10 липня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/7598/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Департамент патрульної поліції (далі - Департамент, позивач) 23.05.2024 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), у якому просить стягнути з відповідача грошове забезпечення в сумі 6141,64 грн. надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що при звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за весь час невідпрацьованої частини календарного року. Однак, відрахувати з грошового забезпечення відповідача спірні кошти було не можливо, оскільки вона була звільнена в період перебування у додатковій відпустці без збереження грошового забезпечення по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Ухвалою судді від 03.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому даної ухвали на надання відзиву на позов.
У встановлений ухвалою суду строк від відповідача відзив не надійшов.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
ОСОБА_1 з 11.11.2019 проходила службу в Національній поліції України на посаді поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області (а.с. 13).
Відповідно до довідки від 21.05.2024 №62 відповідач перебувала у наступних відпустках: з 01.01.2021 до 01.02.2021 - у щорічній черговій оплачуваній відпустці за 2021 рік; з 02.02.2021 до 07.06.2021 - у додатковій оплачуваній відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами; з 08.06.2021 до 03.04.2024 - у додатковій відпустці без збереження грошового забезпечення для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 14, 19).
Наказом від 26.03.2024 №494 о/с ОСОБА_1 звільнена з 03.04.2024 зі служби відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини шостої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», із відрахуванням з грошового забезпечення за 17 діб надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року (а.с. 12, 15).
Відповідно до доповідної записки т.в.о. начальника управління - головного бухгалтера управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту, надмірно нараховане ОСОБА_1 грошове забезпечення в частині щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року становить 6141,64 грн. (а.с. 10-11).
10.05.2024 позивач направив на адресу відповідача претензію про відшкодування у строк до 22.05.2024 вказаних вище коштів, отриману ОСОБА_1 17.05.2024 (а.с. 16-18).
Відповідач у добровільному порядку заборгованість не відшкодував, у зв'язку з чим Департамент звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).
Згідно із частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини першої статті 92 Закону №580-VIII (у редакції, чинній станом на 2021 рік) поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 93 Закону №580-VIII тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.
Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.
Відповідно до частини четвертої статті 93 Закону №580-VIII тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Частиною сьомою статті 93 Закону №580-VIII визначено, що чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.
Відповідно до абзаців першого, другого частини дев'ятої статті 93 Закону №580-VIII (у редакції, чинній станом на 2024 рік) поліцейським, які звільняються зі служби в поліції за власним бажанням, за віком, за станом здоров'я (через хворобу) або у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, у році звільнення, за їх бажанням, надається щорічна основна відпустка з наступним звільненням, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. Датою звільнення поліцейського в цьому разі є останній день відпустки.
При звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), визначені Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за №669/28799 (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку № 260 за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується.
Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.
Пунктом 15 розділу І Порядку №260 визначено, що при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.
Відповідно до абзацу першого пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.
Абзацом шостим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 установлено, що при звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення.
Згідно із абзацом дев'ятим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 при звільнені поліцейського зі служби в поліції розрахунок суми грошового забезпечення, яка підлягає відрахуванню за надмірно нараховану частину щорічної відпустки, здійснюється, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав поліцейський за дні чергової відпустки.
Суд встановив, що наказом Департаменту від 23.12.2020 №990 о/с ОСОБА_1 надано основну відпустку за 2021 рік тривалістю 30 діб, з 01 січня до 01 лютого 2021 року (2 святкових дні) (а.с. 14).
Таким чином, відповідач використав основну оплачувану відпустку за 2021 рік у повному обсязі.
Відповідно до довідки від 21.05.2024 №62 з 02.02.2021 до 07.06.2021 позивач перебувала у додатковій оплачуваній відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, а з 08.06.2021 до 03.04.2024 - у додатковій відпустці без збереження грошового забезпечення для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Надалі наказом від 26.03.2024 №494 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з відрахуванням грошового забезпечення за 17 діб надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки.
Наказом про звільнення відповідача зі служби передбачено відрахування з грошового забезпечення позивача коштів за 17 діб надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за фактично відпрацьований час в 2021 році, сума яких становить 6141,49 грн.
Частиною третьою статті 233 КЗпП України встановлено право власника або уповноваженого ним органу на звернення до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року в сумі 6141,64 грн.
Станом на час розгляду цієї справи доказів сплати відповідачем коштів у розмірі 6141,64 грн. суду не надано.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, у зв'язку із відсутністю підтвердження добровільної сплати стягуваних сум, розмір яких був відомий відповідачу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції грошове забезпечення надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року у сумі 6141 (шість тисяч сто сорок одна) грн. 64 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 10 липня 2024 року.
Позивач: Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя С.В. Бородавкіна