Справа № 202/7777/24
Провадження № 2/202/4002/2024
Іменем України
11 липня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
17 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначено, що між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований 02 жовтня 2010 року Індустріальним районним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського районного управління юстиції, актовий запис № 758. Від шлюбних відносин сторони не мають спільних неповнолітніх дітей. Сімейне життя у позивача з відповідачем не склалось, відсутність взаєморозуміння призвело до фактичного припинення шлюбних відносин з лютого 2024 року. Сторони спільного господарства не ведуть, а примирення та подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим.
Враховуючи наведене, позивач просить: розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем; після розірвання шлюбу відновити позивачу її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 17 червня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явилась, натомість в прохальній частині позовної заяви зазначила що просить розглядати справу без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява в якій відповідач зазначив, що просить розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований 02 жовтня 2010 року Індустріальним районним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського районного управління юстиції, актовий запис № 758, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 02 жовтня 2010 року Індустріальним районним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського районного управління юстиції.
Від шлюбу сторони не мають спільних неповнолітніх дітей.
Сімейне життя позивача з відповідачем не склалось, сторони втратили один до одного почуття любові та поваги, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється в наслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього кодексу.
Відповідно до статті 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами відсутня згода щодо перебування у шлюбі, їхня сім'я розпалася та існує формально, а подальше спільне життя їхнього подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, а тому шлюб необхідно розірвати.
Крім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи позицію позивача, після розірвання шлюбу, у відповідності до вимог статті 113 Сімейного кодексу України, відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд покладає понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10,81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , зареєстрований 02 жовтня 2010 року Індустріальним районним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського районного управління юстиції, актовий запис № 758 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити позивачу ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень.
Копію рішення направити до Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Мачуський