справа №380/5448/22
з процесуальних питань
09 липня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий-суддя Костецький Н.В.,
секретар судового засідання Хмелик І.А.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Палішевська В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження заяву позивача про уточнення позовних вимог та клопотання про залучення співвідповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа №380/5448/22 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 05.04.2024 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині зобов'язання Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції привести особову ОСОБА_1 у відповідність до вимог Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697 у справі №380/5448/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити дії. Призначено підготовче судове засідання на 01 травня 2024 року.
В підготовчому засіданні 01.05.2024 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить:
- визнати ведення Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) особової справи ОСОБА_1 таким, що здійснене з порушенням вимог статті 37 Закону України «Про державну службу». Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697;
- зобов'язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції привести особову справу ОСОБА_1 у відповідність до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого, наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697 та з урахуванням висновків суду у даній справі.
Протокольною ухвалою суд прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 16.05.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 29.05.2024.
09.07.2024 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог та клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Міністерство юстиції України.
У заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд:
- визнати ведення Міністерством юстиції України, Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів), Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції особової справи ОСОБА_1 таким, що здійснене з порушенням вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697, інструкції з діловодства;
- зобов'язати Міністерство юстиції України, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції привести особову справу ОСОБА_1 у відповідність до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу», Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 р. за № 567/28697 та з урахуванням висновків суду у даній справі.
В обґрунтування заяви про уточнення позовних вимог позивач вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» наказом №64 від 22.03.2016 Національного агентства України з питань державної служби, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2016 р. за № 567/28697 затверджено Порядок ведення та зберігання особових справ державних службовців. Відповідно ведення та зберігання особових справ повинно бути без порушень вимог затверджених інструкцій з діловодства як у Міністерстві юстиції України так і його регіональних установах.
У клопотанні позивач просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.07.2024, залучити до участі у справі відповідача Міністерство юстиції України. В обґрунтування клопотання зазначає, що ведення особової справи позивача, у силу чинних трудових відносин, здійснюють Міністерство юстиції України та Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
Позивач в судовому засіданні підтримала подані заяву про уточнення позовних вимог та клопотання про залучення співвідповідача, просила їх задовольнити.
Представник відповідача Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо заявлених позивачем заяви та клопотання покликалася на розсуд суду.
Представник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Розглядаючи заявлені позивачем заяву та клопотання, суд керується таким.
Частиною третьою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Зміна предмету адміністративного позову здійснюється шляхом заміни одних позовних вимог іншими, доповненням позовних вимог новими, вилученням деяких із позовних вимог, пред'явленням цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається, шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
При цьому, підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача. Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Тобто зміна (доповнення) підстав позову - це зміна (доповнення) обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.
Водночас, загальноприйняте тлумачення терміну/дії «зміна» передбачає зміну чого-небудь чимось іншим, перетворення чогось у дещо інше, наприклад, відносно даної ситуації, передбачає зміну (заміну) предмету позову іншим предметом, а не фактичне формування в рамках існуючого позову іншого (додаткового/нового) позову, що забезпечує при здійсненні адміністративного процесу дотримання принципу правової визначеності по відношення до всіх учасників процесу, як складової принципу верховенства права.
Під зміною предмету позову розуміється заявлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову. Заявлення нових (додаткових) вимог не є зміною предмету позову, а є заявленням нових вимог, що не допускається за правилами ст. 47 КАС України.
Відтак, подання відповідної заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.
У свою чергу, збільшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.
Натомість, суд наголошує, що доповнення позову новими вимогами не вважається зміною чи (збільшенням) розміру позовних вимог.
Водночас, предметом даного позову є вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Відтак, подана позивачем заява про уточнення позовних вимог охоплюється критерієм «зміна» предмету позову, проте не охоплюється критерієм «збільшення розміру» позовних вимог.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується заявлена позивачем вимога. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Суд вказує, що позовні вимоги, визначені позивачем у первісному позові, із врахуванням уточнень, стосуються відповідачів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо ведення особової справи позивача у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» та Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64.
Натомість ведення Міністерством юстиції України, Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) та Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції особової справи позивача у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу», Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 22.03.2016 № 64 та інструкції з діловодства не охоплюється цим предметом.
Суд зазначає, що порівняльний аналіз предмету та підстав позову, який подано позивачем первісно за позовною заявою у даній справі, та за заявою про уточнення позовних вимог, дозволяє зробити висновок, що позивачем фактично заявлено нові позовні вимоги до нових відповідачів та нові підстави позову.
Разом з тим, суд відмічає, що заява позивача про уточнення позовних вимог фактично містить нові позовні вимоги немайнового характеру, що характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову, що адміністративно-процесуальним законом не допускається на такій стадії судового розгляду.
За наведених обставин суд робить висновок про відмову у задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог.
Оскільки судом відмовлено позивачу у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог, суд робить висновок про відсутність правових підстав для залучення до участі у справі Міністерства юстиції України як співвідповідача, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні такого клопотання позивача.
Керуючись статтями 9, 47, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог та клопотання про залучення співвідповідача - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Повний текст ухвали складено 09.07.2024 року.
Суддя Костецький Н.В.