09 липня 2024 рокусправа № 380/10387/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -
встановив:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача до бюджету податковий борг у сумі 4 467, 60 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за час здійснення діяльності у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виник податковий борг перед бюджетом, який станом на 16.04.2024 р. становить 4 467, 60 грн. та складається з єдиного податку з фізичних осіб. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, просить стягнути таку у судовому порядку.
Ухвалою суду від 20.05.2024 р. відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Ухвалу про відкриття провадження судом направлено на поштову адресу відповідача, вказану ним при реєстрації у податковому органі рекомендованим листом №0600271592172. Проте, до суду 03.07.2024 повернувся конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою поштового відділення «Повертається за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Частиною 11 ст. 126 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, враховуючи положення наведеної вище правової норми, суд робить висновок, що відповідач своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Згідно довідки ГУ ДПС у Львівській області від 17.04.2024 № 5187/5/13-01-13-03, податковий борг відповідача з єдиного податку з фізичних осіб станом на 16.04.2024 р. становить 4 467, 60 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, ГУ ДПС у Львівській області 28.04.2023 р. винесено податкову вимогу форми «Ф» № 0003346-1303-1301 на суму 6106,61 грн., яку надіслано платникові податків.
Оскільки відповідач, у встановлений законодавством строк, не сплатив узгоджені грошові зобов'язання у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України вбачається, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Положеннями пп. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження. (п. 57.3. ст. 57 ПК України).
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Судом встановлено, що відповідно до довідки ГУ ДПС у Львівській області від 17.04.2024 № 5187/5/13-01-13-03, податковий борг відповідача з єдиного податку з фізичних осіб станом на16.04.2024 р. становить 4467, 60 грн.
Податковий борг становлять самостійно нараховані суми коштів відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 11758 від 23.10.2017 року за січень-червень 2018 року (744,60 грн. *6 міс.= 4 467,60 грн.)
Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 4 467,60грн. є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно з метою належного способу захисту прав позивача суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути до бюджету з відповідача податковий борг в розмірі 4 467, 60 грн.
При цьому відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг в розмірі 4 467 (чотири тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 60 коп.
Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 09.07.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович