про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
05 липня 2024 року м. Київ № 320/10022/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доМіністерства внутрішніх справи України; Національної поліції України
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
03 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справи України, Національної поліції України, в якому просить суд:
“Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та департаменту внутрішньої безпеки щодо відсутності притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 та невжиттям заходів, передбачених внутрішніми нормативними актами МВС, контроль за виконанням яких залишив за собою міністр внутрішніх справ”.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 позовну заяву розподілену судді Жуковій Є.О.
04 березня 2024 року позовну заяву фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено строк та порядок усунення викладених в ухвалі суду недоліків позовної заяви.
Зокрема, в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 зазначено про необхідність приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України.
10 червня 2024 року від позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 з уточненою позовною заявою.
Відповідно до клопотання від 10.06.2024 та нової редакції заявлених позовних вимог, позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо непритягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 за порушення недоторканості житла ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо нереагування на порушення службової дисципліни співробітника ВБ Національної поліції України та керівництва Національної поліції України, та непритягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 за порушення недоторканості житла ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо нереагування на спричинення співробітником Нацполіції України громадянці України ОСОБА_1 тілесного ушкодження;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ провести службове розслідування щодо виявлення причин відсутності реагування на порушення Присяги поліцейським ОСОБА_3 , відсутності контролю за дотримання Дисциплінарного Статуту Національної поліції України з боку керівництва Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України;
- зобов'язати Національну поліцію України надати суду та копію особової справи ОСОБА_2 для підтвердження відсутності притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 за порушення Конституції України Присяги поліцейського.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
З матеріалів позовної заяви вбачається, відповідно до ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 05.05.2023 , ОСОБА_1 (позивач) звернулась із заявою про злочин до керівника ГУ НП у Харківській області щодо незаконного проникнення у житло ОСОБА_2 .
Вказаною ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05.05.2023 зобов'язано уповноважено особу відділу поліції №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області внески інформацію про злочин щодо незаконного проникнення д житла до ЄРДР відповідно повідомлення та письмової заяви від 29.04.2023 та розпочати досудове розслідування.
Листом від 24.11.2023 №Ш-31192/38-32181-2023 Міністерство внутрішніх справ України, на звернення позивача повідомило, за результатами службового розслід від 23 червня 2023 року, проведеного Харківським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України за зверненнями, рішення щодо подальшого проходження ОСОБА_2 буде прийняте у разі набрання законної сили рішенням щодо притягнення його до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.
Листом від 29.09.2023 №Ш-1531/42-06ЦА/04-23 Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України повідомив позивача, що територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Полтаві здійснюється досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні від 10.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 (Порушення недоторканності житла) КК України, за інформацією, зазначеної в ухвалі Дергачівського районного суду Харківської області від 05.05.2021 № 619/1957/23, копію висновку службового розслідування надіслано до зазначеного територіального управління для врахування під час здійсненню досудового розслідування.
Вказаним листом також вказано про відсутність правових підстав для застосування стосовно ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення через відсутність складу дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що у своїй сукупності, враховуючи предмет та підстави позову, позивач просить визнати протиправною бездіяльність щодо не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за скаргами позивача, з урахуванням відкритого кримінального провадження за заявою позивача.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено право поліцейського оскаржувати результати дисциплінарного провадження щодо нього.
Згідно із частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 9 частини першої статті 3КПК України).
За правилами статті 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Наведеними правовими нормами визначено суб'єктний склад, процедуру ініціювання і початку досудового розслідування, а також порядок оскарження дій чи бездіяльності слідчого або прокурора у разі нездійснення ними процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений цим КПК України строк.
Враховуючи, що висновки проведення дисциплінарного провадження можуть бути оскаржені до адміністративного суду поліцейським, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, а також наявність у цьому спорі ознак того, що позивач діє як учасник кримінального провадження, права і обов'язки якого визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року Суд підкреслив, що юридична конструкція «згідно із законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. Мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні міри захисту проти довільного втручання публічної влади в здійснення прав.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Таким чином, такі вимоги повинні розглядатись за правилами кримінального процесуального законодавства.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відтак, з наведених вище мотивів у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Суд наголошує, що ч.5 ст.170 КАС України містить імперативний припис про те, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На підставі вищенаведеного, ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Роз'яснити позивачу, що даний спір віднесений до юрисдикції місцевого загального суду та вирішується за правилами кримінального судочинства.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
4. Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Жукова Є.О.