09 липня 2024 рокусправа № 380/27720/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділу перерахунку пенсій № 2 (далі - відповідач-2), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 06.10.2023 №134650010367 про відмову позивачу у перерахунку пенсії за віком (переведенні на інший вид пенсійного забезпечення) відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати відповідача-1 перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII та пункту 10 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII з 29.09.2023 (з дати подання заяви про переведення на інший вид пенсії), зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування, врахувавши при обчисленні розміру пенсії вимоги статті 37 Закону № 3723-XII та використавши додані до заяви відомості про заробітну плату на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця довідок від 29.09.2023 № 2603-вих-947 та від 29.09.2023 № 2603-вих-948.
Ухвалою від 28.11.2023 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV. 29.09.2023 позивач звернулася до відповідача-1 із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", як особа, що на яку розповсюджувався статус державного службовця, який на день набуття чинності даного закону має стаж державної служби понад 20 років.
Стверджує, що на час звернення до відповідача-1 із заявою ОСОБА_1 дотримала всі умови щодо стажу державної служби, визначеного п. 10, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII та щодо віку і страхового стажу, визначеного ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ. Зазначає, що за наслідками розгляду заяви відповідач-2 прийняв рішення від 06.10.2023 № 134650010367 про відмову позивачу у перерахунку пенсії за віком (переведенні на інший вид пенсійного забезпечення) відповідно до Закону України "Про державну службу", з мотивів недостатності стажу державної служби, передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII.
Позивач вважає протиправним рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області щодо не зарахування до стажу державної служби періодів роботи на посадах в органах місцевого самоврядування та в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, а тому просить задовольнити позовні вимоги повністю.
12.12.2023 Головне управління ПФУ у Львівській області надіслало відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Зазначає, що віднесення посад державних службовців, не перелічених у статті 25 Закону № 3723-ХІІ, до відповідних категорій посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідними державними органами.
Так, при вирішенні питань пенсійного забезпечення посадових осіб митних органів, органи Пенсійного фонду України керуються Законом України № 889-VIII, ст. 25 Закону України № 3723-ХІІ, Митними кодексами України від 12.12.1991 № 1970-XII, від 17.07.2002 №92-IV, від 13.03.2012 № 4495-V1, якими передбачено/було передбачено присвоєння службовим/посадовим особам в митних органах/митній службі/органах доходів і зборів персональних звань та спеціальних звань.
3 огляду на вищезазначені нормативно-правові акти, відповідач-1 вказує, що періоди роботи службових/посадових осіб в митних органах/митній службі/органах доходів і зборів на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
30.11.2023 відповідач-2 отримав ухвалу від 28.11.2023 про відкриття провадження у справі, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа від 30.11.2023.
Відповідач-2 не скористався наданим йому правом подання відзиву, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з серпня 2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV, що не заперечується сторонами.
29.09.2023 Управління соціального захисту Львівської міської ради видав ОСОБА_1 довідку № 2603-вих-947 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку № 2603-вих-948 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням з пенсією).
29.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області заявою про призначення пенсії як державному службовцю відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, долучивши до заяви, зокрема, довідку від 29.09.2023 № 2603-вих-947 та довідку від 29.09.2023 № 2603-вих-948.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви від 29.09.2023 про призначення пенсії, визначене Головне управління ПФУ в Хмельницькій області.
06.10.2023 Головне управління ПФУ в Хмельницькій області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.09.2023 прийняло рішення № 134650010367 про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону № 889-VIII у зв'язку із відсутністю необхідного стажу державної служби, передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII, зазначивши, зокрема, що на час звернення за призначенням пенсії відповідно до п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме: 1) досягли пенсійного віку; 2) страховий стаж понад чоловіки - 35 років, жінки - 30 років; 3) не призначали пенсію відповідно до Закону № 3723-XII; 4) на день набрання чинності Законом № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стаж) на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Не погодившись із рішенням Головного управління ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови у переведенні на інший вид пенсії, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні правові норми.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII).
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-XII вік і страховий стаж.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За правилами пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Зі змісту наведених вище норм слідує, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII та Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17, від 16.12.2021 у справі № 538/804/17, від 22.06.2021 у справі № 308/67/17, від 29.09.2022 у справі № 234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі № 431/991/17.
Суд встановив, що згідно із записами № 19-31 трудових книжок від 28.009.1978 та від 20.03.2003 ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , позивач з 28.05.1985 працювала на таких посадах:
- 04.01.1999 - спеціаліст відділу для надання субсидій Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради; відповідно до Закону України "Про державну службу" прийняла присягу державного службовця; займана посада віднесена до 7 категорії і присвоєно 15 ранг державного службовця;
- 01.12.2000 - переведена на посаду спеціаліста з тимчасово на постійно;
- 30.03.2001 - звільнена по переводу з займаної посади у відділ праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації у зв'язку із реорганізацією п. 6 ст. 36 КзПП України;
- 02.04.2001 - прийнята по переводу у відділ праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації на посаду спеціаліста 2 категорії;
- 01.04.2001 - встановлено 14 ранг 7 категорії держслужбовця;
- 13.09.2001 - переведена згідно із рішенням конкурсної комісії на посаду спеціаліста І категорії;
- 04.07.2001 - посада віднесена до категорії посад органів місцевого самоврядування. Встановлено 14 ранг 7-ої категорії посадової особи місцевого самоврядування;
- 02.01.2002 - складено присягу посадової особи місцевого самоврядування;
- 01.01.2003 - посада віднесена до 6-ої категорії посад органів місцевого самоврядування та присвоєно 12 ранг відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування";
- 01.10.2003 - відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" присвоєно 11-й ранг 6-ої категорії посадової особи місцевого самоврядування;
- 04.01.2007 - переведена за згодою сторін на рівнозначну посаду спеціаліста 1 категорії сектору з призначення всіх видів допомог Шевченківського відділу соцзахисту управління соцзахисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у зв'язку із реорганізацією виконавчих органів міської ради;
- 10.06.2009 - переведена за згодою на рівнозначну посаду спеціаліста І категорії сектора прийняття заяв Шевченківського відділу соціального захисту;
- 16.01.2023 - звільнена із займаної посади за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КзПП України.
Суд також встановив, що рішенням від 06.10.2023 № 134650010367 відповідач-2 відмовив у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки у ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 відсутній необхідний стаж державної служби.
Тобто, фактичною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є відсутність у позивача права на призначення пенсії за Законом України "Про державну службу" № 3723-XII, оскільки, як стверджує відповідач-2, ОСОБА_1 не має 20 років стажу на посадах віднесених до посад державної служби (станом на 01.05.2016); посада на якій працювала ОСОБА_1 станом на 01.05.2016, а саме: посади осіб органів місцевого самоврядування, не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII.
Суд не погоджується із наведеним вище доводами пенсійного органу, зважаючи на таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, який застосовується починаючи з 01.05.2016 (далі - Порядок № 622).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 622 згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу": мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок № 229).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII.
Приписами пункту 8 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 № 239 "Про віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців" затверджений Порядок віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців (далі Порядок № 239).
Разом з тим, пунктом 1 Порядку № 239 передбачено, що до посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відносяться до:
- шоста категорія - посади заступників голів, секретарів виконкомів міських Рад народних депутатів міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів; керівників відділів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; керівників управлінь, самостійних відділів виконкомів районних у містах Рад народних депутатів; керівників відділів (підвідділів) та їх заступників у складі управлінь, самостійних відділів, апаратів виконкомів районних у містах Рад народних депутатів; радників, консультантів, спеціалістів управлінь, самостійних відділів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів; радників, консультантів, спеціалістів виконкомів міських Рад міст обласного підпорядкування, їх управлінь, самостійних відділів та інші прирівняні до них посади.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку № 229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Тобто, як Порядок № 283, так і чинний Порядок № 229 передбачає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 22 Конституції України закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
При цьому, 04.07.2001 набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III).
Зокрема, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2493-III передбачено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 10.05.2018, прийнятій у справі № 351/1792/17, зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 закону України "Про державну службу" № 889-VIII та пункту 4 Порядку № 229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ці обставини вказують на безпідставність доводів пенсійного органу про те, що стаж роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Проте, відповідач-2 залишив поза увагою той факт що станом на дату набрання чинності Закону № 889-VIII позивач займала посади державної служби та стаж її роботи на посадах віднесених до посад державної служби становив більш як 10 років.
Тобто, позивач дотримала всіх необхідних вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пунктами 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII для призначення їй пенсії за віком на умовах статті 37 Закону № 3723-ХІІ, зокрема, вік позивача - 63 роки, стаж державної служби станом на дату набрання чинності Закону №889 - більш як 10 років, страховий стаж - понад 30 років (що підтверджується копією трудової книжки позивача).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління ПФУ в Хмельницькій області протиправно прийняло рішення від 06.10.2023 № 134650010367, яким відмовило ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII згідно з заявою від 29.09.2023.
У той же час, предметом розгляду справи також є питання можливості при переведені на пенсію за віком згідно із Законом № 3723-XII та Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII урахування довідок Управління соціального захисту Львівської міської ради від 29.09.2023 № 2603-вих-947 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 29.09.2023 № 2603-вих-948 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням з пенсією).
У справі, яка розглядається, спір виник щодо права позивачки на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у сукупності із пунктом 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не визнав цього права за позивачкою.
Разом із тим, вимоги позивача зобов'язати відповідача-1 обрахувати їй пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, з урахуванням від 29.09.2023 № 2603-вих-947 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 29.09.2023 № 2603-вих-948 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням з пенсією), є передчасним, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, що наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, така вимога спрямована на майбутнє, відтак у її задоволенні необхідно відмовити, з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
До аналогічного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховує суд під час вирішення цього спору.
Окрім того, суд зауважує, що у справі, що розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління ПФУ в Хмельницькій області, рішенням якого ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
Тому, дії зобов'язального характеру щодо зарахування до стажу роботи позивачки періоду роботи в органах місцевого самоврядування та переведення її з 29.09.2023 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що відмовив позивачу у такому переведенні, яким у цьому випадку є Головне управління ПФУ в Хмельницькій області.
Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховує суд під час вирішення цього спору.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд вважає протиправним та скасовує рішення Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від 06.10.2023 № 134650010367 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно із Законом України "Про державну службу".
Отже, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту права позивача на пенсійне забезпечення, за наявності всіх встановлених законом умов для переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, необхідно зобов'язати Головне управління ПФУ в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування та перевести позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 29.09.2023 (дати звернення із заявою).
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач-2, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення.
Відтак, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.10.2023 № 134650010367 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно із Законом України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10; ЄДРПОУ 21318350) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до стажу державної служби період роботи на посадах в органах місцевого самоврядування та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 29.09.2023.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10, ЄДРПОУ 21318350).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна