Справа № 161/6884/24
Провадження № 2/161/2510/24
(заочне)
09 липня 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Присяжнюк Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кандзюби І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу №161/6884/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Луцької міської ради про визнання права власності за набувальною давністю,
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до відповідача Луцької міської ради про визнання права власності на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Позов обґрунтовують тим, що вказана квартира на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08 квітня 1998 року належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
На підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 31 серпня 2023 року ОСОБА_4 оголошено померлим.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 квітня 2024 року ОСОБА_2 успадкувала 1/5 частку в даній квартирі після смерті сина ОСОБА_4 .
Співвласники квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_5 постійно проживали в Росії, а в 2010 році загинули, що підтверджується свідоцтвами про смерть. Спадщина після їх смерті не відкривалася Інших осіб, які б могли претендувати на спірну частину квартири також немає. Позивачі вважають, що наразі є всі передумови для визнання за ними права власності на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю, а саме: вони є суб'єктами, які здатні набути у власність нерухоме майно, тобто мають повну цивільну дієздатність; вони добросовісно володіють спірним нерухомим майном, впродовж всього часу володіння цим майном вони була впевнена в тому, що ніхто більше на нього не претендує, а тому вважали, що отримали це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього; вона не приховували факт володіння спірним нерухомим майном, вони поводяться з цим майном так, як належить власникам, тобто здійснюють ремонт в квартирі, їх володіння вищевказаною квартирою є безперервним впродовж всього строку набувальної давності, тобто вже понад 10 років.
З огляду на наведене та на підставі ст. 344 ЦК України позивачі просять визнати за ними право власності за набувальною давністю на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а. с. 41).
Ухвалою суду від 4 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 121).
04 червня 2024 року судом здійснено запит до Першої Луцької державної державної нотаріальної контори Волинської області про надання витягу (інформаційної довідки) зі Спадкового реєстру щодо померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а. с. 16).
04 червня 2024 року на адресу суду надійшла представника відповідача Луцької міської ради Романової І.Л. про розгляд справи за відсутності представника відповідача. У вказаній заяві представник відповідача просила проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача. Позицію щодо заявленого позову не вказано.
09 липня 2024 року представник позивачів подала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечувала щодо винесення заочного рішення.
За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення, виходячи з такого.
Суд встановив, що позивачі з 1998 року є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Зареєстровані вони в цій квартирі ОСОБА_1 з 1995 року, ОСОБА_2 з 1993 року. Наведене підтверджується копіями їх паспортів (а.с. 6-13).
Крім того, співвласниками вказаної квартири були діти позивачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та онук позивачів ОСОБА_5 . Отже, вказана квартира була спільною сумісною власністю позивачів, їх дітей та онука (а.с. 15).
З копій свідоцтв про смерть, виданих 01 березня 2010 року та 26 лютого 2010 року, встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 померли ІНФОРМАЦІЯ_1 та 21 лютого 2010 року (а.с. 20-21, 29-31).
На підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 31 серпня 2023 року ОСОБА_4 оголошено померлим (а.с. 24-27).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 квітня 2024 року ОСОБА_2 успадкувала 1/5 частку в даній квартирі після смерті сина ОСОБА_4 (а.с. 114).
У відповідь на запит суду Перша Луцька державна нотаріальна контора Волинської області надала інформаційні довідки зі Спадкового реєстру, з яких вбачається, що спадкові справи щодо майна померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відповідно до відомостей Спадкового реєстру не заводились (а.с. 128).
Згідно зі статтями 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Набувальна давність визначається, як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також, в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим, як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (ч. 4 ст. 344 ЦК України).
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Відповідна правова позиція висловлена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №910/17274/17.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позивачі добросовісно володіють частиною квартири, в якій вони зареєстровані та є співвласниками, спадкоємців після смерті доньки та онуків не встановлено, позивачі спадщини також не прийняли. Позивачі, починаючи з 1998 року, відкрито та безперервно володіють спірним нерухомим майном, тобто більше десяти років.
Наведене дає підстави для висновку, що позов підлягає до задоволення.
На підставі ст.344 ЦК України, керуючись ст.2, 4, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 89, 263-265, 200, 210, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачі: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Відповідач: Луцька міська рада, місце знаходження: м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк