Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
08 липня 2024 року Справа №200/4476/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду - Зеленов А.С., одержавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, 3 м. Слов'янськ Донецької області, 84122) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
03 липня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, щодо припинення нарахування страхових виплат ОСОБА_1 у період з 01.10.2016р. по 30.11.2019р. та з 01.10.2022р.;
зобов'язати відповідача відновити нарахування страхових виплат та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01.10.2016р. по 30.11.2019р. та з 01.10.2022р.
Ознайомившись з позовною заявою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам статті 160,161 КАС України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
За приписами частини шостої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Позовна заява подана представником позивача - адвокатом Гуревич Р.Г.
Разом з тим, зазначені у позовній заяві номери засобі зв'язку, адреса електронної пошти позивача є ідентичною адресі електронної пошти його представника, що не відповідає вимогам вищенаведеної статті 160 КАС України в контексті зазначення індивідуальних даних стосовно позивача та його представника.
Позиція Верховного Суду про необхідність дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України (зазначення саме індивідуальних даних стосовно позивача та його представника), викладено в ухвалі від 09 березня 2023 року по справі №990/36/23.
В постанові від 13 вересня 2023 року у справі №120/17879/21-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що імперативними процесуальними положеннями КАС України встановлено обов'язок суду з'ясовувати склад учасників судового процесу, повідомляти усіх учасників справи про дату, час і місце судових засідань, а також про вчинення відповідних процесуальних дій. Крім того, Суд зауважив, що КАС України не містить норм, зі змісту яких вбачається звільнення суду від обов'язку надіслання процесуальних документів у справі учаснику цієї справи, незважаючи на наявність у останнього представника (пункт 59).
Крім того, у позовній заяві не вказані відомості про наявність або відсутність електронного кабінету стосовно позивача та його представника, необхідність зазначення яких встановлена у пункті 2 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011№ 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Позивачем до позовної заяви не надано документ про сплату судового збору відповідно до норм Закону №3674-VI.
Разом з тим, у позовній заяві міститься клопотання, у якому представник позивача просить відстрочити позивачу сплату судового збору, оскільки позивач фактично позбавлений засобів існування, спір є соціальним, позивач є літньою особою та інвалідом ІІІ групи.
Розглянувши клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з наступних підстав.
Статтею 8 Закону №3674-VI та ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати повністю або частково.
Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону №3674-VI, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 КАС України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати є знаходження сторони у тяжкому майновому стані, який не дає можливості сплатити судовий збір. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з позовною заявою. Відповідна заява розглядається судом виходячи з наведених у ній обставин, підтверджених належними доказами.
Позивач, посилаючись на відсутність єдиного джерела доходу, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, не надає належного доказу на підтвердження свого майнового стану. Разом з цим, інші підстави, зазначені у клопотанні не є належним чином обґрунтованими, тому не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору по даній справі.
Також суд зазначає, що статтею 8 Закону № 3674-VI та ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Загальні засади щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати наділяють суд правом, а не обов'язком. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких рішення про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд може прийняти лише у випадку, якщо при дослідженні доказів та встановленні інших обставин справи, дійде висновку про можливість задоволення відповідного клопотання.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Таким чином, позивач та його представник до клопотання про відстрочення сплати судового збору по справі, не надали належних доказів на підтвердження обставин скрутного майнового стану.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14 лютого 2024 року по справі № 990/310/23 вирішуючи питання щодо зменшення розміру судових витрат дійшла висновку про те, що доказами на підставі яких суд може вирішити питання щодо зменшення стороні розміру сплати судового збору є: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків), а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.
У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2024 року по справі №520/497/ зазначено, що позивач не обмежений у поданні до суду першої інстанції відомостей про майновий стан (відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01).
Отже, позивач не обмежений у поданні до суду відомостей про скрутний майновий стан. Ці обставини можуть бути підтверджені, зокрема, відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків (Додаток 15 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09 червня 2023 року № 305) (пункт 6 розділу) за попередній календарний рік, довідкою органу Пенсійного фонду України про розмір отриманих соціальних виплат, зокрема і пенсії за попередній календарний рік.
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
Тобто сума судового збору за звернення фізичної особи до адміністративного суду з адміністративним позовом за одну вимогу немайнового характеру становить 1211,20 грн (3028,00 грн*0,4).
Частиною 3 статті 4 Закону №3674 встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру - 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8), або надати належним чином обґрунтоване клопотання про відстрочення сплати судового збору з відповідними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Крім того, згідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання позовної заяви із зазначенням відомих номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти стосовно позивача, відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно позивача та його представника та доказів сплати судового збору у сумі 968,96 грн, або належним чином обґрунтованого клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 5, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, 3 м. Слов'янськ Донецької області, 84122) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання позовної заяви із зазначенням відомих номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти стосовно позивача, відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно позивача та його представника та доказів сплати судового збору у сумі 968,96 грн, або належним чином обґрунтованого клопотання про відстрочення сплати судового збору.
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Ухвалу постановлено та підписано 08 липня 2024 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов