09 липня 2024 рокусправа № 380/6151/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області пенсію з інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.33, ч.2 ст.40 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що є інвалідом 2 групи з дитинства та отримую пенсію по віку. Відповідач під час перерахунку пенсії невірно застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, без урахування збільшення показника середньої заробітної плати та не врахував додатковий стаж. Зазначає, що відповідач безпідставно ототожнив заяву про перерахунок пенсії з інвалідності ІІ групи із заявою про призначення пенсії з інвалідності у розмірі пенсії за віком. Під час обчислення розміру пенсії з інвалідності до страхового стажу зараховується додатковий стаж - період з дня встановлення інвалідності до досягнення шістдесятирічного віку. При обчисленні пенсії за віком враховується лише відпрацьований страховий стаж, додатковий стаж не враховується. Застосування показника середньої заробітної плати, визначеної частиною другою статті 40 Закону № 1058 IV, здійснюється для первинного призначення пенсії та переведення вперше з пенсії інвалідності на пенсію за віком за умови набуття після призначення пенсії з інвалідності не менш як 24 місяці страхового стажу. Вважає, що як непрацюючий інвалід ІІ групи, має право на призначення пенсії з інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст.27, 28 вказаного вище Закону, таким чином просить суд позовну заяву задовольнити повністю.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив, що Відповідно до п. п. 2-3 п. 2.1 розділу II Порядку № 22-1 до заяви додається, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення/перерахунок пенсії є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи передбачені Порядком № 637, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду в установленому Порядком № 22-1 порядку особисто або через законного представника. Тобто, незалежно від наявності права особи на пенсію чи на перерахунок пенсії існує обов'язкова процедура звернення до органу що призначає пенсії із заявою встановленого зразка та документами відповідно до Порядку № 22-1. ОСОБА_1 з 05.07.2011 призначено пенсію, як особі з інвалідністю III групи відповідно до Закону № 1058. Відповідно до його заяви від 04.10.2013 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058. Жодних інших заяв, або звернень щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не подавав. В свою чергу Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішень про перерахунок чи відмову у перерахунку пенсії щодо ОСОБА_1 не приймало. Просив у задоволенні позову відмовити.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 05.07.2011 призначено пенсію, як особі з інвалідністю III групи відповідно до Закону № 1058.
Відповідно до заяви від 04.10.2013 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Позивач зазначає, що під час перерахунку пенсії невірно застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, без урахування збільшення показника середньої заробітної плати та не врахував додатковий стаж.
Вважаючи такі дії відповідача щодо невірного застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції і законів України, іншими нормативно-правовими актами.
Пенсійне забезпечення в Україні здійснюється відповідно до норм Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення» та інших нормативно-правових актів.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 - IV (надалі - Закон № 1058) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Абзацом 7 ч. 2 ст. 5 Закону № 1058 передбачено, що виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до ч. З ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами) (надалі Порядок № 22-1) заява про призначення, переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Зазначеним Порядком затверджений зразок та форма заяви яка подається до органу, що призначає, проводить поновлення та перерахунок призначених пенсій.
Відповідно до п. п. 2-3 п. 2.1 розділу II Порядку № 22-1 до заяви додається, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення/перерахунок пенсії є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи передбачені Порядком № 637, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду в установленому Порядком № 22-1 порядку особисто або через законного представника.
Тобто, незалежно від наявності права особи на пенсію чи на перерахунок пенсії існує обов'язкова процедура звернення до органу що призначає пенсії із заявою встановленого зразка та документами відповідно до Порядку № 22-1 .
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 05.07.2011 призначено пенсію, як особі з інвалідністю III групи відповідно до Закону № 1058. Відповідно до його заяви від 04.10.2013 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Відповідно до ст. 2 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» встановлюється право громадян України звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює,
припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України розуміються як нормативно - правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Таким чином, перед зверненням до адміністративного суду із позовною за захистом своїх прав чи інтересів позивач зобов'язаний вжити заходів щодо звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до Порядку № 22-1, а орган Пенсійного фонду в свою чергу зобов'язаний розглянути заяву в строки визначені Законом та винести рішення про проведення перерахунку пенсії та/або про відмову у проведенні перерахунку пенсії, яке в контексті КАС України розуміється як нормативно - правовий акт індивідуальної дії.
Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутня будь-яка заява позивача подана до відповідача з вимогою перерахувати пенсію з інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.33, ч.2 ст.40 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески. Також у матеріалах справи немає і відповіді відповідача.
Отже, суд встановив, що позивач не звертався до відповідача із заявою щодо перерахунку його пенсії, відповідно, відповідач не розглядав такого питання та жодного рішення не приймав.
За таких обставин, суд вважає, що позивач передчасно звернувся до суду з позовом до ГУ ПФ України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії.
З огляду на передчасність звернення позивача до суду, суд не вбачає підстав для зобов'язання ГУ ПФ України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії позивача.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович