ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
08.07.2024Справа № 910/8193/24
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ"
до Центра по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання Дніпровського району м.Києва
про стягнення 143 820,66 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (далі - позивач, ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 23.05.2024 до Центра по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання Дніпровського району м.Києва (далі - відповідач, ЦМП) про стягнення загальної суми заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії/централізованого опалення у розмірі 139 713,19 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 2 380,21 грн, 3% річних у розмірі 1 727, 26 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви № 20.2/УПНюр/6433 від 24.06.2024 (вх. № 8193/24 від 01.07.2024), суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на таке.
Приписами п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Зміст норми ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України свідчить про можливість, а не про обов'язковість об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Доказами є будь-які відомості, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.
Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони грунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які грунтуються на дванадцяти договорах, а саме:
- Договорі про закупівлю товарів, послуг № 420020/3юр (послуга з постачання теплової енергії) від 25.01.2023 (стягнення основного боргу, інфляційної складової боргу та 3 % річних) (далі - Договір № 1);
- Договорі про закупівлю товарів, послуг № 420070/2юр (послуга з постачання теплової енергії) від 25.01.2023 (стягнення основного боргу, інфляційної складової боргу та 3 % річних) (далі - Договір № 2);
- Договорі про закупівлю товарів, послуг № 420106/8юр (послуга з постачання теплової енергії) від 25.01.2023 (стягнення основного боргу, інфляційної складової боргу та 3 % річних) (далі - Договір № 3);
- Договорі про закупівлю товарів, послуг № 420164/2юр (послуга з постачання теплової енергії) від 25.01.2023 (стягнення основного боргу, інфляційної складової боргу та 3 % річних) (далі - Договір № 4);
- Договорі про закупівлю товарів, послуг № 420195/5юр (послуга з постачання теплової енергії) від 25.01.2023 (стягнення основного боргу, інфляційної складової боргу та 3 % річних) (далі - Договір № 5);
- Договорі про закупівлю товарів, послуг № 420380/5юр (послуга з постачання теплової енергії) від 25.01.2023 (стягнення основного боргу, інфляційної складової боргу та 3 % річних) (далі - Договір № 6);
- Договорі про закупівлю товарів, послуг № 440040/5юр (послуга з постачання теплової енергії) від 25.01.2023 (стягнення основного боргу, інфляційної складової боргу та 3 % річних) (далі - Договір № 7);
- Договорі про закупівлю товарів, послуг № 460048/2юр (послуга з постачання теплової енергії) від 25.01.2023 (стягнення основного боргу, інфляційної складової боргу та 3 % річних) (далі - Договір № 8);
- Договорі про закупівлю товарів, послуг № 460064/6юр (послуга з постачання теплової енергії) від 25.01.2023 (стягнення основного боргу, інфляційної складової боргу та 3 % річних) (далі - Договір № 9);
- Договорі про закупівлю товарів, послуг № 460067/1юр (послуга з постачання теплової енергії) від 25.01.2023 (стягнення основного боргу, інфляційної складової боргу та 3 % річних) (далі - Договір № 10);
- Договорі про закупівлю товарів, послуг № 460101/1юр (послуга з постачання теплової енергії) від 25.01.2023 (стягнення основного боргу, інфляційної складової боргу та 3 % річних) (далі - Договір № 11);
- Договорі про закупівлю товарів, послуг № 460316/2юр (послуга з постачання теплової енергії) від 25.01.2023 (стягнення основного боргу, інфляційної складової боргу та 3 % річних) (далі - Договір № 12).
Однак, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а саме:
- підстави виникнення вимог різні - дванадцять самостійно існуючих правочинів;
- обставини, на яких грунтуються вимоги позивача на підставі Договору № 1, не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких грунтуються вимоги позивача на підставі Договорів № 2 - № 12, а рівно і навпаки.
- вимоги про стягнення заборгованості окремо за кожним з дванадцяти договорів не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки такі договори не є основними та похідними по відношенню один до одного, а є по-суті окремими угодами.
При цьому, укладення дванадцяти правочинів між тими самими сторонами не є в розумінні процесуального закону підставою для об'єднання таких вимог.
Водночас, судом має бути надана правова оцінка кожному правочину, мають бути встановлені обставини щодо наявності підстав для стягнення простроченої заборгованості за кожним із дванадцяти договорів № 1 - № 12.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.
Суд зазначає, що об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, порядок об'єднання позовних вимог. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.
Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення та не пов'язані поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, а відтак і норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в спірному випадку позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, при цьому відсутні підстави для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого дана позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути позовну заяву та додані до неї документи.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 08.07.2024 та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана ГУМЕГА