справа № 380/14189/24
про залишення позовної заяви без руху
08 липня 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп'як Оксана Орестівна перевіривши матеріали позовної заяви Виконавчого комітету Львівської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,-
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ - 26256622) до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пл. Шашкевича, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ - 43316386) з вимогами:
Визнати протиправними та скасувати:
постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Курман Б.Г ВП 72863585 від 25.09.2023 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 4999500,00 грн.
постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Курман Б.Г. ВП 72863585 від 25.09.2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. про відкриття окремого провадження № 75174243 від 04.06.2024 року щодо про стягнення виконавчого збору у розмірі 4999500,00 грн.
постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. ВП 75174243 від 04.06.2024 • року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. ВП 75174243 від 04.06.2024 року про арешт майна боржника
постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. ВП 75174243 від 04.06.2024 року про арешт коштів боржника
постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. ВП 75174243 від 04.06.2024 року про стягнення витрат виконавчого провадження
постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. ВП 72863585 від 02.05.2024 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження
постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. ВП 75174168 від 02.05.2024 року про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із матеріалами позову суддя встановив недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3ст.6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року 3 028 грн.
Судом зі змісту позовних вимог вбачається, що позовна заява містить одночасно позовні вимоги майнового і немайнового характеру. Вимогою немайнового характеру є визнання протиправним та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. ВП 75174243 від 04.06.2024 року про арешт коштів боржника; постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. ВП 75174243 від 04.06.2024 року про арешт коштів боржника постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. ВП 75174168 від 02.05.2024 року про відкриття виконавчого провадження. В свою чергу, інші позовні вимог позивача про визнання протиправними та скасування: постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Курман Б.Г ВП 72863585 від 25.09.2023 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 4999500,00 грн.; постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Курман Б.Г. ВП 72863585 від 25.09.2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. про відкриття окремого провадження № 75174243 від 04.06.2024 року щодо про стягнення виконавчого збору у розмірі 4999500,00 грн.; постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. ВП 75174243 від 04.06.2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. ВП 75174243 від 04.06.2024 року про стягнення витрат виконавчого провадження; постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління юстиції Батюк М.В. ВП 72863585 від 02.05.2024 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження є вимогами майнового характеру, оскільки ними фактично змінено майновий стан позивача.
Судовий збір за розгляд даних майнових вимог має становити 30280 грн. Відповідно, судовий збір щодо трьох немайнових вимог, заявлених у позовній заяві становить 9084 грн., що разом складає 39 364,00 грн.
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви позивачем не долучено документ про сплату судового збору.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої і другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу під час звернення до суду необхідно довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частини перша та четверта статті 121 КАС України).
Тому, звернення до суду за відомостями трекінгу «Укрпошта» вбачається, що цей позов було надіслано 28.06.2024, щодо прийняття постанов від 25.09.2023 року, від 02.05.2024 року та від 04.06.2024 року, відбулося з порушенням десятиденного терміну встановленого статтею 287 КАС України.
З огляду на те, що позивач пропустив строк звернення до суду та не подав обґрунтованого клопотання про його поновлення.
Судом установлено, що заяву підписано представником ВК ЛМР - Кулик А.Я, який на підтвердження своїх повноважень надав до суду копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підтвердження повноважень.
Частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
У разі подання представником до суду позовної заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної позовної заяви, скарги, клопотання (частина восьма статті 59 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зазначила, що згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту № 2261 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді від 15.10.2019, який 18.12.2019 ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15.12.2017, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).
Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Частина третя статті 55 КАС України у редакції Закону № 390-ІХ передбачає за правилами самопредставництва можливість участі юридичної особи у справі через її працівника. Він має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом). При цьому, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні, статуті (як установчому документі) чи трудовому договорі (контракті) було визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) в порядку самопредставництва.
Суд наголошує на тому, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (вчиняти дії від імені юридичної особи в судах України в порядку самопредставництва без окремого доручення з усіма правами, наданими законом учасникам справи, крім права відмови від позову, права відмови від апеляційної скарги, права відмови від касаційної скарги, прва укладення мирової угоди по справ) - представник.
При цьому, доказів наявності повноважень представника Виконавчого комітету Львівської міської ради, в розумінні положень пункт 1 частини першої статті 59 КАС України (довіреності), представник не надав.
За правилами частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя -
ухвалив :
1. Позовну заяву - залишити без руху.
2 Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; подати до канцелярії суду чи надіслати на адресу суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) документи, заяви, клопотання, вказані у мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна