03 липня 2024 року Чернігів Справа № 620/4132/24
Чернігівський окружний адміністративний суд:
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Лавровської В.І.,
представника позивача Кулик Н.Д.,
представника відповідача Тимошенка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, розпорядження,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (далі також - ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ", позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП, відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови відповідача від 29.11.2023 №2255 та розпорядження від 29.11.2023 №322-р.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що спірні рішення прийняті відповідачем без урахування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними і підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 25.03.2024 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем подано відзив, в якому зазначено, що в ході перевірки позивача встановлено порушення ліцензійних умов, а саме пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів та якості обслуговування споживачів природного газу та порядку надання компенсації споживачам за їх недотримання, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 № 1156 (у редакції постанови НКРЕКП від 10.11.2022 № 1415), відтак спірні рішення прийняті з дотриманням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок природного газу», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно.
Ухвалою суду від 20.06.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити з мотивів, наведених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, та доводів, наведених у письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" є ліцензіатом, здійснює діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 16.05.2017 №653.
У ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" у період з 20.10.2023 по 02.11.2023 НКРЕКП проведено перевірку за період діяльності з 01.04.2023 по 19.10.2023 з питань дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови), а саме:
- підпункту 18 пункту 2.2. глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності затвердженої НКРЕКП щодо провадження господарської діяльності з постачання природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку, зокрема форми № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за ІІ-й квартал 2023 року;
- підпункту 23 пункту 2.2. глави 2 Ліцензійних умов у частині надання документів, інформації та звітності, що містять достовірні дані, необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП (але не менше як протягом 10 робочих днів, крім запитів під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), зокрема звітності за формою № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за ІІ-й квартал 2023 року, що містить достовірні дані;
- підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРКЕП, зокрема дотримання пунктів 3.1, 3.2, 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 № 1156, щодо забезпечення мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газ споживачу, надання споживачам компенсації у разі недотримання мінімальних стандартів якості.
За результатами перевірки складено акт від 02.11.2023 № 453, в якому зафіксовано виявлені порушення: підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, а саме:
- пункту 3.1 глави 3 Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, якими визначено перелік мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 № 1156 (зі змінами), (далі - Стандарти та вимоги), у частині забезпечення постачальником мінімальні стандарти якості послуг постачання природного газу споживачу;
- пункту 3.2 глави 3 Стандартів та вимог у частині повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача;
- пункту 3.4 глави 3 Стандартів та вимог у частині сплати споживачу компенсації у розмірах, наведених у додатку 3 до цих Стандартів та вимог, у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, (а.с.28-72 т.1).
На підставі акта перевірки від 02.11.2023 № 453, відповідно до статей 17,19 і 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» та Порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 29 вересня 2023 року № 1800, відповідачем прийнято постанову, якою накладено штраф на ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" у розмірі 172924 грн, за порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, (а.с.167-168 т.1).
Розпорядженням НКРЕКП від 29.11.2023 №322-р позивача зобов'язано усунути порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201, у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, для чого у строк до 15.12.2023 сплатити компенсацію 449 споживачам за недотримання Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 № 1156, про що повідомити НКРЕКП.
Вважаючи спірні рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 1 Закону України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII) визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно із статтею 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
4) державного контролю та застосування заходів впливу;
5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є:
1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;
3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;
4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;
5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;
6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;
7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;
8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;
10) інші завдання, передбачені законом.
Відповідно до положень статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор (Нацкомісія) здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та/або законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.
Статтею 59 Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу» передбачена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку природного газу.
Штрафи, передбачені цією статтею, мають бути ефективними, стримуючими та пропорційними, а їх розмір має відповідати виду, тривалості та тяжкості порушення, завданій споживачам шкоді та потенційній вигоді від торгівлі з використанням інсайдерської інформації, маніпулювання або спроби маніпулювання на оптовому енергетичному ринку.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «;Про природні монополії», «;Про питну воду та питне водопостачання», «;Про ринок природного газу», «;Про теплопостачання».
Зі змісту наведених правових норм слідує, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних; у разі виявлення порушень у діях таких суб'єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.
Як вже встановив суд, за результатом проведення позапланової виїзної перевірки позивача НКРЕКП складено акт перевірки від 02.11.2023 №453, та позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 172924,00грн.
Позивач зазначає, що у період з 08.06.2022 по 19.10.2023 на їх адресу надійшло більше 24 тисяч заяв побутових споживачів щодо повернення вартості природного газу у зв'язку з переплатою, але за форс-мажорних обставин вчинити відповідні дії у встановлений пунктом 3.2 глави 3 Мінімальних Стандартів строк було неможливо.
Заслухавши доводи позивача, суд виходить із такого.
Відповідно до положень пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів повернення суми переплати вартості природного газу здійснюється у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача.
Разом з тим, відповідно до пунктів 10.1, 10.2, 10.3 Типового Договору постачання природного газу побутовим споживачам, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору. Строк виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (а.с. 104-108,т.1).
Указом Президента України від 24.20.2022 № 64/2022 на території України з 24.02.2022 на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні"). 46. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. 47. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
Такий факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-В торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту. Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об'єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність. Торгово-промислова палата України: відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації; засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України. Торгово-промислова палата України має право одержувати в установленому порядку від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади інформацію та матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань. При Торгово-промисловій палаті України діють Міжнародний комерційний арбітражний суд і Морська арбітражна комісія, діяльність яких регулюється законодавством України. Торгово-промислова палата України представляє інтереси своїх членів у Міжнародній торговій палаті, а також в інших міжнародних організаціях з питань підприємницької діяльності.
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Викладене свідчить, що належний документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань - це сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні».
Факт форс-мажорних обставин у період з 08.06.2022 і по 28.05.2024 у позивача підтверджується Сертифікатом від 28.05.2024 №5600-24-1017 (а.с. 90, т.2), виданим на підставі статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТП України, та цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): в зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, введення на території України воєнного стану, віднесенням всієї території Чернігівської області до території, на якій велись активні бойові дії, перебуванням значної частини території Чернігівської області під окупацією військ російської федерації, за час активних бойових дій в Чернігівській області зафіксовано пошкодження об'єктів критичної інфраструктури, зазнали пошкоджень більш ніж 250 підприємств, установ та організацій, відтік кадрів, проблеми з логістикою, значне зменшення штату-працівників Товариства та через переведення побутових споживачів “заднім числом” до постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022 №198 з 01.05.2022 призвели до неможливості своєчасного повернення коштів побутовим споживачам та дотримання Товариством Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу. Період дії форс- мажорних обставин (дата настання): 08.06.2022, (дата закінчення): тривають на 28.05.2024.
Враховуючи це, ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 08.06.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для позивача за зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Таким чином, вищезазначені обставини свідчать, що невиконання позивачем своєчасного повернення споживачам переплати вартості природного газу за їх письмовими заявами було викликано форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Оскільки вищезазначені обставини непереборної сили засвідчені належним чином, відсутня протиправна поведінка, дія чи бездіяльність позивача; відсутня вина позивача, тому він не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу.
У свою чергу суд зазначає, що форс-мажор не звільняє позивача від виконання зобов'язань, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності на період існування форс-мажору. (Постанова Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22).
Суд звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з'ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. (Постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).
Також суд зазначає, що 28.02.2022 ТПП України оприлюднила офіційний лист, який був у загальному доступі, щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією рф проти України, що не могло бути невідомо відповідачу на час винесення спірної постанови про накладення штрафу.
Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг регламентована положеннями статті 22 Закону № 1540-VIII, за правилами частини другої якої за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді, зокрема, накладення штрафу.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (частина третя статті 22 Закону №1540-VIII).
Частиною четвертою статті 22 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом та, зокрема Законом України «Про ринок природного газу».
Положеннями статті 59 Закону України « Про ринок природного газу» передбачено, що Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб'єктів ринку природного газу (крім споживачів) у відповідних розмірах.
Проте спірна постанова про накладення штрафу на позивача за скоєння правопорушення на ринку природного газу не містить конкретного пункту та частини вказаної норми за яке притягнуто позивача до відповідальності.
Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800 затверджено Порядок (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, який встановлює механізм визначення розміру штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП): 1) за порушення ліцензіатами законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов; 2) за зловживання на оптовому енергетичному ринку. Розмір штрафів визначається НКРЕКП з урахуванням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання» та «Про природні монополії» ( п. 1.1 постанови).
Пунктом 2.1 вказаної постанови встановлено етапи розрахунку розміру.
Отже, вказана постанова № 1800 встановлює лише механізм розрахунку суми штрафу, проте положення статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» чітко визначають за які порушення передбачена відповідальність та в межах якого розміру, що не було зроблено відповідачем.
При цьому згідно з частиною п'ятою статті 59 Закону України « Про ринок природного газу» під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб'єктів, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами.
Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку природного газу вважаються обтяжуючими обставинами.
Рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, приймається у 30-денний строк з дня складення акта перевірки чи висновку про результати розслідування зловживань на оптовому енергетичному ринку ( ч. 6 ст. 59 Закону України « Про ринок природного газу»).
Таким чином, якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки Нацкомісією виявлено порушення у діяльності суб'єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених статтею 59 Закону «Про ринок природного газу», з урахуванням положень постанови КМУ № 1800 є дискреційним повноваженням Нацкомісії, наявність якого не заперечується позивачем у цій справі.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20.
Разом з цим суд зазначає, що дискреція - це не обов'язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов'язку.
Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб'єктів.
Дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зв'язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.
У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятою 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988), встановлено, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.
Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гавенда проти Польщі» від 14.03.2002).
Щодо визначення штрафу за спірною постановою.
Штрафи, передбачені статтею 59 Закону України « Про ринок природного газу», мають бути ефективними, стримуючими та пропорційними, а їх розмір має відповідати виду, тривалості та тяжкості порушення, завданій споживачам шкоді та потенційній вигоді від торгівлі з використанням інсайдерської інформації, маніпулювання або спроби маніпулювання на оптовому енергетичному ринку (ч. 4 Закону України «Про ринок природного газу»).
Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети - задоволення загальносуспільного інтересу.
Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб'єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.
Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень не можуть призводити:
до юридичного або фактичного обсягу прав та обов'язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов'язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо лише така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;
до юридичного або фактичного обсягу прав та обов'язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов'язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.
Дія принципів пропорційності, прозорості і недискримінації поширюється також на учасників ринку газу у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
У свою чергу, обов'язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов'язок суб'єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.
Так, порушення строку, встановленого пунктом 3.1 глави 3 Мінімальних стандартів, для проведення повернення споживачам переплат вартості природнього газу, позивач пов'язує з форс мажорними обставинами і, крім того зазначає, що ним вжито всіх заходів щодо вчинення вказаних дій, не спростовано відповідачем.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що повернення переплат споживачем не у строк, встановлений Мінімальними Стандартами, відбулось у зв'язку із форс мажорними, тобто з причин, які безпосередньо не залежали від позивача, що свідчить про формальність наявного правопорушення.
Невиконання цього обов'язку утворює зміст правопорушення, за яке Регулятором може бути прийнято рішення про застосовування до учасників ринку санкцій, зокрема, у вигляді попередження чи штрафу.
При цьому суд звертає увагу на те, що орган контролю під час прийняття рішення про накладення штрафу зобов'язаний обґрунтовано вказати про причини застосування обраного розміру штрафної санкції, а також вказати на підстави неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі.
Водночас як спірна постанова про накладення штрафу так і розрахунок штрафних санкцій (а.с. 106, т.с. 2) не містить жодного обґрунтування виду, тривалості та тяжкості порушення, завданій споживачам шкоді, неможливості застосування штрафної санкції у меншому розмірі, та з яких міркувань та нормативно-правових актів відповідач виходив визначаючи розмір штрафних санкцій.
Щодо розпорядження НКРЕКП про усунення порушень ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" від 29.11.2023 №322-р, суд зазначає (а.с. 75 т. 1).
У статті 14 Закону № 1540-VIII визначено порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень, відповідно до частин першої та другої якої засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.
За правилами частини п'ятої статті 14 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Отже, вказана норма передбачає видання Нацкомісією двох видів розпорядчих документів: постанови та розпорядження.
Частиною сьомою статті 19 Закону України № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування протягом п'яти робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом ліцензійних умов.
Суд наголошує, що у нормах наведених законів щодо видачі припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю) немає змістовної колізії, проаналізовані вище норми не суперечать одна одній, а відсутність у Законі 1540-VIII чітко визначеної норми про те, що Регулятор зобов'язаний приймати розпорядження про усунення Ліцензійних умов не суперечить та не виключає обов'язку Нацкомісії виконувати приписи Закону № 222-VIII щодо оформлення окремим документом протягом п'яти днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом ліцензійних умов.
У цій справі розпорядження № 322-р видано 29.11.2023, тоді як акт перевірки складено 02.11.2023, тобто з порушенням 5-денного строку, встановленого Законом України № 222-VIII.
Вказане процедурне порушення свідчать про достатність підстав для визнання протиправним та скасування спірного розпорядження.
При цьому суд зазначає, що відповідно до критеріїв, визначених у статті 2 КАС України, рішення має прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та бути пропорційним, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
У свою чергу, обов'язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов'язок суб'єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.
Натомість Нацкомісією не доведено належними доказами, що відповідачем враховувалися вказані обставини, що свідчить про недотримання відповідачем принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій при притягненні позивача до відповідальності.
Суд наголошує, що зважаючи на суттєвість для суб'єкта господарювання наслідків державного контролю, орган державної влади має забезпечувати неухильне дотримання вимог закону.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.
Аналізуючи всі доводи сторін, суд також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано, нерозсудливо, без дотримання принципу недискримінації та пропорційності, притягнув позивача до відповідальності у вигляду штрафу в розмірі 172924,00 грн, за допущене правопорушення, тому спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 6056,00 грн.
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.11.2023 №2255 та розпорядження від 29.11.2023 №322-р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ'' судовий збір у розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 18.03.2024 №185245.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ'' просп. Миру, 53,м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14002 код ЄДРПОУ 39576385.
Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вул. Сім'ї Бродських, 19,м. Київ,03057 код ЄДРПОУ 39369133.
Повний текст рішення виготовлено - 10.07.2024.
Суддя І.І. Соломко