Справа № 182/4150/23
Провадження № 3/0182/29/2024
Іменем України
08.07.2024 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ступак Т.С. розглянувши матеріали, які надійшли з Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участі, особи відносно якої розглядається справа - ОСОБА_1 , адвоката - Гороха О.В.
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1.28.07.2023 о 23-40 год. в с. Покровському Нікопольського району на перехресті вул. Горького - вул. Сірка, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Опель Фронтера, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила п. 2.9 А ПДР України. Протокол склався згідно з відповіддю КП «Нікопольська міська лікарня» від 29.07.2024 № 46/15049, оскільки причетна до скоєння ДТП. Під час звернення до приймального відділення гр. ОСОБА_1 проведено обстеження на вміст алкоголю, що складає 0.73 промілле.
2.Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
3.У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, суду пояснила, що пізно ввечері з 28.07.2023 на 29.07.20023 рухаючись по дорозі на своєму автомобілі в с.Покровське (підвозила додому знайому ОСОБА_2 ), на перехресті доріг вилетів автомобіль який спричинив ДТП (врізався в її автомобіль яки з перекиданням влетів у стовп). Перехожі з іншим водієм почали спасати її життя та пасажира ОСОБА_2 : витягнули з автомобіля, викликали швидку медичну допомогу. Всі події ОСОБА_1 зазначила, що пам'ятає частково, оскільки в наслідок ДТП погано себе почувала, втрачала свідомість. На місце ДТП приїхали ШМД та поліція. ШМД її та її знайому забрали до лікарні. На місці їй лікар щось дав випити та обробив рану, а в кареті швидкої давали нюхати нашатир та щось вкололи. По приїзду до лікарні вона була оглянута лікарем. Пізніше працівники поліції (які також прибули до лікарні) принесли прилад «Драгер» та їй сказали його продути, однак з першого разу у неї нічого не вийшло, щось працівники поліції там перевіряли, в той момент ОСОБА_1 запропонувала взяти у неї кров, однак їй було відмовлено і вона ще раз продула «Драгер», після чого їй сказали, що цього буде достатньо. Лише після огляду на стан сп'яніння їй надали медичну допомогу - наклали шви на рану. Також зазначила, що лікар під час огляду на стан сп'яніння перебував поруч у 2-3 метрах від неї, він просто стояв та спостерігав. Також наголосила, що під час продувки приладу «Драгер» ніхто не змінював муштук. Чи була фіксація на бодикамеру не пам'ятає. Наголосила, що в той день не вживала алкогольні напої.
4.Захисник ОСОБА_3 просив справу закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, мотивуючи таким: огляд його клієнтці було проведено на приладі «Алконт», однак у документах наданих з лікарні фігурує прилад «Алкофор 307»; лікарня №4, згідно з визначеним переліком не мала права проводити освідування на встановлення стану сп'яніння, висновок за результатами освідування наданий без підпису його клієнтки, у висновку лікаря не зазначено ознаки сп'яніння його клієнтки, а вказано лише про перебування у такому стані; свідок ОСОБА_4 у своїх показах зазначила, що ОСОБА_5 була у без свідомому стані, періодично приходила до тями та запитувала про те, де вона та де її автомобіль, запаху алкоголю від неї вона не чула, при освідуванні газоаналізатор був у не справному стані, він видавав звуки які не повинен видавати; до матеріалів не додано довідку від лікаря, що прийшов тематичне удосконалення (навчання); ОСОБА_6 не було проведено біологічне дослідження оскільки вона була у без свідомому стані, висновки та акт лікарні виготовлений на старих бланках, відсутнє відео освідуванння його клієнтки, цю процедуру було проведено поліцейськими, а не лікарем. З урахування зазначеного, справу просив закрити, крім того, додав копії рішень з інших аналогічних справ за якими провадження були закриті.
Оцінка та мотиви Суду
5.Згідно з ч.2 ст.7, ст.245, ст.280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. При цьому суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
6.Пункт 2.9 А ПДР передбачає, що водієві забороняєтьсякерувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
7.Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння).
8.Вина ОСОБА_1 підтверджується даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №491347 від 31.07.2024; листом відповіддю на запит Начальника Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області від 31.07.2023 №1090, згідно з яким Директором КП «Нікопольської міської лікарні № 4» було повідомлено, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зверталась за медичною допомогою, встановлено діагноз: ЗЧМТ, СГМ, забійна рана лоба, було проведено обстеження видихаючого повітря на вміст алкоголю препаратом «Алконт», результат 0,73‰; копією схеми з місця ДТП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 яка підтвердила факт керування транспортним засобом та те, що стала потерпілою у ДТП.
9.Диск з відеозаписом з бодикамери поліцейського долучений до матеріалів справи не містить будь-яких даних про інкриміновані ОСОБА_1 події, а містить лише запис складання протоколу про адміністративне правопорушення 31.07.2023.
10.Стороною захисту та гр. ОСОБА_1 , оскаржується інкриміноване адміністративне правопорушення, на доказ своєї невинуватості до суду було надано:
-лист-відповідь на запит адвоката з КП «Нікопольська міська лікарня №4», згідно з яким було зазначено таке: відповідно до п.14 Інструкції про порядок виявлення у водіїв т.з. ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений. Тобто, п.14 передбачено обов'язкове дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю тільки у разі якщо пацієнт перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами. При цьому, пацієнт перебував у свідомому стані та з проханням проведення дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю не звертався;
-копія висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.07.2023 № 549, проведеного 29.07.2023 о 01-20 год. де лікарем ОСОБА_7 , який проводив огляд гр. ОСОБА_1 , встановлено перебування останньої у стані алкогольного сп'яніння, також зазначено, що огляд проводився як хворої;
-акт КП «НМЛ №4» медичного огляду з метою виявлення стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №549 від 29.07.2023, де крім іншого, зазначено про проведення освідування на вміст алкоголю приладом «Алкофор 307», результат 29.07.2023 о 01-25 год. - 0,73‰, повторно о 01-55 год. - 0,73‰ (п.18), в п.16 зазначено "зі слів вживання алкоголю 28.07.2023", в п.17 зазначено про слабкий запах алкоголю на відстані 1 метр, а також вказано про орієнтування в часі, місці, власній особі ОСОБА_1 , за результатами лікарем зроблено такий висновок: стан сп'яніння у наслідок вживання алкоголю з забійною раною лоба;
-сертифікат відповідності приладу «Алкофор 307» №02107300190 та свідоцтво про повірку даного пристрою від 30.06.2023, який чинний до 30.06.2024;
-копія наказу про внесення зміни до наказу від 14.07.2022 №97-22 «Про проведення медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» з додатком до наказу ДОЗ ОВА 19.12.2022 за № 1479/0/197-22 (перелік);
-копія наказу «Про проведення медичних оглядів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.07.2022» ОД № 880/0/197-22 з копіями додатків до нього (переліком лікарень що мають право на відповідні проведення оглядів);
-позитивна характеристика за місце проживання гр. ОСОБА_1 , подяка ОСОБА_1 за активну волонтерську діяльність і допомогу ЗСУ, копія свідоцтва про шлюб, копія її військового квитка з позитивними відмітками та нагородами за бойові заслуги, копія посвідчення УБД, копії документів про смерть чоловіка (військового);
-лист-відповідь з лікарні КП «Нікопольська міська лікарня №4», відповідно до якого гр. ОСОБА_1 звернулась за медичною допомогою 29.07.2023 до зазначеної лікарні була оглядну та лікарем травматологом, проведено рентгенологічне обстеження, діагноз: ЗЧМТ, СГМ, забій рани лоба, проведено ПХО, накладені шви та асептична пов'язка, під час звернення до приймального відділення гр. ОСОБА_1 проведено обстеження видихаючого повітря на вміст алкоголю апаратом «Алконт»- результат -0,73‰;
-відповідь на адвокатський запит з КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» №07/2227 від 30.08.2023, відповідно до якого зазначено про те, що бригата ШМД дійсно виїжджала на виклик на місце ДТП 28.07.2023 о 23:52 год. за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Покровська, вул.Горького, для надання допомоги потерпілій ОСОБА_1 , при огляді встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки голови, а також заначено про надану медичну допомогу: первинна обробка рани, знеболення розчином кейверу 2 мл внутрішньом'язово, після чого доставлена до Нікопольської міської лікарні №4 (травмпункт).
11.За клопотання захисту було допитано свідків:
- ОСОБА_8 показав, який безпосереднім свідком ДТП не був, однак зазначив, що у літку 2023 року йому зателефонувала ОСОБА_9 о 2-й ночі та попросила забрати її з лікарні, після ДТП. Вона тоді була з подругою ОСОБА_10 . Свідок зазначив, що обох він забирав з лікарні, запаху алкоголю від ОСОБА_11 він не чув, у неї був синець під оком та рана зашита на голові. ОСОБА_9 йому повідомила, що вона потратила у ДТП, за кермом автомобіля була саме вона.
-Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що у літку 2023 року сталась ДТП, однак винуватицею було не ОСОБА_12 . Свідок зазначила, що в той день вона попросила ОСОБА_13 відвезти гуманітарну допомогу її бабусі та дідусеві. ОСОБА_14 заїхала до неї на роботу приблизно о 22-00 год, вони між собою говорили, також спілкувались з поліцейськими які приїхали нагадати про комендантську годину та необхідність закінчити роботу раніше. Після 23-00 проїхавши приблизно 3 км, на перехресті вул. Горького-Піонерська (Сірка) сталась ДТП, вони влетіли у стовп який впав на їх автомобіль. Тоді їм допомогли вибратись з машини, люди викликами швидку та поліцію, ШМД приїхала через 10 хвилин. У свідка зі слів лікаря все було нормально, але дуже болів ніс. ОСОБА_9 після ДТП періодично втрачала свідомість, у неї була розбита голова, її приводили до тями, вона щось говорила, далі знову втрачала свідомість, постійно питала куди її везуть та що з її автомобілем. Свідок зазначила, що була з ОСОБА_14 у лікарні, у швидкій їй давали якість ліки. У лікарні №4, туди їх було доставлено, були два поліцейських які проводили опитування. Там також був лікар та медсестра, постійно щось записували. Їх покази записували коли їх опитували працівники поліції. Олену повели у сусідню кімнату на освідування, свідок не бачила саму процедуру, тільки чула як ОСОБА_14 просила взяти у неї кров. ОСОБА_14 тричі дула у газоаналізатор, але з ним було щось не так. Також чула як поліцейські зазначили, що не має сенсу більше дути у нього. Прилад яким вимірювали алкоголь був у працівників поліції, відношення до них з ОСОБА_14 було упереджене, ОСОБА_15 відмовилась залишатись у лікарні, їй зашили рану та вони поїхали до дому. Запаху алкоголю від ОСОБА_1 вона не чула, бачила лише те, що ОСОБА_14 пила каву. Вони мають дружні відносини, тому ОСОБА_9 часто ділиться зі свідком своїми життєвими ситуаціями.
12.Суд зауважує, що відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
13.Крім того, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для справи, у тому числі достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
14.Даний факт зокрема стосується твердження сторони захисту щодо недопустимості доказів наданих до матеріалів справи.
15.Слід зазначити, що висновок лікаря №549, яким було підтверджено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння відповідає процедурі огляду визначеної законодавством. ОСОБА_1 хоча і втрачала свідомість, однак по приїзду у лікарню була у свідомому стані, що підтверджується показами свідка ОСОБА_4 та відомостями з акту №549, також це підтверджується і показами самої ОСОБА_1 яка хоч і зазначає про погане самопочуття після ДТП, однак її покази є послідовними та чіткими щодо процедури огляду. При цьому в жодному медичному документі, в тому числі наданими стороною захисту, не йдеться про безсвідомий стан або про отримання тяжких травм ОСОБА_1 , що зумовлювало б обов'язок лікаря взяття біологічного середовища або крові для дослідження на стан сп'яніння. Також на результати огляду не могли вплинути медичні препарати введені під час надання невідкладної медичної допомоги лікарем ШМД, оскільки препарат було введено внутрішньом'язево, та такий препарат згідно з інструкцією не може вплинути на вміст алкоголю у видихаючому повітрі пацієнта.
16.З приводу неточності назви приладу, яким було підтверджено стан сп'яніння ОСОБА_1 , суд зауважує, що це не несе за собою недостовірність результатів огляду та істотно не вплинуло на права ОСОБА_1 . При цьому саме доказами долученими стороною захисту підтверджується правильність та дотримання процедури огляду.
17.Щодо того, що Нікопольська лікарня №4 не внесена до переліку закладів, які мають право на проведення огляду для виявлення у водіїв т.з. ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого спільним наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, то слід зазначити, що такий перелік затверджено саме для проведення огляду за направленням, зокрема, правоохоронних органів. В даному випадку мало місце ДТП, а не зупинка водія, направлення працівником поліції не виписувалось, оскільки травмована пацієнтка (водій ОСОБА_1 ) була доставлена до лікарні ШМД і лікар дотримуючись протоколу надання медичної допомоги та вищезазначеного наказу був зобов'язаний надати медичну допомогу та провести дослідження на стан сп'яніння такого пацієнта. Тому в даному випадку твердження сторони захисту в цій частині є неспроможними.
18.Щодо наданих стороною захисту копії рішень суду (судової практики) по справам за ч.1 ст.130 КУпАП, в яких провадження закривались за відсутності складу адміністративного правопорушення, то слід зазначити, що надана судова практика в даному випадку є не релевантною, оскільки в тих випадках були зовсім інші події та процедури, тому судом до уваги дана судова практика не приймається.
19.Крім того, слід зауважити, що законодавство у випадку доставляння травмованого в лікарню в наслідок ДТП не передбачає під час огляду на стан сп'яніння участі двох свідків чи фіксації на бодикамеру, оскільки така процедура передбачена лише під час проведення огляду безпосередньо працівником поліції на місці зупинки водія.
20.Інші доводи сторони захисту про порушення процедури огляду суд також не приймає до уваги, оскільки це не призвело до істотних порушень прав ОСОБА_1 та істотно не вплинуло на результат огляду і не спростовують його результати.
21.Невизнання вини ОСОБА_1 та позицію захисника, суд розцінює як спосіб захисту та бажання уникнення відповідальності.
22. Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в судовому засіданні. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, під час провадження у справі відсутні і не встановлені.
23.Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
24.Таким чином, об'єктивно оцінивши наявні докази по справі у їх сукупності та взаємозв'язку, беручи до уваги покази свідків, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9а ПДР України, а саме у перебуванні особи, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
25.Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена сукупністю вказаних доказів.
Накладення адміністративного стягнення
26.Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги та правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відповідно до ст.23 КУпАП.
27.При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність згідно ч.2 ст. 33 КУпАП.
28.Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП - не встановлено.
29.Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП - не встановлено.
30.Враховуючи характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, зокрема те, що керування транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху (тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, зокрема водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб), особу порушника, суддя вважає, що стягнення повинно бути обране у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортним засобом (відповідно до довідки інспектора САП Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області від 01.08.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 28.01.2021), що є достатнім для виховання правопорушника, а також запобіганню вчинення нових правопорушень.
31.Відповідно до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.
Керуючись ст. 7, 9, 33, 130, 245, 283, 284 КУпАП, суддя
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
2. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
3. Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
4. На підставі ст.308 КУпАП України, у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу
5. Відповідно до статті 317 КУпАП направити постанову для виконання відповідній посадовій особі органу Національної поліції
6. Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. С. Ступак