Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
09 липня 2024 року Справа №200/4391/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням вищенаведених приписів КАС України.
Даний позов поданий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та підписаний адвокатом Верченко Ольгою Олександрівною, на підтвердження повноважень якої до позову додано ордер серії АН № 1450241 від 30.06.2024 на надання адвокатом Верченко Ольгою Олександрівною правової допомоги ОСОБА_1 .
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частинами першою-другою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За правилом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2)довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Частиною другою статті 26 Закону №5076-VI встановлено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 9 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (далі - Положення №41), передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення №45 «Про внесення змін до Положення №41 про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнено Положення, зокрема пункт 10, новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».
За змістом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №640/1374/19.
Таким чином, враховуючи норми Закону №5076-VI та Положення №41 суд вважає, що відповідно до обставин, які склались у цій справі, ОСОБА_2 , як представник ОСОБА_1 звернулась до суду не від адвокатського бюро або від адвокатського об'єднання, а індивідуально, тому вимоги пункту 10 рішення Ради адвокатів України від 29 квітня 2022 року №45 не підлягають застосуванню у цьому випадку.
Отже, обов'язковим реквізитом ордеру, який доданий до даного позову, є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат»).
Встановивши, що подана на підтвердження наявності у ОСОБА_2 повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 копія ордеру не містить власноручного підпису адвоката, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Наявність електронно-цифрового підпису на поданому ордері, який підтверджує повноваження представника, не є достатнім підтвердженням повноважень представника, оскільки адвокатом не було дотримано форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема його підписання, як того вимагають норми Закону №5076-VI та Положення №41.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №450/569/22, від 07 лютого 2023 року у справі №466/487/22, від 09 березня 2023 року у справі №466/893/22, від 07 грудня 2023 року у справі №466/862/22.
Таким чином, до позову додано ордер, який не містить обов'язкових реквізитів, заповнених власноруч адвокатом, а саме власноручного підпису адвоката, а, отже, в розумінні наведених вище приписів законодавства цей ордер не є документом, що підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів позивача в Донецькому окружному адміністративному суді.
Відповідно до п. 3 ч. 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, оскільки адміністративний позов підписаний особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, він підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Повний текст ухвали складено і підписано 09 липня 2024 року.
Суддя С.В. Ушенко