Єдиний унікальний номер 205/6688/24
1-кп/205/899/24
11 липня 2024 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041690000509 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
в режимі відеоконференції захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання їй саме такого запобіжного заходу під час досудового розслідування не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, остання може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти продовження його підзахисній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати відносно неї запобіжний захід у виді домашнього арешту. Також, заявив клопотання про зменшення розміру застави до мінімального розміру, що була визначена слідчим суддею, враховуючи майновий стан обвинуваченої.
Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала думку свого захисника, просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та зменшити розмір застави.
Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченої, її захисника, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В той же час враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
В свою чергу, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого - вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачена ОСОБА_3 офіційно не працевлаштована, незаміжня, малолітніх або неповнолітніх дітей на утриманні не має, судимості не має, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченої останньою не надано.
Постановляючи дане рішення, суд погоджується з доводами прокурора в частині наявності ризиків, прямо передбачених ст.177 КПК України, зокрема, щодо ризику ухилення обвинуваченої від суду шляхом переховування, так як ОСОБА_3 , побоюючись тяжкості покарання за інкриміноване їй кримінальне правопорушення, дійсно зможе перешкоджати розгляду даного кримінального правопорушення шляхом ухилення від суду і переховування.
При цьому, суд відповідно до ст. 178 КПК України також враховує тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відсутність міцних соціальних зв'язків, які б стримували її, суд також враховує ризик продовження скоєння кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачена не має жодного джерела доходу для існування, незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Також судом враховано і діючий в Україні правовий режим воєнного стану та географічну близькість тимчасово окупованих територій, що в своїй сукупності свідчить про наявність реальної можливості у обвинуваченої почати переховуватися від суду шляхом виїзду на вказані території, де на даний час відсутній контроль правоохоронних органів України за процесуальною поведінкою осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності.
Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченої ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, з урахуванням цілей п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 .
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська обвинуваченій ОСОБА_3 визначений розмір застави в 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, що є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, а тому не підлягають задоволенню клопотання захисника щодо зменшення розміру застави.
Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , щодо зміни запобіжного заходу та зменшення розміру застави - відмовити.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 07 вересня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1