Справа № 201/6016/24
провадження № 2/201/2855/2024
(судове рішення)
08 липня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Федоріщева С.С.,
при секретарі Максимовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
24.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 та просив розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було зареєстровано 14 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1282, та стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 14.08.2014 р. між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб, яка після укладення шлюбу взяла прізвище ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , відповідний актовий запис № 1282, зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідний актовий запис №2458 від 30.12.2021 р. (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис №2457 від 30.12.2021 р. (РНОКПП НОМЕР_5 ).
Стосунки між подружжям не склались у зв'язку з різними поглядами на життя, а з липня 2023 року остаточно припинились. З того часу подружжя проживає окремо, спільного господарства не ведуть, єдиного бюджету не мають. Діти залишилися жити з батьком, який їх виховує та утримує самостійно, без участі відповідачки, яка протягом тривалого часу, а саме з липня 2023 року припинила виконувати материнські обов'язки, а саме, не займається вихованням дітей, не приймає участі в їх утриманні, не піклується та не надає батьківську турботу. Виховання, догляд та утримання дітей покладено на позивача. Підставою для припинення сімейних відносин, стало те, що відповідачка тривалий час мала стосунки з іншим чоловіком, з липня 2023 р., а позивачу це стало відомо. Відповідач на це погодилася, тому як обрала замість сім'ї та виховання дітей, особисті інтереси, і припинила будь-які стосунки не лише з чоловіком, але і з дітьми. Діти залишилися проживати разом з позивачем, відповідачка не цікавиться їх життям, не приймає участі в їх вихованні, утриманні та догляді за дітьми. На протязі з липня 2023 р. до часу розгляду справи відповідач не зустрічалася з дітьми, вона фактично викреслила дітей зі свого життя. Діти вже звикли без материнської уваги та піклування, своє життя пов'язують лише з батьком, який безпосередньо приймає активну участь в їх житті. Відповідачка не надає жодної матеріальної допомоги і діти перебувають на повному утриманні у позивача. Позивач офіційно працює, має житло яке повністю відповідає умовам для проживання малолітніх дітей, є облаштовані умови для дітей (окремо для дівчинки та окремо для хлопчика) даного віку, має належні житлові умови, має регулярний дохід, матеріальний стан дозволяє в повній мірі забезпечити своїх дітей необхіднім харчуванням, повномірним розвитком, корисним дозвіллям. Має місце проживання, де для дітей є комфортні умови для життя та розвиту. Тим більш, діти саме з позивачем прожили тривалу частину свого життя, тоді коли були непотрібні їх матері. Вважає, що поведінка відповідачки є аморальною, яка шкодить інтересам їх спільних дітей.
Ухвалою суду від 27 травня 2024 року відкрито провадження в справі та справа двічі призначалася до розгляду: на 13 червня 2024 року та на 08 липня 2024 року.
01 липня 2024 року до суду надійшла заява відповідачки, у якій вона визнала позовні вимоги, та просила суд затвердити мирову угоду, укладену між нею та відповідачем. До заяви додано три екземпляри мирової угоди, текст якої скріплено підписами сторін.
У вказаній мировій угоді, з метою врегулювання спору у даній справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодили наступне:
1. Мирова угода укладається сторонами з урахуванням положень статей 207-208 ЦПК України, де зазначено, що Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Законом встановлено, що у мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу і до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
2. ОСОБА_2 , при підписанні даної угоди, визнає факт порушення та невиконання своїх батьківських обов'язків стосовно виховання, догляду за дітьми, тому як вона належним чином не піклувалася про стан здоров'я дітей, не піклувалася про фізичний, духовний та моральний розвиток, про одяг, їжу та інші необхідні речі для нормального розвитку їх обох, не брала участь у вихованні, не забезпечувала дітям достатній рівень безпеки при вихованні.
3. Позивач та відповідач погоджуються розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було зареєстровано 14 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1282.
4. Встановити факт, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , є чоловіком який самостійно виховує та утримує двох малолітніх дітей (двійнята) до 18 років: син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 обоє від ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується двома свідоцтвами про народження, про що Індустріально-Немишлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 30 грудня 2021 року складено відповідні актовий записи за №2458 для сина ОСОБА_6 та відповідний актовий запис за №2457 для доньки ОСОБА_7 .
5. Визначити місце проживання малолітніх дітей сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 , обоє від ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який самостійно виховує та утримує двох малолітніх дітей без участі матері.
ОСОБА_1 відмовляється від позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 , обоє від ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки від всіх видів доходів, починаючи стягнення з дати подання позову до суду, а також від стягнення з відповідачки всіх документально підтверджених судових витрат.
6. Батько ОСОБА_1 , самостійно приймає рішення стосовно виховання, утримання, навчання, розвитку, лікування малолітніх дітей без узгодження з ОСОБА_2 , вирішує та визначає ті навчальні та спортивні, творчі заклади для доньки та сина, які на його думку є найкращими для розвитку їх здібностей, як дівчинки та хлопчика в кшталт українських традицій.
7. Без фізичної присутності матері, батько ОСОБА_1 , без інформування ОСОБА_2 , має право у разі необхідності: самостійно та невідкладно, в інтересах дітей, та не отримуючи письмового дозволу (згоди) матері - ОСОБА_2 , приймати рішення щодо виїзду за державний кордон України разом з дітьми/дитиною з метою лікування, навчання, відпочинку сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 , обоє від ІНФОРМАЦІЯ_3 , або у разі запобігання нагальної потреби при запобіганні загрози їх життю та здоров'ю внаслідок бойових дій, які веде проти України російська федерація.
8. Батько зобов'язується брати участь у вихованні та духовному розвитку дітей, незалежно від стосунків з матір'ю. Батько зобов'язується не втручатися в особисте життя ОСОБА_2 , не налаштовувати дітей проти матері, незважаючи на те, що діти постійно проживають з ним. ОСОБА_1 , дозволяє залишити прізвище ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) після розірвання шлюбу.
9. Ця Мирова угода вважається укладеною, та діє до часу настання повноліття сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 , обоє від ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
10. Батьки зобов'язуються переглянути умови цієї Мирової Угоди протягом одного місяця з моменту настання повноліття дітей, за безпосередньої фізичної присутності доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 , а саме - до 10 січня 2040 року.
11. По досягненні дітей чотирнадцятирічного віку місце проживання їх буде визначено бажанням кожного з них самостійно.
12. За згодою сторін в період дії цієї Мирової угоди, зміни та доповнення вносяться до неї шляхом укладення додаткового нотаріально посвідченого договору між Сторонами.
13. Після підписання цієї мирової угоди, претензії Сторін щодо вищезазначеного кола питань вважаються врегульованими.
14. Сторони підтверджують, що умови цієї Мирової угоди відповідають їх волі, дана угода укладена добровільно та без жодного примусу, угода не є фіктивною чи удаваною, а наміри Сторін відповідають змісту зобов'язань, визначених Мировою угодою.
15. Сторони зобов'язуються сумлінно виконувати умови, передбачені цією Мировою угодою.
16. Дана Мирова угода є виконавчим документом і може бути пред'явлена до примусового виконання. У разі пред'явлення даної Мирової угоди до примусового виконання: Позивач іменується (Стягувач), Відповідачка іменується (Боржницею).
17. Мирова угода підписана у трьох примірниках Сторонами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підлягає затвердженню Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, та набирає чинності з моменту набрання законної сили рішення(ухвали) Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/6016/2024 про затвердження даної Мирової угоди.
Наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження по справі, передбачені ст.ст.207,208 Цивільного процесуального кодексу України Сторонам відомі та зрозумілі і вони дійшли згоди про можливість закриття провадження по справі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, тому суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Дослідивши спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди та письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог частин 1-4 статті 207 Цивільного процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Надаючи оцінку наданим доказам та мировій угоді, укладеній між сторонами, яку вони просять затвердити, суд з того, що предметом даного спору є розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Відповідно до ст.51 Конституції України, ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, що ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю.
Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя (ст. 110 СК України). Добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
За положеннями статті 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що з наданих суду відомостей не вбачається спору між сторонами про місце проживання дітей через те, що вони тривалий час проживають з батьком, який самостійно їх виховує та утримує, затвердження мирової угоди між сторонами в запропонованій редакції, зокрема, про залишення проживання дітей разом з батьком одночасно з розірвання шлюбу, не суперечить вимогам законодавства України, та це узгоджується із судовою практикою.
Так, у Постанові від 15.01.2020 р. у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19), Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Нормами ст. 11 ч. 3 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Право на свободу вибору місця проживання кожному гарантоване ст.33 Конституції України. Згідно зі ст.3 Конвенції про права дитини, що ратифікована Постановою ВР України від 27.02.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Місцем проживання дитини до 14 років є місце проживання батьків або одного з них, з ким вона проживає. При цьому, до 10 років місце проживання дитини визначається за згодою батьків, а після 10 років - за спільною згодою батьків і дитини. Після 14 років дитина має право самостійно визначати своє місце проживання. При цьому під місцем проживання слід розуміти будь-яке житло, в якому постійно або тимчасово є змога проживати. Питання визначення місця проживання дитини, має дещо ширше розуміння ніж просто визначення місця проживання дитини як конкретної адреси. Мова у таких спорах йде про те, з ким з батьків буде проживати в подальшому дитина з точки зору здійснення безпосереднього щоденного догляду та виховання. Сімейне законодавство регламентує рівність прав і обов'язків батька та матері щодо дитини. Найпростішим варіантом визначення питання місця проживання дитини є досягнення домовленостей між батьком та матір'ю про місце її проживання. Вказана домовленість може бути досягнута усно, або закріплена письмово шляхом укладення відповідного договору. Якщо сторони не можуть між собою дійти згоди щодо місця проживання дитини, допомогти у вирішенні зазначеного питання мають органи опіки та піклування.
Тому, враховуючи всі обставини у сукупності, з огляду на визначений Декларацією прав дитини принцип, діючи винятково в інтересах дитини, беручи до уваги особисті якості матері та батька, ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, суд може залишити проживати дитину за місцем її теперішнього проживання разом з батьком, що буде відповідати її інтересам та вимогам закону. При цьому таке вирішення цього питання не позбавляє будь-кого з обох батьків права виховувати дитину, утримувати її та спілкуватися з нею, а той з батьків, з яким проживає дитина, не має права чинити перешкод другому з батьків, який не проживає з ними, у здійсненні батьківських прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.ст.13,81,83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, яке подане відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.
У даному випадку матеріали справи не містять доказів про наявність спору між сторонами про місце проживання дітей, а тому суд може вирішити питання про залишення їх проживання з батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Як вбачається з тексту мирової угоди, сторони домовились про визначення місця проживання малолітніх дітей, а також позивач виразив згоду щодо відмови від стягнення аліментів, оскільки він самостійно їх утримує та виховує. У зв'язку із цим, укладення такої мирової угоди відповідає інтересам сторін та їх дітей.
У відповідності до частини 1 статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1)ухвали; 2)рішення; 3)постанови; 4)судові накази.
Частиною 5 статті 258 ЦПК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу, що є різновидами судового рішення.
Як визначено частиною 4 статті 207 ЦПК України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Розглянувши заяву сторін про затвердження мирової угоди, а також ознайомившись з її умовами та матеріалами справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення щодо затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, підставою для закриття провадження у справі є укладення сторонами мирової угоди та затвердження її судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,49,207,255,256,260,261, 353,354 ЦПК України, суд, -
Затвердити мирову угоду по цивільній справі № 201/6016/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Ворохтянської селищної ради Нідвірнянського району Івано-Франківської області про розірвання шлюбу, встановлення факту визначення місця проживання дітей, відповідно до якої:
1. Мирова угода укладається сторонами з урахуванням положень статей 207-208 ЦПК України, де зазначено, що Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Законом встановлено, що у мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу і до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
2. ОСОБА_2 , при підписанні даної угоди, визнає факт порушення та невиконання своїх батьківських обов'язків стосовно виховання, догляду за дітьми, тому як вона належним чином не піклувалася про стан здоров'я дітей, не піклувалася про фізичний, духовний та моральний розвиток, про одяг, їжу та інші необхідні речі для нормального розвитку їх обох, не брала участь у вихованні, не забезпечувала дітям достатній рівень безпеки при вихованні.
3. Позивач та відповідач погоджуються розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було зареєстровано 14 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1282.
4. Встановити факт, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , є чоловіком який самостійно виховує та утримує двох малолітніх дітей (двійнята) до 18 років: син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 обоє від ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується двома свідоцтвами про народження, про що Індустріально-Немишлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 30 грудня 2021 року складено відповідні актовий записи за №2458 для сина ОСОБА_6 та відповідний актовий запис за №2457 для доньки ОСОБА_7 .
5. Визначити місце проживання малолітніх дітей сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 , обоє від ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який самостійно виховує та утримує двох малолітніх дітей без участі матері.
ОСОБА_1 відмовляється від позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 , обоє від ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки від всіх видів доходів, починаючи стягнення з дати подання позову до суду, а також від стягнення з відповідачки всіх документально підтверджених судових витрат.
6. Батько ОСОБА_1 , самостійно приймає рішення стосовно виховання, утримання, навчання, розвитку, лікування малолітніх дітей без узгодження з ОСОБА_2 , вирішує та визначає ті навчальні та спортивні, творчі заклади для доньки та сина, які на його думку є найкращими для розвитку їх здібностей, як дівчинки та хлопчика в кшталт українських традицій.
7. Без фізичної присутності матері, батько ОСОБА_1 , без інформування ОСОБА_2 , має право у разі необхідності: самостійно та невідкладно, в інтересах дітей, та не отримуючи письмового дозволу (згоди) матері - ОСОБА_2 , приймати рішення щодо виїзду за державний кордон України разом з дітьми/дитиною з метою лікування, навчання, відпочинку сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 , обоє від ІНФОРМАЦІЯ_3 , або у разі запобігання нагальної потреби при запобіганні загрози їх життю та здоров'ю внаслідок бойових дій, які веде проти України російська федерація.
8. Батько зобов'язується брати участь у вихованні та духовному розвитку дітей, незалежно від стосунків з матір'ю. Батько зобов'язується не втручатися в особисте життя ОСОБА_2 , не налаштовувати дітей проти матері, незважаючи на те, що діти постійно проживають з ним. ОСОБА_1 , дозволяє залишити прізвище ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) після розірвання шлюбу.
9. Ця Мирова угода вважається укладеною, та діє до часу настання повноліття сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_4 , обоє від ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
10. Батьки зобов'язуються переглянути умови цієї Мирової Угоди протягом одного місяця з моменту настання повноліття дітей, за безпосередньої фізичної присутності доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 , а саме - до 10 січня 2040 року.
11. По досягненні дітей чотирнадцятирічного віку місце проживання їх буде визначено бажанням кожного з них самостійно.
12. За згодою сторін в період дії цієї Мирової угоди, зміни та доповнення вносяться до неї шляхом укладення додаткового нотаріально посвідченого договору між Сторонами.
13. Після підписання цієї мирової угоди, претензії Сторін щодо вищезазначеного кола питань вважаються врегульованими.
14. Сторони підтверджують, що умови цієї Мирової угоди відповідають їх волі, дана угода укладена добровільно та без жодного примусу, угода не є фіктивною чи удаваною, а наміри Сторін відповідають змісту зобов'язань, визначених Мировою угодою.
15. Сторони зобов'язуються сумлінно виконувати умови, передбачені цією Мировою угодою.
16. Дана Мирова угода є виконавчим документом і може бути пред'явлена до примусового виконання. У разі пред'явлення даної Мирової угоди до примусового виконання: Позивач іменується (Стягувач), Відповідачка іменується (Боржницею).
17. Мирова угода підписана у трьох примірниках Сторонами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підлягає затвердженню Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, та набирає чинності з моменту набрання законної сили рішення(ухвали) Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/6016/2024 про затвердження даної Мирової угоди.
Наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження по справі, передбачені ст.ст.207,208 Цивільного процесуального кодексу України Сторонам відомі та зрозумілі і вони дійшли згоди про можливість закриття провадження по справі.
На підставі ч. 4 ст.207 ЦПК України провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - закрити.
У відповідності до ст. 261 ЦПК України, ухвала (судове рішення) суду набирає законної сили негайно, тобто 08 липня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, визначені ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Адреси та реквізити Сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 .
Суддя С.С. Федоріщев