Справа № 161/2360/24
Провадження № 2-адр/161/1/24
10 липня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
за участю секретаря судового засідання Швед Н.В.
представника позивача - Восковського Ю.О.
представника відповідача - Ковальчук О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови,-
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.02.2024 року позов ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови задоволено частково. Вирішено скасувати постанову Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради серії MVA № 2314039 від 01 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 грн. Справу відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, передати на новий розгляд Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради.
Вищевказане судове рішення залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024 року.
23.02.2024 року представник позивача - адвокат Восковський Ю.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суду та просив суд стягнути з відовідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
У судовому засіданні представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 605, 60 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Представник відповідача щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення заперечувала.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною першою ст. 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, зокрема, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 1000 грн.
У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача долучає до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 02.02.2024 року, акт прийому наданих послуг з професійної правової допомоги від 21.02.2024 року, квитанцію до прибуткового касового ордера №21/02/24-1 від 21.02.2024 року.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є в повній мірі обґрунтованими.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Однак, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 139 КАС України розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 500 грн., пропорційно розміру задоволених вимог.
Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з адміністративним позовом сплатив судовий збір в розмірі 605, 60 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3452304839.1 від 05.02.2024 року (а.с.1).
Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 302, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 252 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 302 (триста дві) грн. 80 коп. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 500 (п'ятсот) грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук