09 липня 2024 року справа № 340/8138/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправними і скасування наказів, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправними і скасування наказів від 26 квітня 2022 року №116, від 27 квітня 2022 року №117, від 15 травня 2022 року №135.
Водночас просив суд визнати протиправною бездіяльність військової частини стосовно: нарахування і виплати грошового забезпечення і додаткової винагороди за період з 01 квітня 2022 року по 23 червня 2023 року; виплати компенсації за невідбуті щорічні основні відпустки за 2021-2023 роки, компенсації за невідбуті додаткові відпустки, що надають учасникам бойових дій, за 2022-2023 роки, грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у сумі 12968,97 грн.
Також просив суд зобов'язати відповідача сплатити кошти, що належали при звільненні.
ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку звернення до суду (а.с.49-51).
Стверджує, що військова частина не ознайомила з наказами і матеріалами службового розслідування.
Про їх існування дізнався незадовго до звернення до суду, однак копій так і не отримав.
Зазначив, що не пропустив строку звернення до суду в частині вимоги про зобов'язання сплатити кошти, які належали при звільненні.
У судовому засіданні позивач і його представник підтримали клопотання.
Відповідач не висловив відношення стосовно клопотання і не надав доказів ознайомлення зі спірними наказами (а.с.61-70).
У судовому засіданні представник військової частини теж не висловився з приводу клопотання.
09 липня 2024 року сторони не з'явилися до суду, тому суд прийняв ухвалу про завершення розгляду клопотання в порядку письмового провадження (а.с.171).
Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.
Висновок про дотримання строку звернення до суду в частині вимог позову про зобов'язання сплатити кошти, які належали при звільненні.
Так, спір стосується питання проходження публічної служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Подання позовної заяви - процесуальна дія.
Приписами частини 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тому суд застосовує норму права стосовно строку звернення до суду на день подання позовної заяви.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції станом на 19 липня 2022 року) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до спірних правовідносин поширюється строк звернення до суду.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
« 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду.
Отже, строк звернення до суду становить 3 місяці.
У наказі про звільнення зазначено про усі виплати при звільненні.
Тому, якщо особа не виявляє серед них тих, на які набула право, то може і має ідентифікувати ознаки порушеного права.
При звільненні особа має право на усі виплати з грошового забезпечення, яке набула під час проходження служби.
Строк звернення до суду у 3 місяці не є строком, зі спливом якого працедавець звільняється від обов'язку провести повний розрахунок при звільненні, навіть, якщо заборгованість виникла за періоди, що мали місце за 3 і більше місяців до звільнення.
Строк звернення до суду треба обчислювати з наступного дня після звільнення (з 25 червня 2023 року).
Позов подано до суду 25 вересня 2023 року (а.с.1-9).
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що ОСОБА_1 не пропустив строку звернення до суду в цій частині вимог позову.
Висновок про дотримання строку звернення до суду в частині вимог позову про визнання протиправними і скасування наказів.
Так, приписами частини 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Строк звернення до суду стосовно оскарження наказів військової частини бере відлік з дати обізнаності про їх існування.
Відповідач не надав доказів ознайомлення позивача з наказами.
ОСОБА_1 пояснив, що про їх існування дізнався незадовго (менше як за місяць) до звернення до суду, однак копій не отримав.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що ОСОБА_1 не пропустив строку звернення до суду і в цій частині вимог позову.
Отже, суд відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, так як він не пропущений.
Керуючись ст.ст.121-122 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку і Кіровоградську області, протягом 15 днів з дня складення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ