Справа № 158/2204/24
Провадження № 2-о/0158/69/24 Рядок статзвіту № 17
про відкриття провадження у справі
11 липня 2024 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області вивчивши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Чабан Тетяна Миколаївна, заінтересовані особи - Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 про встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду за матір'ю,-
Заявник ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Чабан Т.М. звернувся в суд із заявою про встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду за матір'ю.
Заяву обґрунтовує тим, що він є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом І Б групи загального захворювання, довічно, пов'язане з ураженням опорно - рухового апарату та відповідно потребує постійного стороннього догляду, що й просить встановити в судовому порядку. Від встановлення даного факту залежить виникнення у заявника прав та обов'язків, визначених Законом України «Про соціальні послуги», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, для можливості офіційного оформлення (підтвердження) факту догляду за матір'ю у державних органах.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити з наступних підстав.
Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у порядку окремого провадження, визначений статтями 293 та 315 ЦПК України.
Згідно із ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст. 315 ЦПК України.
Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Вказана норма не передбачає можливості розгляду у порядку окремого провадження заяв про встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду за матір'ю. Хоча зазначений у частині 1 ст. 315 ЦПК України, перелік справ, не є вичерпним, проте за змістом вищенаведених норм процесуального права суд може встановлювати не будь-які факти, а лише ті, які тягнуть для заявника певні правові наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.02.2018 р. (справа № 760/19921/16-ц провадження № 61-147 св 17), який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до даних правовідносин.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Відповідно до п.1 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 2 Постанови №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що звернути увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
При вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачається позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесений її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже закрито - закриває провадження в ній.
Як встановлено Верховним Судом у постанові Великої Палати від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц, захист цивільних прав та інтересів не досягається встановленням юридичних фактів. Таке встановлення є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості вимог. Тому воно не зумовить попередження порушення або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного права чи інтересу.
Норми чинного законодавства України не передбачають право суду перебирати на себе повноваження інших державних органів.
Згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
Встановлення факту здійснення заявником по справі ОСОБА_1 постійного стороннього догляду за матір'ю ОСОБА_2 не є тим фактом, котрий породжує для заявника певні правові наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав.
В заяві заявник просить встановити в судовому порядку юридичний факт з метою офіційного оформлення (підтвердження) даного догляду у державних органах визначених Законом України «Про соціальні послуги» та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що також стосується мобілізаційних заходів в Україні, проте, жодних доказів того, що будь-яка із заінтересованих осіб порушує, не визнає чи оспорює права заявника, як і про те, що є обґрунтовані фактами ризики їх порушення, невизнання чи оспорювання, до вказаної заяви, заявником не надано.
Також слід звернути увагу на те, що документів, які б підтверджували існування складнощів в отриманні зазначених заявником соціальних пільг та гарантій не надано (відмови компетентних органів за відсутності саме такого судового рішення).
Порядок отримання соціальної допомоги визначено відповідними нормативно-правовими актами залежно від виду соціальної допомоги. Державна соціальна допомога призначається у встановленому законом порядку та відноситься до компетенції відповідних органів державної влади як суб'єктів владних повноважень, які реалізують державну політику у сфері соціального захисту населення. Кабінет Міністрів постановою від 27 грудня 2001 року №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» затвердив відповідний Порядок, який визначає умови призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми. Отже, правовідносини у цій сфері носять публічний характер.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України (пункти 107, 116, 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).
Розгляд заяв стосовно здійснення постійного стороннього догляду віднесено до повноважень інших органів і за законом не підлягає судовому розгляду.
Вищевказані висновки висвітлені у постанові Верховного Суду від 5 червня 2024 року по справі №283/1199/23.
Положеннями ч.4 ст.315 ЦПК України, визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
З огляду на встановлені у справі обставини та вищенаведене суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у даній цивільній справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 186, ст. 293, ст. 294, ст. 315, ст. 319 ЦПК України, суддя-
Відмовити у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Чабан Тетяна Миколаївна, заінтересовані особи - Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 про встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду за матір'ю.
Ухвала суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ківерцівського районного суду Поліщук С.В