09 липня 2024 року справа № 340/1387/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності й стягнення коштів і моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправним і скасування наказу від 11 листопада 2023 року №1366 в частині, якою:
- притягли до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани;
- притягли до підвищеної матеріальної відповідальності у сумі 41216,50 грн;
- зменшили премію за листопад 2023 року;
- надіслали повідомлення до правоохоронного органу про вчинення злочину.
Водночас просив суд стягнути з військової частини невиплачену частину премії, утриманні кошти і моральну шкоду у сумі 10000 грн.
Пояснив, що під час виконання бойового завдання отримав поранення.
Зброю примусово вилучили при наданні медичної допомоги військовослужбовці іншої військової частини і її місцезнаходження йому невідоме.
Стверджує, що не може відповідати за втрату зброї.
Притягнення до дисциплінарної і матеріальної відповідальності вважає несправедливим, що завдало моральної шкоди.
Зазначив, що службове розслідування провели з грубими часовими порушеннями і притягли до відповідальності за межами граничного строку.
Військова частина заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.70-76).
Пояснила, що службове розслідування призначено за фактом втрати зброї військовослужбовцями.
Під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 не дотримався порядку зберігання зброї, що потягло її втрату.
Зазначила, що притягли до двох видів відповідальності з дотриманням законодавства.
12 березня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.53-54).
09 липня 2024 року суд поновив строк звернення до суду (а.с.199-200).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, з 13 вересня 2022 року позивач проходить службу у військовій частині (а.с.142).
Обіймав посаду солдата резерву змінного складу, а з 11 липня 2023 року - оператора взводу радіорозвідки розвідувальної роти (а.с.27).
07 листопада 2022 року отримав поранення, виконуючи бойове завдання (а.с.24-25, 172 (на звороті)).
Закріплений автомат передав медикам військової частини НОМЕР_2 (далі - військова частина НОМЕР_3 ), які надали першу медичну допомогу (а.с.1-14).
Зброю передав на їх вимогу, так як доставляли в медичний заклад, де заборонено її зберігати.
23 грудня 2022 року начальник служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини подав рапорт командиру, що у військовій частині НОМЕР_3 виявили лише один автомат, який належав військовослужбовцю, з числа тих, що отримали поранення разом з позивачем. Місцезнаходження решти зброї за списком не встановлено (а.с.137).
25 грудня 2022 року командир військової частини прийняв наказ №1605 про призначення службового розслідування за фактом втрати зброї деякими військовослужбовцями (а.с.137 (на звороті)).
Висновок службового розслідування за цим наказом не склали (а.с.138).
14 лютого 2023 року командир військової частини прийняв наказ №450, який назвав перепризначенням службового розслідування (а.с.138 (на звороті)-139).
Висновок службового розслідування за цим наказом не склали (а.с.122-123).
08 листопада 2023 року командир військової частини прийняв наказ №4585, який назвав перепризначенням службового розслідування (а.с.135 (на звороті)-136).
Відповідач не продовжував строк проведення службового розслідування за першим і другим наказом про його призначення (а.с.122-123).
09 листопада 2023 року командир військової частини затвердив висновок службового розслідування (а.с.126-136).
Висновок відносно ОСОБА_1 - втрата зброї з необережності.
11 листопада 2023 року командир військової частини прийняв наказ №1366, яким позивача:
- притягли до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани;
- притягли до підвищеної матеріальної відповідальності у сумі 41216,50 грн;
- зменшили премію за листопад 2023 року;
- надіслали повідомлення до правоохоронного органу про вчинення злочину (а.с.37-43).
За листопад 2023 року премію нарахували і виплатили, однак зменшили на 10% (а.с.90, 122-123).
Зменшення нарахування і виплати становить 1460,55 грн (а.с.122-123).
Станом на 15 червня 2024 року утримано матеріальну шкоду у сумі 5546,32 грн (а.с.122-123).
Військова частина не надала інформації про перебування ОСОБА_1 у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин у період з 25 грудня 2022 року по 11 листопада 2023 року.
Така інформація не відображена і в акті службового розслідування (а.с.26-36).
Позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 08 по 13 листопада 2022 року і з 08 червня по 10 липня 2023 року (а.с.172 (на звороті)).
Позов подано до суду 09 березня 2024 року (а.с.49).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, ОСОБА_1 притягли до дисциплінарної і матеріальної відповідальності.
Висновок стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Так, приписами статті 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (далі - Статут), який затверджено Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», встановлено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Приписами статті 85 Статуту визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Отже, максимальний строк проведення службового розслідування становить 2 місяці за умови, що його продовжено.
Військова частина не надала наказу про продовження строку проведення службового розслідування, яке призначено 25 грудня 2022 року.
Якщо накази, які військова частина називає перепризначенням службового розслідування, вважати наказами про продовження строку службового розслідування, то мали би бути прийняті до 24 січня 2023 року (місячний строк з дня призначення службового розслідування).
Такі накази прийняли пізніше у часі.
Тому при обчисленні строку притягнення до дисциплінарної відповідальності не зараховується місяць часу, упродовж якого мали провести службове розслідування.
Службове розслідування мали завершити 24 січня 2023 року.
Порушення виявили 25 грудня 2022 року.
Військова частина не надала інформації про перебування ОСОБА_1 у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин у період з 25 грудня 2022 року по 25 червня 2023 року.
Позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 08 червня по 10 липня 2023 року.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що позивача могли притягти до дисциплінарної відповідальності, якщо дотримана така сукупність процесуальних строків: упродовж місяця з дня звершення службового розслідування (до 23 лютого 2023 року); упродовж шести місяців з дня виявлення правопорушення (не зараховується місячний строк проведення службового розслідування (з 25 грудня 2022 року по 24 січня 2023 року) і перебування на лікуванні (з 08 червня по 10 липня 2023 року)).
Відповідач не дотримався обох процесуальних строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Таке порушення звільняє суд від обов'язку іншої оцінки наказу про покарання.
Тому наказ в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності протиправний і його належить скасувати, задовільнивши позов в цій частині вимог (порушення припису пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України).
Захист порушеного права в цій частині вимог полягає і в зобов'язанні відповідача виплатити незаконно зменшену премію на 10% (1460,55 грн) за листопад 2023 року.
Висновок стосовно притягнення до матеріальної відповідальності.
Так, спірні правовідносини врегульовані приписами Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон).
Приписами частини 1 статті 4 Закону встановлено, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Отже, військова частина могла притягти до матеріальної відповідальності до 24 грудня 2025 року.
Приписами частини 1 статті 10 Закону встановлено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Винятки, про які зазначено у нормі права, не стосуються спірних правовідносин.
Отже, у разі наявності підстав притягнення до матеріальної відповідальності відшкодування здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення.
Наказу про притягнення до матеріальної відповідальності передувало службове розслідування.
Під час службового розслідування військова частина мала встановити: чи була зброя у ОСОБА_1 , коли надавали першу медичну допомогу?; чи вилучали її при доставленні до медичного закладу?; чи складали відповідний акт?
Під час службового розслідування встановлено, що особовий склад, який був поранений і евакуйований групами медичної евакуації військової частини 2, до пункту стабілізації прибув зі зброєю, котру вилучили медики, так як поранених направляли в медичні заклади.
Матеріали службового розслідування не містять пояснень медиків, котрі надали медичну допомогу і вилучали зброю.
Також не встановлено, чи складали акти вилучення зброї і передачі на склад військової частини 2.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про відсутність доказів вини ОСОБА_1 у втраті зброї.
Тому суд зробив висновок про протиправність і скасування наказу військової частини в частині притягнення до матеріальної відповідальності (порушення приписів пунктів 3, 5-6 частини 2 статті 2 КАС України).
Захист порушеного права полягає у зобов'язанні відповідача виплатити незаконно утриманні кошти.
Висновок стосовно спричинення моральної шкоди.
Так, незаконне притягнення до дисциплінарної і матеріальної відповідальності завдає моральних страждань, оскільки особа відчуває несправедливість.
У цьому випадку ОСОБА_1 відчув і економічні наслідки несправедливості.
Позбавили частини премії і утримали кошти з грошового забезпечення.
Тому суд зробив висновок про завдання моральних страждань.
Керуючись принципом розумності і справедливості та враховуючи обставини справи, суд зробив висновок, що для відшкодування моральних страждань достатнього 5000 грн.
Приписами частини 1 статті 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, в цій частині вимог позов належить задовільнити частково.
Висновок стосовно вимоги про визнання протиправним надсилання повідомлення про вчинення злочину до правоохоронного органу.
Так, військова частина надіслала до правоохоронного органу висновок службового розслідування для прийняття рішення в порядку КК України.
Такі дії не порушують жодних прав позивача і у нього не виникають обов'язки.
Обов'язок виникає лише у правоохоронного органу стосовно розгляду звернення, що відноситься до його компетенції.
Звернення до правоохоронного органу - припущення про наявність складу злочину.
Тому суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині вимог, оскільки відсутнє порушене право, що підлягає захисту.
Підсумовуючи, суд констатує про часткове задоволення позову.
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправним і скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 від 11 листопада 2023 року №1366 в частині, якою ОСОБА_1 :
- притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани;
- притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у сумі 41216,50 грн;
- зменшено премію за листопад 2023 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 невиплачену частину премії за листопад 2023 року у сумі 1460,55 грн.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 незаконно утриманні кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5000 грн.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ