Справа № 164/1074/24
п/с 1-кп/164/149/2024
11 липня 2024 року. Селище Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12024030540000129 від 22 квітня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Довжиця Маневицького району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною освітою, військовослужбовця ЗСУ військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», одруженого, потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_6 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 у кінці грудня 2023 року, перебуваючи на позиції за місцем несення служби, поблизу АДРЕСА_2 (точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено), виявив патрони до нарізної вогнепальної зброї у кількості 60 (шістдесят) штук, які відносяться до боєприпасів, є проміжними патронами калібру 5,45x39 мм. Після того, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання вказаних боєприпасів, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав зазначені патрони у кількості 60 (шістдесяти) штук, які зберігав при собі. Надалі, (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 15 квітня 2024 року), діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зберігаючи вищевказані боєприпаси у власних речах (рюкзаку), незаконно, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, без передбаченого законом дозволу перевіз їх до будинку за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжив зберігати без передбаченого законом дозволу до 15 квітня 2024 року, коли під час проведення санкціонованого обшуку в період часу з 09 години 21 хвилини по 11 годину 34 хвилину в помешканні ОСОБА_4 , зазначені боєприпаси були виявлені та вилучені працівниками поліції.
Окрім цього, ОСОБА_4 , на початку березня 2024 року, перебуваючи на позиції за місцем несення служби, поблизу с. Вище Солоне Ізюмського району Харківської області (точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено), виявив корпус гранати та запал до неї, які відносяться до бойових припасів, є корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 та уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ, та у конструктивному поєднанні між собою є наступальною осколочною ручною гранатою РГД-5. Після того, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання вказаних корпуса гранати та запалу, шляхом привласнення знайденого, повторно незаконно придбав зазначений корпус гранати та запал, які зберігав при собі. Надалі (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 15 квітня 2024 року), діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зберігаючи вищевказані боєприпаси у власних речах (рюкзаку), незаконно, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622, без передбаченого законом дозволу перевіз їх до будинку за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжив зберігати без передбаченого законом дозволу до 15 квітня 2024 року, коли під час проведення санкціонованого обшуку в період часу з 09 години 21 хвилини по 11 годину 34 хвилину в помешканні ОСОБА_4 , зазначений бойовий припас був виявлений та вилучений працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбав, носив та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Позиція обвинуваченого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю за обставин, зазначених у обвинувальному акті. Суду дав показання про те, що він є військовослужбовцем ЗСУ і в кінці грудня 2023 року, перебуваючи на позиції за місцем несення служби у Луганській області виявив патрони до нарізної вогнепальної зброї у кількості 60 штук, які забрав собі та зберігав у рюкзаку. Також на початку березня 2024 року, перебуваючи на позиції за місцем несення служби у Харківській області, виявив корпус гранати та запал до неї, які поклав також у рюкзак до своїх речей. В подальшому він перебував на реабілітації, про знайдені боєприпаси не згадував до 15 квітня 2024 року, тобто до моменту проведення обшуку за місцем його проживання. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо не карати.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановлених кримінальних правопорушень повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими, а тому суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, що відповідає вимогам ч.3 ст. 349 КПК України.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення злочину особою повторно.
Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.
Згідно зі ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із обвинувачення відповідно до обвинувального акта щодо ОСОБА_4 .
Відповідно до положень ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вимогами ст. 65 КК визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.
При цьому покарання має на меті не тільки кару, але й має реалізувати принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання суд враховує наявність обставин, які пом'якшують покарання та обставину, яка його обтяжує, а також приймає до уваги особу обвинуваченого, зокрема, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, одружений, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебував, є учасником бойових дій та потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення та особу винного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим засудженим, так і іншими особами, можливе при призначенні покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання та встановленням іспитового строку, що також відповідатиме вимогам ст. 2 КПК України та не становитиме особистого надмірного тягаря для засудженого.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.
Витрати на залучення експертів на суму 6 815, 52 гривень сплачено обвинуваченим під час судового розгляду.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, обраний слідчим суддею Маневицького районного суду Волинської області від 23 квітня 2024 року закінчився, продовжений чи повторно обраний не був.
Цивільний позов відсутній.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, призначивши покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 : 1) періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази: шістдесят предметів, які є боєприпасами та після експертизи були переупаковані у спец - пакет НПУ №5759996, а також вибуховий пристрій, наступальна осколочна ручна граната РГД - 5, та запал до гранати, що після експертизи були переупаковані до спец - пакету НПУ №3899056 і передані на відповідальне зберігання до відповідного сейфу кімнати зберігання зброї ВП №1 (сел. Маневичі) Камінь - Каширського РВП ГУНП у Волинській області - конфіскувати в дохід держави в порядку ст.ст.96-1, 96-2 КК України та передати для використання за призначенням до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ).
На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Маневицького районного суду
Волинської області ОСОБА_1