про повернення позовної заяви
08 липня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/708/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в його інтересах адвокатом Галкіним Вячеславом Леонідовичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26 червня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 26 червня 2024 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), подана в його інтересах адвокатом Галкіним Вячеславом Леонідовичем (далі - представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неврахування до спеціального пільгового педагогічного стажу ОСОБА_1 , робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, період навчання з 01 вересня 1973 року по 28 червня 1977 року у Макіївському педагогічному училищі; періоди роботи з 15 серпня 1977 року по 03 травня 1978 року - вчителем початкових класів у Скосогорівській восьмирічній школі; з 03 травня 1978 року по 12 травня 1980 року - строкова військова служба в армії СРСР; з 01 жовтня 1987 року по 31 серпня 1997 року - викладачем початкової військової підготовки у Гірській середній школі № 12; з 24 листопада 2008 року по 31 травня 2014 року - директором Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30; з 01 жовтня 2014 року по 09 жовтня 2014 року - директором Золотівської багатопрофільної гімназії, та нездійснення в зв'язку з цим виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій станом на день її призначення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до спеціального пільгового педагогічного стажу ОСОБА_1 , робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, період навчання з 01 вересня 1973 року по 28 червня 1977 року у Макіївському педагогічному училищі; періоди роботи ОСОБА_1 з 15 серпня 1977 року по 03 травня 1978 року - вчителем початкових класів у Скосогорівській восьмирічній школі; з 03 травня 1978 року по 12 травня 1980 року - строкова військова служба в армії СРСР; з 01 жовтня 1987 року по 31 серпня 1997 року - викладачем початкової військової підготовки у Гірській середній школі № 12; з 24 листопада 2008 року по 31 травня 2014 року - директором Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30; з 01 жовтня 2014 року по 09 жовтня 2014 року - директором Золотівської багатопрофільної гімназії, та здійснити ОСОБА_1 виплату грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій станом на день її призначення.
Ухвалою від 01 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника): позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та з доказами її надіслання до електронного кабінету відповідача; заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом; або довідки податкового органу про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2023 календарний рік та І квартал 2024 року, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, та довідки органу Пенсійного фонду України про суму виплаченої пенсії за 2023 календарний рік та січень-червень 2024 року, або документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн; трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03 січня 1978 року в поновному обсязі.
03 липня 2024 року від представника позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» за вхідними реєстраційними №№ 5445/2024, 5455/2024 надійшли заява від 02 липня 2024 року б/н про виконання ухвали суду, до якої серед іншого додано уточнену позовну заяву від 02 липня 2024 року б/н, квитанцію про сплату судового збору від 02 липня 2024 року № M5EK-2STL-6DUE у розмірі 968,96 грн, трудову книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03 січня 1978 року в повному обсязі, та заява від 03 липня 2024 року б/н про виконання ухвали суду, до якої додано адвокатський запит від 29 травня 2024 року № 789, відповідно.
З урахуванням уточненої позовної зави від 02 липня 2024 року б/н представник позивача просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неврахування до спеціального пільгового педагогічного стажу позивача, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, період навчання з 01 вересня 1973 року по 28 червня 1977 року у Макіївському педагогічному училищі; періоди роботи ОСОБА_1 з 15 серпня 1977 року по 03 травня 1978 року - вчителем початкових класів у Скосогорівській восьмирічній школі; з 03 травня 1978 року по 12 травня 1980 року - строкова військова служба в армії СРСР; з 01 січня 1987 року по 31 серпня 1997 року - викладачем початкової військової підготовки у Гірській середній школі № 12; з 24 листопада 2008 року по 31 травня 2014 року та з 01 жовтня 2014 року по 09 жовтня 2014 року - директором Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до спеціального пільгового педагогічного стажу позивача, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, період навчання з 01 вересня 1973 року по 28 червня 1977 року у Макіївському педагогічному училищі; періоди роботи ОСОБА_1 з 15 серпня 1977 року по 03 травня 1978 року - вчителем початкових класів у Скосогорівській восьмирічній школі; з 03 травня 1978 року по 12 травня 1980 року - строкова військова служба в армії СРСР; з 01 січня 1987 року по 31 серпня 1997 року - викладачем початкової військової підготовки у Гірській середній школі № 12; з 24 листопада 2008 року по 31 травня 2014 року та з 01 жовтня 2014 року по 09 жовтня 2014 року - директором Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 та здійснити ОСОБА_1 виплату грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій станом на день її призначення.
Також в уточненій позовній заяві від 02 липня 2024 року представником позивача заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивача зазначив, що позивач набув би чітку практичну можливість оскаржити дії відповідача, якщо б був належним чином обізнаний, що його права порушено, спірну виплату не нараховано, так як частина стажу не врахована до пільгового стажу. Однак пенсійний орган належним чином не повідомив про реальну ситуацію щодо порушеного права позивача, з боку відповідача взагалі не було вчинено жодних дій, які б вказували на добросовісну поведінку пенсійного органу щодо своєчасного надання вичерпної правдивої інформації щодо стану нарахування спірної виплати. За таких обставин позивач був введений в оману, не був повною мірою обізнаний про порушення його прав, покладався на інформацію, отриману від фахівців відповідача, а тому його право на судовий захист не може бути зведено нанівець.
Також представник позивача зазначив, що оскаржувана допомого не є періодичним платежем, а відповідач при призначенні пенсії не повідомляв про відмову у її нарахуванні, не приймав жодного рішення з цього приводу. Більш того, на неодноразових усних зверненнях позивачу також не повідомлялось про відмову у нарахуванні спірної виплати, а навпаки, позивачу співробітниками відповідача неодноразово при усних зверненнях повідомлялося, що вказана грошова допомога буде виплачена при наявності бюджетних коштів. Тобто позивач був цілком упевнений, що рано чи пізно, коли в Україні стабілізується ситуація, він отримає належні йому кошти.
Необізнаність позивача про те, що спірна допомога навіть не була йому нарахована, підтверджується і тим, що при зверненні за правничою допомогою позивач був упевнений, що спірна грошова допомога нарахована, однак не виплачується через відсутність бюджетних коштів, саме тому в адвокатському запиті від 29 травня 2024 року № 789 запитувалася інформація, з яких причин при призначенні пенсії ОСОБА_1 і до цього часу не здійснено виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка передбачена пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вперше відповідач повідомив про те, що ним не враховано до пільгового педагогічного стажу окремі періоди роботи позивача і про те, що спірна допомога навіть не була нарахована, листом від 04 червня 2024 року. До цього часу жодних повідомлень від відповідача позивачу не надходило.
Представник позивача вважає, що недобросовісна поведінка пенсійного органу сприяла пропуску строку звернення до суду. Такі дії відповідача можна розцінювати як умисні, покликані для позбавлення позивача можливості оскарження його протиправних дій.
З урахуванням викладеного представник позивача вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, адже він викликаний недобросовісною, протиправною поведінкою відповідача, який своєчасно не повідомив про неврахування окремих періодів роботи позивача до педагогічно стажу та про фактичну відмову у нарахуванні спірної виплати.
Окрім цього представник позивача звернув увагу суду на те, що позивач проживав у м. Золоте, пенсійний орган знаходився у м. Попасна. Місто Золоте, де проживав позивач, з 2014 року до повномасштабного вторгнення розташовувалося на лінії зіткнення, а частина міста взагалі була окупована. Так само м. Попасна, де розташовувався пенсійний орган, до якого звернувся позивач з заявою про призначення пенсії (спочатку Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі, а надалі Сервісний центр Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області) з 2014 року і до повномасштабного вторгнення перебувало на лінії зіткнення. Міста Золоте та Попасна зазнавали обстрілів з боку російських бойовиків, що несло постійну загрозу для мешканців зазначених населених пунктів, у тому числі й для позивача. Вказані обставини є загальновідомими, ці події широко висвітлювалися у засобах масової інформації. Постійна загроза обстрілів з боку окупантів через знаходження м. Золоте і м. Попасна безпосередньо на лінії зіткнення також не надавала безпечної можливості повною мірою реалізувати свої права, а вплинути на фактичне припинення вогню позивач об'єктивно не міг, а тому перебування у стані постійної загрози життю вплинуло на можливість звернення за професійною правничої допомогою та домогтися отримання від відповідача вичерпної інформації про стан нарахування спірної допомоги.
Після евакуації у 2022 році з м. Золоте позивач з родиною опинився у надскладній життєвій ситуації, оскільки втратив житло, все майно, а тому був вимушений займатися пошуком житла. Після того, як ситуація з житлом була вирішена, при цьому позивач вже проживав на території, яке не піддається активним ракетним обстрілам, позивач набув можливість звернутися за правничою допомогою з метою стягнення грошової допомоги, яка, як він думав, обліковувалася як заборгованість відповідачем.
З урахуванням викладеного, представник позивача просить поновити позивачу строк звернення до суду з цим позовом.
Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що зазначені представником позивача в уточненій позовній заяві від 02 липня 2024 року причини пропуску строку звернення до суду є неповажними з огляду на таке.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до абзацу першого пункту 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Отже, спірна допомога у разі наявності права на її отримання виплачується при призначенні пенсії.
Відповідно до протоколу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 26 лютого 2018 року № 128 позивачу з 23 січня 2018 року призначено пенсію за віком довічно. Таким чином, спірну допомогу позивач мав отримати у березні 2018 року під час виплати першої пенсійної виплати. Разом з цим, позивачем не вживалось жодних дій щодо з'ясування питання невиплати спірної допомоги разом з першою пенсійною виплатою.
Отже, перебіг шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом розпочався з березня 2018 року та закінчився у вересні 2018 року. До суду з позовною заявою позивач звернувся через свого представника 26 червня 2024 року, тобто майже через 6 (шість) років.
Не отримавши разом з первинною пенсійною виплатою грошову допомогу у розмірі десяти мінімальних пенсій станом на день її призначення, позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав.
Зазначене також підтверджується викладеним у позовній заяві, а саме «29.01.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на загальних підставах так як 22.01.2018 року набув 60 річного віку та необхідно страхового стажу. До заяви надав належно оформлений оригінал трудової книжки, а також додаткові документи, перелік яких був визначений відповідачем під час усної консультації, за якою позивач звертався раніше до спеціалістів відповідача. На підставі вказаної заяви позивачу була призначена пенсія, однак відповідач не здійснив виплату грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій станом на день її призначення. При цьому все своє життя позивач працював на педагогічних посадах, та раніше не отримував жодного виду пенсії. На усному прийомі спеціалісти відповідача повідомили позивачу, що питання виплати зазначеної допомоги буде вирішено за наявності необхідного фінансування. Однак до цього часу вказана виплата здійснена не була.».
Неотримавши протягом більше 6 (шести) років спірну допомогу, позивач не міг не знати про порушення своїх прав, тоді як мав очікувані сподівання на її призначення, оскільки все життя працював на педагогічних посадах.
Щодо посилання представника позивача на той факт, що м. Попасна Луганської області та м. Золоте Луганської області до 2022 року знаходились на лінії бойового зіткнення та піддавались атакам з боку російських військових, суд зазначає таке.
Станом на час звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області у січні 2018 року позивач проживав у м. Золоте Луганської області, орган Пенсійного фонду України, який призначив позивачу пенсію, розташовувався на території м. Попасна Луганської області. Отже, позивач у період, коли означені міста розташовувались на лінії бойового зіткнення, мав можливість звернутися за призначенням пенсії, яку він і реалізував шляхом особистого звернення до територіального органу Пенсійного фонду України. Не був позбавлений позивач і права звернення до органу Пенсійного фонду України щодо з'ясування інформації стосовно отримання спірної виплати засобами поштового зв'язку або шляхом направлення електронного листа. Окрім того, як зазначено у позовній заяві, позивач таки спілкувався в усному порядку з представниками Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області.
Згідно з абзацом другим пунктом 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції, яка діяла на час призначення позивачу пенсії за віком), у разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії.
Отже, позивач не був позбавлений права після призначення пенсії за віком одразу звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про надання розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії та своєчасно отримати інформацію про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії.
Разом з цим, активні дії щодо захисту своїх прав позивач розпочав вчиняти лише у червні 2024 року.
Щодо тверджень представника позивача про те, що право позивача на судовий захист не може бути зведено нанівець, суд зазначає таке.
Позивач не позбавлений права зараз звернутись до територіального органу Пенсійного фонду України, в якому перебуває на обліку як пенсіонер за віком, з окремою заявою про призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій станом на день її призначення, за наслідками розгляду якої територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, має прийняти обґрунтоване та вмотивоване рішення про призначення (відмову у призначенні) спірної грошової допомоги. У разі незгоди з прийнятим рішенням позивач має право оскаржити таке рішення в судовому порядку в межах установлених КАС України строків.
Таким чином суду не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду з цією позовною заявою.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача в уточненій позовній заяві від 02 липня 2024 року б/н для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 , подана в його інтересах адвокатом Галкіним Вячеславом Леонідовичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає поверненню внаслідок визнання судом вказаних в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).
Керуючись статтями 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Галкіним Вячеславом Леонідовичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяТ.І. Чернявська