Савченко О.В.
Від відповідача: Курдюмов М.М.
У судовому засіданні 08.07.2024 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Енергоінвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 10301238,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються простроченням заборгованості за поставлену електричну енергію за «зеленим тарифом» за договором №653/01 від 04.09.2019 р.
Ухвалою суду від 22.04.2024 відкрито провадження у справі № 910/4678/24, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 03.06.2024.
09.05.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши про спеціальне регулювання правовідносин між сторонами, що свідчить про відсутність підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
17.05.2024 через електронний суд від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримує позовні вимоги.
31.05.2024 від позивача через електронний суд надійшла заява про уточнення суми позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 9 787 426, 38 грн.
03.06.2024 через електронний суд від позивач надійшли додаткові пояснення по справі.
03.06.2024 через електронний суд від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі
03.06.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву в підготовчому засіданні до 10.06.2024.
10.06.2024 від позивача через електронний суд надійшла заява про уточнення суми позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 9762671,24 грн. (заборгованість за основним зобов'язанням у розмірі 9721253,97 грн., - 3 % річних у розмірі 31737,37 грн.; - інфляційні втрати у розмірі 9679,90 грн.). Також у заяві позивач виклав свої заперечення стосовно клопотання про зупинення провадження у справі, та клопотання про повернення частини сплаченого судового збору.
10.06.2024 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.06.2024.
В підготовчому засіданні 20.06.2024 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 20.06.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 08.07.2024.
04.07.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення.
В судовому засіданні 08.07.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача просив у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
04.09.2019 між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Енергоінвест" (продавець за "зеленим" тарифом) укладено Договір № 653/01, відповідно до умов якого в редакції додаткової угоди № 309/01/20 від 26.02.2020 продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 (далі - Порядок), або порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Відповідно до п. 2.1 Договору в редакції додаткової угоди від 26.02.2020 сторони визнають свої зобов'язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами ринку "на добу наперед", та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
У п. 2.2, 2.3 Договору в редакції додаткової угоди від 26.02.2020 визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі гарантованого покупця. Продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Умовами п. п. 2.4 та 2.5 Договору в редакції додаткової угоди від 26.02.2020 сторонами погоджено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі, якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.1 Договору в редакції додаткової угоди від 26.02.2020).
Відповідно до п. п. 3.2 та 3.3 Договору в редакції додаткової угоди від 26.02.2020 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Пунктом 4.1 Договору в редакції додаткової угоди від 26.02.2020 узгоджено, що продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
Відповідно до п. 4.5 Договору в редакції додаткової угоди від 26.02.2020 гарантований покупець зобов'язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.
Якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії і регулятором вже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030) (п. 7.4 Договору в редакції додаткової угоди від 26.02.2020).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу частини 3 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом є обов'язковим до укладення між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем і має відповідати типовому договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим Регулятором.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 10.2, 10.3 Порядку електричної енергії за «зеленим» тарифом (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. Після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця. За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.
Позивач у жовтні 2021 року, та у періоді часу лютий 2022 року - серпень 2022 року поставив Відповідачу електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 17601366,86 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами купівліпродажу електроенергії: - за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 2484678,44 грн.; - за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 1426000,88 грн.; - за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 1196446,20 грн.; - за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 1822288,31 грн.; - за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 2278039,61 грн.; - за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 2069161,46 грн.; - за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 3390874,19 грн.; - за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 2933877,77 грн. Акти долучені до матеріалів справи.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівліпродажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як уже було зазначено, згідно п. 3.3. договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Відповідачем у Позивача за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії й актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами.
Згідно п. 10.1 Порядку електричної енергії за «зеленим» тарифом (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.
Згідно п. 10.4 Порядку електричної енергії за «зеленим» тарифом (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
З вищезазначеного вбачається, що відповідач зобов'язаний здійснювати оплату в кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи. Перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП розміру вартості послуги.
Постановами від 9 вересня 2022 року № 1117, від 31 травня 2022 року № 557, від 20 вересня 2022 року № 1190 та від 14 березня 2022 року № 473 НКРЕКП затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом", наданої відповідачу в період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року.
Так, згідно з вищевказаними постановами НКРЕКП, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом: у жовтні 2021 року складає 2280276616,66 грн (без ПДВ), у листопаді 2021 року - 911245991,1 (без ПДВ), у грудні 2021 року - 181990876,48 грн (без ПДВ), у січні 2022 року - 664843785,62 грн (без ПДВ), у лютому 2022 року - 420516248,42 грн (без ПДВ); у березні 2022 року - 27402871,09 грн (без ПДВ); у квітні 2022 року - 1103193902,09 грн (без ПДВ); у травні 2022 року - 1297969675,72 грн (без ПДВ); у червні 2022 року - 1337753069,24 грн (без ПДВ), у липні 2022 року - 1561428605,39 грн (без ПДВ); у серпні 2022 року - 1172168724,57 грн (без ПДВ).
Отже, Відповідач зобов'язаний був провести з Позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року - у строк протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення зазначених вище постанов регулятора.
Таким чином станом на день розгляду справи строк оплати за отриманий відповідачем товар є таким, що настав.
Відповідач оплатив поставлену електричну енергію за «зеленим тарифом» за актами купівлі-продажу електроенергії: за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року тільки частково у розмірі 7921470,06 грн., що підтверджується виписками по рахунку Позивача та долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.
Таким чином, Відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за Договором № 653/01 від 04.09.2019 та порушив строки оплати електричної енергії за «зеленим тарифом».
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробник має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" Підприємство зобов'язане сплачувати своєчасно та повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Сторонами у справі не оспорюються вартість та обсяг придбаної електричної енергії за спірний період, як і суми здійснених відповідачем оплат.
Суд також відзначає, що Об'єднана Палата Верховного Суду у справі № 910/4439/23 погодилась з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206, згідно з якими положення Наказу № 206 не змінюють і не припиняють обов'язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641.
Крім того Накази Міністерства енергетики України від 28 березня 2022 року "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 та від 15 червня 2022 року "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206 втратили чинність на момент розгляду даної справи.
Отже у відповідача відсутні будь-які законні підстави для неоплати вартості придбаної ним у спірний період електричної енергії за "зеленим" тарифом.
В зв'язку з вищезазначеним, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 9721253,97 грн
Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 31737,37 грн та втрати від інфляції у розмірі 9679,90 грн за період з 02.05.2024 по 10.06.2024
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок 3% річних та втрат від інфляції та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним. Отже, з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 31737,37 грн та 9679,90 грн.
Суд не погоджується з запереченнями відповідача про невірність здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, оскільки, описки у формулі не вплинули на вірність обрахованої суми 3% річних. Суд також вважає безпідставним твердження відповідача про обов'язок суду здійснювати розрахунок за вказаною позивачем (з помилкою) формулою.
Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві, вони частково були спростовані вище зазначеними обставинами.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Таких саме висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.
Враховуючи зазначене, судом не заперечується настання обставин непереборної сили з 24.02.2022, що вбачається із листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.7-7.1., однак Відповідачем не доведено належними та допустими доказами, що такі форс-мажорні обставини дійсно унеможливили вчасно здійснювати перерахування Відповідачем коштів Позивачу за Договором.
При цьому судом враховано, що Відповідач не звертався до Позивача із повідомленням настання вказаних вище обставин як це передбачено розділом 5 Договору.
Крім того, наявність форс-мажорних обставин може звільнити боржника від відповідальності, однак жодним чином не звільняє від виконання основного зобов'язання.
Відповідно до ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обгрунтвоаність позовних вимог. Відповідач в свою чергу не спростував обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
При цьому, оцінюючи доводи учасників справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. А тому, оскільки, судом встановлено відсутність порушень прав позивача та неефективність обраного способу захисту, судом не спростовуються решта обставин, зазначених позивачем в обгрунтування позовної заяви.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енергоінвест" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, бульвар Катеринославський, буд. 2, офіс 510 А; ідентифікаційний код 41697851) суму основного боргу у розмірі 9721253 (дев'ять мільйонів сімсот двадцять одну тисячу двісті п'ятдесят три) грн 97 коп., 3 % річних у розмірі 31737 (тридцять одну тисячу сімсот тридцять сім) грн 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 9679 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн 90 коп. та судовий збір у розмірі 146440 (сто сорок шість тисяч чотириста сорок) грн 07 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 10.07.2024
Суддя І.В.Усатенко