05 липня 2024 рокусправа № 380/9212/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до голови Мостиської міської ради Львівської області Пельц Мирослави Степанівни (вул. Грушевського, 6, м. Мостиська, Львівська область) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до голови Мостиської міської ради Львівської області Пельц Мирослави Степанівни, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Голови Мостиської міської ради Львівської області ОСОБА_2 , яка полягає у не винесені протягом місяця (від дати реєстрації заяви) на засідання сесії Мостиської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00га розташованої на території Мостиської ОТГ Яворівського району Львівської області, згідно заяви від 23.11.2021 року вх. № С-4953 та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 року по справі №380/7187/20.
- зобов'язати Голову Мостиської міської ради Львівської області ОСОБА_2 винести на розгляд Мостиської міської ради заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, розташованої на території Мостиської ОТГ, Яворівського району Львівської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач не вчинив передбачених законом дій щодо винесення на розгляд сесії Мостиської ради заяви позивача від 23.11.2021 року, зареєстрованої у Мостиській міській раді вх. № С-4953, внаслідок чого Мостиською міською радою не виконано норми абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України щодо розгляду заяви на сесії ради у місячний строк та не виконав рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 року у справі №380/7187/20.
Ухвалою суду від 03.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 КАС України, не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Відповідач належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою від 03.05.2024 про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи.
23 листопада 2021 року позивач звернулась із заявою (вх. № С-4953 від 23.11.2021 року) до голови Мостиської міської ради ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, розташованої на території Мостиської ОТГ Яворівського району Львівської області.
Листом від 20.12.2021 №02-20/С-4953 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм безоплатної приватизації проводиться один раз по кожному виду використання. Вказав, що позивач використала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тому заява не буде розглядатися постійною депутатською комісією Мостиської міської ради з питань земельних відносин, комунального майна, екології, будівництва, архітектури та просторового планування.
Позивач стверджує, що вказаний лист відповідача отримано нею 03.04.2024 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі №380/7187/20 визнано протиправною бездіяльність Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 щодо виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області. Зобов'язано Малнівську сільську раду Мостиського району Львівської області розглянути на черговому пленарному засіданні питання щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області згідно поданої нею заяви, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Вважаючи, що відповідач не виконав суду та допустив протиправну бездіяльність щодо не внесення на розгляд Мостиської міської ради заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон №280).
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується, зокрема, питання регулювання земельних відносин.
Згідно п. 8 ч. 4 ст. 42 Закону №280 сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.
За приписами ч. 13 ст. 46 Закону №280 Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначено статтею 12 Земельного кодексу України.
Відповідно до п.п. «а», «б», «в» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
З наведеного суд робить висновок, що до повноважень відповідача належить, зокрема, винесення на розгляд Мостиської міської ради питань у галузі земельних відносин.
Позивач вважає, що відповідач, як голова Мостиської міської ради, допустила протиправну бездіяльність, що виразилась у не виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 року у справі №380/7187/20 та не винесенні протягом місяця (від дати реєстрації заяви) на засідання сесії Мостиської міської ради питання стосовно надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Суд не погоджується із такими твердженнями позивача та вважає, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту своїх порушених прав з огляду на таке.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як визначено статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У статті 13 Закону №1402-VIII розтлумачено зміст такої конституційної засади судочинства як обов'язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Позовні вимоги позивача фактично зводяться до зобов'язання відповідача виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 року у справі №380/7187/20.
Суд встановив, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №380/7187/20 замінено сторону у виконавчих провадженнях ВП № 67809001 та ВП № 67808790 - боржника Малнівську сільську раду Мостиського району Львівської області на правонаступника - Мостиську міську раду Львівської області.
Водночас, матеріали справи не містять доказів вичерпання позивачем загального порядку виконання судового рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Крім цього, позивач не позбавлений права звернутись до суду в порядку, визначеному ст. 382 КАС України, з метою встановлення судового контролю за виконанням відповідачем рішення суду від 18.11.2021 року у справі №380/7187/20.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За наведених обставин, суд робить висновок про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд висновує про необхідність відмовити у задоволенні позову.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, то відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
у задоволенні позову ОСОБА_1 до голови Мостиської міської ради Львівської області Пельц Мирослави Степанівни про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 05.07.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович