про залишення позовної заяви без руху
08 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 420/15544/24
провадження № 2-іс/340/59/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду НАУМЕНКО В.В. розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
про відшкодування витрат, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
1) визнати протиправними дії ОСОБА_1 щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по речовій службі на загальну суму 3831 грн. 29 коп.;
2) стягнути з ОСОБА_1 , на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду по речовій службі на загальну суму 3831 грн. 29 коп..
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно пункту 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року становить 3028 грн.
Отже, за подання суб'єктом владних повноважень до суду цього адміністративного позову з вимогою майнового характеру на загальну суму 3821,29 грн. має бути сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028 грн. х 0,8)
Доказів сплати судового збору позивач до суду не надав, при цьому останнім заявлено у позові клопотання щодо стягнення судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Крім цього, відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється 3-місячний строк, який обчислюється, якщо не встановлено інше, з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Так, відповідно до матеріалів позовної зави та поданого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач зазначає, що причиною пропуску строку звернення до суду є постійна передислокація військової частини, обумовлена повномаштабним вторгненням російської федерації 24.02.2022 року на територію України та неналежне виконання обов'язків попереднім керівником юридичної служби ВЧ НОМЕР_1 .
До суду з цим позовом позивач звернувся 28.09.2023 року
З моменту, коли фактично позивачу стало відомо про наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ВЧ НОМЕР_1 - 02.10.2017 року (наказ про звільнення ОСОБА_1 зі служби №201 від 02.10.2017, а.с. 19), сплинуло пондав 6 років, тобто значно більше, ніж встановлені законом три місяці.
Разом з тим, наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку обставини, на переконання суду, не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що у разі, якщо позивач подає позов після закінчення строків, визначених статті 122 КАС України, процесуальне законодавство встановлює наступні наслідки. Згідно з частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення встановлених законом строків без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо вказані нею у заяві підстави визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву, про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО