01 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1407/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області (пров. Степана Бандери, б. 7, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область, 27100, (ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави
до відповідача: Ганнівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області (вул. Центральна, б. 2, с. Ганнівка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27165, ЄДРПОУ 04365321)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо невжиття заходів до оформлення та взяття на баланс чотирьох дитячих майданчиків, розташованих в селі Ганнівка, Григорівка та Шишкине Ганнівської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області;
2) зобов'язати Ганнівську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області вжити заходів до оформлення та взяття на баланс чотирьох динячих майданчиків, розташованих в селі Ганнівка, Григорівка та Шишкине Ганнівської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області;
3) визнати протиправною бездіяльність Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо незатвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації чотирьох дитячих майданчиків, розташованих в селі Ганнівка, Григорівка та Шишкине Ганнівської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області;
4) зобов'язати Ганнівську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області провести технічну інвентаризацію та паспортизацію дитячих майданчиків, розташованих на території Ганнівської територіальної громади.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що тривале невжиття відповідачем визначених законодавством заходів щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які розташовані на території громади, негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд, і може призвести, у разі їx не усунення, до настання тяжких наслідків.
Ухвалою суду від 18.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам роз'яснено порядок та строки вчинення процесуальних дій (а.с. 61).
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У періоди часу 22.03.2024, 06.05.2024, з 23.05.2024 по 24.05.2024, з 13.06.2024 по 28.06.2024 розгляд справи не проводився у зв'язку з перебуванням судді у щорічній відпустці.
Дослідивши письмові матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює, серед іншого, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
За визначенням, наданим у статті 1 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697), прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Частиною 3 статті 23 Закону №1697 визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, частиною 4 статті 53 КАС України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Поняття "державний інтерес" необхідно розглядати як закріплену Конституцією та законами України, міжнародними договорами та актами, система основних цінностей у найважливіших сферах життєдіяльності українського народу та суспільства.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відтак, суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Водночас, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 815/1484/18, постанова від 13 квітня 2022 року.
Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду з цим позовом, прокурором зазначено про те, що непроведення відповідачем технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд, призводить до безконтрольності технічного стану елементів дитячих майданчиків та може завдати тяжких наслідків здоров'ю дітей, що порушує визначені чинним законодавством інтереси держави у сфері охорони дитинства.
При чому прокурором зазначено, що виконання відповідних дій відноситься саме до компетенції відповідача.
На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням "інтересів держави", з огляду на наступне.
Особливістю органів місцевого самоврядування як суб'єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб'єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.
Таким чином, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади.
Суд вважає, що такий підхід відповідає положенням статей 5, 7 Конституції України, згідно з якими носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.
Аналогічна правова позиція стосовно наявності у прокурора прав здійснювати представництво інтересів держави у суді у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 15 жовтня 2019 року у справі № 810/3894/17, від 5 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18, від 5 березня 2020 року у справі № 520/6826/19, від 11 серпня 2020 року у справі № 810/2903/18, від 28 січня 2021 року у справі № 380/3398/20, від 1 червня 2021 року у справі № 0440/6514/18, від 20 липня 2021 року у справі № 480/3093/20, від 02 грудня 2021 року у справі № 320/10736/20.
Судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України № 716-р від 12.06.2020 визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Кіровоградської області, згідно якого розпочато процедуру реорганізації сільських рад (Ганнівська, Григорівська, Шишкинська сільські ради) шляхом їх приєднання до Ганнівської територіальної громади, що представляється органом місцевого самоврядування - Ганнівською сільською радою.
Прокурором у позові зазначено, що під час вивчення ним стану законності щодо дотримання законодавства України про охорону дитинства та забезпечення благоустрою населених пунктів на території Ганнівської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області виявлено ряд недоліків щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, які розташовані на території громади, що, у свою чергу, негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд, і може призвести, у разі їx не усунення, до настання тяжких наслідків.
Так, відповідно до листа Ганнівської сільської ради № 1366 від 12.12.2023, на території Ганнівської територіальної громади знаходяться чотири дитячі майданчики, а саме: один в селі Ганнівка, один в селі Григорівка та два в селі Шишкине. Водночас, відповідачем у вказаному листі зазначено, що технічна інвентаризація та паспортизація вищевказаних дитячих майданчиків не проводилася, плани проведення планової технічної інвентаризації об'єктів благоустрою не розроблялися та не затверджувалися, планова технічна інвентаризація не проводилася (а.с. 16).
Крім цього, з листа Ганнівської сільської ради № 221 від 19.02.2024 вбачається, що дитячі майданчики, які розміщені на території громади, на балансі Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області не перебувають, перевірка та обстеження технічного стану обладнання, розміщеного на території дитячих майданчиків, сільською радою не проводилося (а.с. 20).
Зазначена інформація, яка на думку прокурора, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, стала підставою для ініціювання даної адміністративної справи.
Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Конвенції про права дитини, прийнятою Резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989, яка набула чинності 02.09.1990, ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 XII від 27.09.1991, держави-учасниці поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяють наданню їй відповідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку.
За статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 6 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.
Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності, та крім іншого, утворюють, реорганізують, ліквідують комунальні підприємства, організації, установи а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до підпункту 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:
1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;
2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;
3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);
4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Як передбачає ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів відносяться, зокрема: прибудинкові території, оздоровчі, навчальні, спортивні історико-культурні та інші об'єкти у межах населеного пункту.
У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об'єктів благоустрою є обладнання (елементи) дитячих, спортивних майданчиків.
Відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення відповідно до законодавства, правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики, пам'ятки культурної та історичної спадщини, майдани, площі, бульвари, проспекти, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, пляжі, кладовища, інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
Порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації визначений Інструкцією з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №550 від 29.10.2012 року (далі - Інструкція).
Згідно п.1.2 Інструкції, ця Інструкція визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури та відпочинку, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам'яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування; прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об'єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об'єкти).
Відповідно до п.1.3 Інструкції, паспортизація об'єктів благоустрою - складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; технічна інвентаризація об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.
Пунктами 1.4 та 1.5 Інструкції передбачено, що технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно. Технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Позапланова технічна інвентаризація проводиться у разі: введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта благоустрою; закінчення ремонту об'єкта благоустрою; зміни власника (балансоутримувача) об'єкта благоустрою; протиправного знищення чи пошкодження об'єкта благоустрою; надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на об'єкті благоустрою; прийняття рішення про її проведення власником (балансоутримувачем) об'єкта благоустрою.
Згідно пунктів 3.1 та 3.2 Інструкції, на основі проведеної інвентаризації об'єкта благоустрою складається його технічний паспорт за зразком, наведеним у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - технічний паспорт), який затверджується власником (балансоутримувачем) цього об'єкта благоустрою та підписується представником виконавця. Технічний паспорт долучається до матеріалів інвентаризаційної справи.
Отже, з матеріалів справи суд дійшов висновку, що Ганнівською селищною радою, в порушення вказаних норм законодавства, не вжито заходів щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, що розташовані у населених пунктах, які під час реорганізації приєдналися до Ганнівської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області. Бездіяльність Ганнівської сільської ради щодо не взяття на баланс сільської ради дитячих майданчиків, незабезпечення проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків ставить під загрозу закріплені статтями 3, 27 Конституції України права дітей на життя, охорону здоров'я, порушує вимоги Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Зокрема, незабезпечення проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, ведення необхідної документації щодо обстеження та перевірки технічного стану конструктивних елементів дитячих майданчиків, розташованих на території громади, про їх огляд, ремонт, демонтаж, приводить до безконтрольності за технічним станом елементів дитячих майданчиків і може завдати тяжких наслідків здоров'ю дітей громади, що відповідно порушує визначені чинним законодавством інтереси держави у сфері охорони дитинства.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у справі відсутні, будь-які судові витрати у справі стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області (пров. Степана Бандери, б. 7, м. Новоукраїнка, Кіровоградська область, 27100, (ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави до Ганнівської сільської рада Новоукраїнського району Кіровоградської області (вул. Центральна, б. 2, с. Ганнівка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27165, ЄДРПОУ 04365321) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо невжиття заходів до оформлення та взяття на баланс чотирьох дитячих майданчиків, розташованих в селі Ганнівка, Григорівка та Шишкине Ганнівської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Зобов'язати Ганнівську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області вжити заходів до оформлення та взяття на баланс чотирьох динячих майданчиків, розташованих в селі Ганнівка, Григорівка та Шишкине Ганнівської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Визнати протиправною бездіяльність Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо незатвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації чотирьох дитячих майданчиків, розташованих в селі Ганнівка, Григорівка та Шишкине Ганнівської територіальної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Зобов'язати Ганнівську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області провести технічну інвентаризацію та паспортизацію дитячих майданчиків, розташованих на території Ганнівської територіальної громади.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО