01 липня 2024 рокусправа № 380/2733/22 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дій, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Донецькій області код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.130 Таганрозької Дивізії, 114 (далі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій обл.), Державної фіскальної служби України код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8 (далі - відповідач, ДФС України), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо ненарахування і не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019;
- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні зі служби грошового забезпечення за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019.
Ухвалою від 04.02.2022 суддя відкрила провадження в адміністративній справі, призначила до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 27.06.2022 суд зупинив провадження у справі.
Ухвалою від 03.06.2024 суд поновив провадження у справі.
Ухвалою від 17.06.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період роботи на займаній посаді з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019 позивач здійснював службу в зоні Операції об'єднаних сил на окремих територіях зон АТО понаднормовий час. В зоні АТО здійснював чергування на контрольних пунктах в'їзду/виїзду (КПВВ) та на контрольних пунктах в'їзду/виїзду на залізниці (КПВВ) в Донецькій області. Однак, відповідач ГУ ДФС у Донецькій обл. у табелі обліку робочого часу обліковує лише 41 годинний робочий тиждень та не зараховує роботу у вихідні дні та нічний час. Робота позивача у вихідні та святкові дні, а також у нічний час підтверджується листом ГУ ДФС у м. Києві про видачу та приймання озброєння та боєприпасів, Книгою прийомів та передачі чергувань, Журналом цільового інструктажу, Журналом видачі штампів. Позивач вважає, що відповідач всупереч чинному законодавству не виплатив грошове забезпечення позивачу за роботу у вихідні, святкові дні та у нічний час.
Відповідачі правом на подання відзиву не скористались, належним чином повідомлені про розгляд справи.
У частині шостій статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судове засідання сторони не з'явились, належним чином повідомлені про дачу, час та місце розгляду справи.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
За приписами частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до довідки ДФС України від 31.07.2018 № 297/04-0715 ОСОБА_1 залучався до виконання завдань антитерористичної операції у Донецькій області у період з 16.06.2016 по 14.10.2016 та з 16.02.2017 по 29.04.2018 та з 30.04.2018 по 20.06.2018, дійсно залучений до виконання завдань у складі сил та засобів об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Згідно з довідкою ДФС України від 05.09.2019 ОСОБА_1 дійсно в період 30.04.2018 до 21.06.2018, з 24.10.2018 по 25.06.2019 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до довідки ГУ ДФС у Донецькій області від 11.11.2021 підполковник податкової міліції ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ГУ ДФС у Донецькій області:
- з 16.06.2016 по 20.07.2016 згідно з наказом ДФС України від 15.06.2016 № АТО 34-ос/ДСК;
- з 20.07.2016 по 14.10.2016 згідно з наказом ДФС України від 19.07.2016 № АТО 39-ос/ДСК;
- з 16.02.2017 по 16.06.2017 згідно з наказом ДФС України від 15.02.2017 № АТО 57-ос/ДСК;
- з 16.06.2017 по 18.09.2017 згідно з наказом ДФС України від 14.06.2017 № АТО 77-ос/ДСК;
- з 18.09.2077 по 22.02.2018 згідно з наказом ДФС України від 18.09.2017 № АТО 92-ос/ДСК;
- з 22.02.2018 по 20.06.2018 згідно з наказом ДФС України від 20.02.2018 № АТО 3-ос/ДСК;
- з 24.10.2018 по 25.06.2019 згідно з наказом ДФС України від 19.10.2018 № АТО 33-ос/ДСК.
Позивач звернувся до ГУ ДФС у Донецькій області із заявою щодо нарахування та виплати за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019.
Листом ГУ ДФС у Донецькій області повідомлено позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019. Вказано, що згідно листа Міністерства соціальної політики України від 24.07.2013 року №774/13/84-13 норми трудового законодавства не поширюються на військовослужбовців,
Вважаючи протиправними дії та бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють Податковим кодексом України (далі - ПК України, тут і надалів редакціх станом на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", пунктом 357.1 статті 357 ПК України форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" у пункті 356.1 статті 356 слова і цифри "статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" замінено словами "Законом України "Про Національну поліцію"
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 в редакції від 07.11.2015 (далі - Положення № 114).
Пункт 21 Положення № 114 передбачає, що для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.
При змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.
Особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.
Оплата праці в надурочний час у подвійному розмірі годинної ставки передбачена частиною першою статті 106 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
При цьому, суд зазначає, що спірні правовідносини щодо виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу працівників податкової міліції, у тому числі компенсації за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, не врегульовано спеціальним законодавством.
Відтак до спірних відносин застосовуються норми загального законодавства, зокрема, Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), який врегульовує особливості оплати праці у вихідні дні, святкові та неробочі дні, в понадурочний час та у нічний час.
У відповідності до статті 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.
Згідно із статтею 73 КЗпП України передбачено, що робота у зазначені дні (тобто, святкові і неробочі дні) компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Частинами першою-четвертою статті 106 КЗпП України встановлено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Відповідно до частин 1-3 статті 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Частиною першою статті 108 КЗпП України встановлено, що робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Таким чином для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.
За приписами норм КЗпП України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі, робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Судом встановлено, що відповідно до довідки ДФС України від 31.07.2018 № 297/04-0715 ОСОБА_1 залучався до виконання завдань антитерористичної операції у Донецькій області у період з 16.06.2016 по 14.10.2016 та з 16.02.2017 по 29.04.2018 та з 30.04.2018 по 20.06.2018 дійсно залучений до виконання завдань у складі сил та засобів об'єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Згідно з довідкою ДФС України від 05.09.2019 ОСОБА_1 дійсно в період 30.04.2018 до 21.06.2018, з 24.10.2018 по 25.06.2019 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до табелів обліку робочого часу позивач працював 41-годинний робочий тиждень, без роботи в нічний час, у святкові та вихідні дні.
Згідно з долученими до матеріалів справи Книги прийому передачі чергувань та Журналу цільового інструктажу зі співробітниками управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУДФС у Донецькій області позивач працював у вихідні дні, святкові (неробочі) дні та у нічний час.
Як встановлено з Книги прийому передачі чергувань ОСОБА_1 здійснював чергування на контрольних пунктах в'їзду/виїзду (КПВВ).
Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 Розділу І Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) 12.06.2015 № 415ог (у редакції наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) 26.12.2015 № 1182 ог) (далі - Тимчасовий порядок № 415):
контрольний пункт в'їзду-виїзду (далі - КПВВ) - спеціально виділена територія блокпосту другого рубежу в межах дорожнього коридору з комплексом будівель, спеціальних, інженерних, фортифікаційних споруд і технічних засобів, де здійснюється контроль контрольними органами і службами України та пропуск на неконтрольовану територію та із неї осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна;
контрольний пункт в'їзду-виїзду на залізниці (КПВВ на залізниці) - спеціально виділена територія залізничної станції на другому рубежі з комплексом будівель, спеціальних, інженерних, фортифікаційних споруд і технічних засобів, де здійснюються контрольні заходи та пропуск на неконтрольовану територію та із неї осіб, обслуговуючого персоналу, рухомого складу залізничного транспорту, вантажів та іншого майна.
За приписами підпункту 3.1 пункту 3 розділу ІІІ Тимчасовий порядок № 415 КПВВ функціонують без вихідних, цілодобово, контрольно-перевірочні та перепускні заходи здійснюються у літній період з 6:00 до 20:00, у зимовий - з 8:00 до 17:00, в осінній та весняний періоди - з 7:00 до 18:30, або у інший час, встановлений за окремим рішенням керівника АТО.
Отже, на контрольному пункті в'їзду/виїзду несуть цілодобово службу представники ДФС.
За роботу у святкові (неробочі) дні та у нічний час позивачу не була здійснена оплата праці відповідно до чинного законодавства (не надана грошова компенсація у подвійному розмірі або ж інший день відпочинку з оплатою роботи у вихідний день в одинарному розмірі, як і не оплачена робота у нічний час у підвищеному розмірі).
Суд вважає безпідставними покликання відповідача ГУ ДФС у Донецькій області на лист Міністерства соціальної політики України від 24.07.2013 року №774/13/84-13 про те, що норми трудового законодавства не поширюються на військовослужбовців, оскільки позивач не проходив військової служби, а займав посаду в органах податкової міліції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ГУ ДФС у Донецькій області щодо ненарахування і невиплати позивачу грошового забезпечення за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019 є протиправними.
З метою повного відновлення прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача ГУ ДФС у Донецькій області здійснити нарахування і виплату позивачу грошового забезпечення за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ДФС України щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні зі служби грошового забезпечення за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019, суд зазначає таке.
Так, ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на виплату грошового забезпечення за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019. Вказана виплата не нарахована та невиплачена ГУ ДФС у Львівській області. Оскільки фактичного розрахунку належних позивачу сум грошового забезпечення за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019 не відбулося, тому суд вважає заявлену вимогу позивача передчасною, відтак у її задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.130 Таганрозької Дивізії, 114) здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення за службу в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні в зоні АТО (ООС) в періодах з 16.06.2016 по 15.10.2016, з 16.02.2017 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 30.04.2018, з 30.04.2018 по 21.06.2018, з 24.10.2018 по 26.06.2019.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 09.07.2024.
СуддяМричко Н.І.