Справа № 909/1278/15 (909/653/24)
про забезпечення позову
09.07.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" (вх. № 6199/24 від 08.07.2024) про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі
за заявою: Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз"
(вул. Герцена, 16 А, с. Майське, Синельниківський район,
Дніпропетровська область, 52511)
до: Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного
господарства "Дніпро-Західний Донбас"
(вул. Дніпровська, буд. 28, с. Воронове, Синельниківський район,
Дніпропетровська область, 52591)
про заборону Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" вчиняти будь-які дії по відключенню (обмеженню водопостачанню) Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" від централізованих мереж водопостачання,
поданої в межах справи № 909/1278/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз",
без виклику сторін у судове засідання,
Приватне акціонерне товариство "Агро-Союз", в межах справи про банкрутство, звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" вчиняти будь-які дії по відключенню (обмеженню водопостачанню) Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" від централізованих мереж водопостачання.
Так, на розгляді Господарського суду Івано-Франківської області на стадії процедури санації є справа № 909/1278/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз"; керуючий санації - арбітражний керуючий Касаткін Денис Миколайович; розгляд справи здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник (ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).
За таких обставин, заяву про забезпечення позову (до подання позовної заяви) Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" належить прийняти до розгляду в межах справи № 909/1278/15.
Розглянувши подану заяву судом встановлено таке.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що між сторонами виникли правовідносини з централізованого водопостачання до об'єктів споживача - Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" за Договором № 143 від 23.02.2023 (далі - Договір). У зв'язку з наявністю заборгованості заявника за вказаним договором в сумі 572 740, 28 гривень, Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" направило йому лист № 10/11-6-150 від 19.06.2024 та № 54/3967 від 02.03.2020 про заплановане найближчим часом відключення усіх об'єктів Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" від централізованої системи водопостачання.
Заявник вказує, що відключення / припинення централізованого водопостачання на всі об'єкти споживача, яких за договором перераховано 17 штук, та до яких відносяться, зокрема, гуртожитки, сімейні гуртожитки, ферми, тракторні бригади, лабораторія та інші, призведе до неможливості належного функціонування Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" та його працівників і членів їх сімей.
При цьому, Приватне акціонерне товариство "Агро-Союз" зазначає, що останнє зареєстроване та фактично знаходиться в Синельниківському районі Дніпропетровської області, що межує з лінією бойових дій як в Донецькій, так і Запорізькій областях, та в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України та постійних обстрілів нею енергетичних об'єктів Україні, електроенергію в Україні і, зокрема, на об'єктах заявника, відключають дедалі частіше, відключення ж зазначених об'єктів ще й від централізованого водопостачання призведе до фактичної зупинки господарської діяльності заявника і неможливості ведення ним господарської діяльності, тобто, до банкрутства та ліквідації товариства.
Заразом, Приватне акціонерне товариство "Агро-Союз" стверджує, що має намір в подальшому звернутися до суду позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості позивача та прибрати з нього заборгованість за об'єктом споживача - Фермою № 3.
Відповідно до норм статті 136 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов може забезпечуватись зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
В силу частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи.
Відповідно до пункту 6 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, в разі надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення споживачу, який використовує воду для виробництва продукції, надання послуг, інших виробничих потреб та скидає до систем централізованого водовідведення стічні води технологічного походження, застосовуються норми, встановлені Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 року № 190, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Мінрегіону від 1 грудня 2017 року № 316, та місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", одними із принципів державної політики у сфері питної води та питного водопостачання є гарантоване першочергове забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб.
Абзацом 4 частини 1 статті 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема, у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.
При цьому, статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" врегульовано, що екологічною бронею питного водопостачання є мінімальний рівень використання питної води споживачами (крім населення), необхідний для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.
Статтею 16-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" встановлено, що з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду встановлюється екологічна броня питного водопостачання. Оплата питної води, використаної в межах встановленої екологічної броні питного водопостачання, здійснюється за рахунок коштів відповідних споживачів (крім населення). Порядок обмеження та складання переліку споживачів питної води, до яких застосовується обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із абзацом 11 пункту 1 частини 4 статті 8 Кодексу цивільного захисту населення, додатковими завданнями єдиної державної системи цивільного захисту в особливий період є, зокрема у період дії воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення захисту джерел водопостачання.
Так, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан в подальшому продовжувався Указами Президента України та він діє до даного часу.
Судом взято до уваги, що укладений між сторонами Договір № 143 від 23.02.2023 забезпечує централізоване водопостачання на всі об'єкти споживача, до яких відносяться, окрім інших, гуртожитки, сімейні гуртожитки, ферми, тракторні бригади, лабораторія, їдальня, а також пожежна ємність, а відтак, припинення водопостачання в період воєнного стану та в умовах наближення об'єктів споживача до лінії фронту спричинить загрозу щодо пожежної безпеки, та може призвести до надзвичайних та невідворотних ситуацій, загрози життю та здоров'ю працівників товариства і членів їх сімей, а отже до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" є - 01.11 "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур".
Поряд із цим, судом, в межах справи № 909/1278/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" встановлено, що відповідно до листа Павлоградської районної військової адміністрації Дніпропетровської області № 73/0/529-22 від 14.03.2022, задля виконання мобілізаційних завдань, Приватне акціонерне товариство "Агро-Союз" залучено до виробництва основних видів продовольства та сільськогосподарської продукції для забезпечення функціонування економіки України під час воєнного стану.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", підприємства, установи і організації зобов'язані планувати і здійснювати заходи щодо розробки мобілізаційних планів та підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань (замовлень) і забезпечувати поставку продукції згідно з укладеними договорами (контрактами) та надавати звіти з цих питань відповідним органам виконавчої влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, які є замовниками мобілізаційних завдань (замовлень).
При вжитті запобіжних заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду” (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).
Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються Господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
На думку суду, існує реальна загроза припинення та обмеження водопостачання, що зробить неможливим використання об'єктів господарської діяльності за призначенням та призведе до припинення роботи Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз", невиконання покладених мобілізаційних завдань щодо виробництва основних видів продовольства та сільськогосподарської продукції для забезпечення функціонування економіки України під час воєнного стану, що в свою чергу збільшує ризики внутрішньої загрози продовольчій безпеці держави та знижує рівень забезпечення продовольством потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, національної економіки та населення в умовах воєнного стану. Окрім того, наведені обставини можуть призвести до непоправимих наслідків, що в свою чергу призведе до значних збитків у господарській діяльності та можливої ліквідації товариства.
За таких обставин, враховуючи предмет позову, на думку суду, адекватним, співрозмірним та обґрунтованим у даному випадку є такий спосіб забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти певні дії.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що до моменту розгляду Господарським судом по суті позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості позивача та прибрати з нього заборгованість за об'єктом споживача - Фермою № 3, існує необхідність вжиття заходів забезпечення позову (до подання позову) шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, оскільки невжиття запропонованих заявником заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких заявник має намір звернутись до суду, а також порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд звертає увагу, що згідно з положеннями частини 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" (вх. № 6199/24 від 08.07.2024) про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі № 909/1278/15 (909/653/24) - задовольнити.
2. Забезпечити позов шляхом заборони Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (вул. Дніпровська, буд. 28, с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52591; ідентифікаційний код юридичної особи: 03564045) вчиняти будь-які дії по відключенню (обмеженню водопостачанню) Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" (вул. Герцена, буд. 16 А, с. Майське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52511; ідентифікаційний код юридичної особи: 24437204) від централізованих мереж водопостачання.
3. Стягувачем за цією ухвалою є: Приватне акціонерного товариства "Агро-Союз"
(вул. Герцена, буд. 16 А, с. Майське, Синельниківський район, Дніпропетровська
область, 52511; ідентифікаційний код юридичної особи: 24437204)
Боржником за цією ухвалою є: Державне міжрайонне підприємство водопровідно-
каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас"
(вул. Дніпровська, буд. 28, с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська
область, 52591; ідентифікаційний код юридичної особи: 03564045)
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
5. Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після її прийняття.
6. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи в порядку, передбаченому статтею 145 Господарського процесуального кодексу України.
7. Господарський суд роз'яснює заявнику, що відповідно до статей 138, 145 Господарського процесуального кодексу України, у разі не подання заявником позовної заяви протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, заходи забезпечення скасовуються судом.
8. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
9. Ухвалу складено та підписано 09.07.2024.
Суддя В. В. Михайлишин