Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 липня 2024 року Справа№200/3663/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про: визнання протиправним і скасування ухваленого Відділом перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішення про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії від 31 травня 2024 року, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по заробітній платі з урахуванням заробітку, зазначеного в архівній довідці від 09.12.2019 № 664-1/06-03, виданій сектором у справах архівів адміністрації Солнєчного муніципального района Хабаровського краю, російська федерація,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування ухваленого Відділом перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішення про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії від 31 травня 2024 року, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по заробітній платі з урахуванням заробітку, зазначеного в архівній довідці від 09.12.2019 № 664-1/06-03, виданій сектором у справах архівів адміністрації Солнєчного муніципального района Хабаровського краю, російська федерація.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що 26 травня 2024 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії (підвид заяви - зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000).
До заяви додав архівну довідку про заробітну плату від 09.12.2019 № 664-1/06-03, видану сектором у справах архівів адміністрації Солнєчного муніципального района Хабаровського краю, російська федерація.
Зазначена довідка містить відомості про заробітну плату позивача, у рублях та копійках, за період роботи з 1986 по 1993 рік в Автотранспортній конторі № 413 та старательській артелі «Амгунь».
Заяву позивача за принципом екстериторіальності було розглянуто Відділом перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
31 травня 2024 року цим органом прийнято рішення (без номеру) про відмову позивачеві у проведенні перерахунку пенсії відповідно до його заяви від 26.05.2024 року
Оскаржуване рішення мотивовано наступним:
- відсутність акту відповідності первинних документів змісту довідки про заробітну плату;
- вихід російської федерації з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, з 19.06.2023 року.
Позивач вважає вказане рішення протиправним та просить його скасувати.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач 1 не погодившись з доводами позивача, викладеними у позовній заяві надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
ОСОБА_1 26.05.2024 року звернувся через веб-портал до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо зміни періоду 60 місяців до 01.07.2000 року, а саме довідки № 664-1/06-03 від 09.12.2019 року, видану адміністрацією Сонячного муніципального району Хабаровського краю сектору по справам архівів.
Заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.05.2024 року ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії.
Згідно довідки № 664-1/06-03 від 09.12.2019 року, виданої адміністрацією Сонячного муніципального району Хабаровського краю сектору по справам архівів вбачається, що підприємство/установа, яке їх видало, знаходяться на території російської федерації.
Починаючи з 19.06.2023 року обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього СРСР, а в подальшому незалежних держав, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюється відповідно до Законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів.
На сьогодні такі двосторонні угоди/договори в галузі пенсійного забезпечення укладені з Азербайджанською Республікою, Республікою Грузія, Республікою Молдова.
Таким чином при наданні заяви про призначення/перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу до 1 липня 2000 року відділом контрольно-перевірочної роботи здійснюється перевірка та складається відповідний акт.
Акт відповідності первинних документів змісту довідки про заробітну плату надану для перерахунку пенсії не надходив до ГУПФУ, тому відсутні правові підстави для врахування довідки № 664-1/06-03 від 09.12.2019 року.
Враховуючи викладене, відповідач 1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не надав.
Позивач надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що в оскаржуваному рішенні зазначено, що згідно із приписами національного законодавства України та чинних міжнародно-правових угод стаж роботи, отриманий на території нинішньої російської федерації, може бути зарахований за період не пізніше 31.12.1991, що не суперечить заявленим позовним вимогам.
Посилання відповідача на розірвання міжнародно-правових угод, раніше укладених за участі російської федерації, не спростовують доводів позовної заяви.
Неможливість проведення перевірки первинних документів про нараховану заробітну плату не може мати негативних наслідків для позивача, оскільки обставини, що її зумовили, перебувають поза його волею та контролем.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач 26.05.2024 року звернувся через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок розміру пенсії у зв'язку зі зміною періоду 60 місяців страхового стажу на підставі документів про заробітну плату.
До заяви було додано, зокрема, довідку про розмір заробітної плати № 664-1/06-03 від 09.12.2019 року, видану сектором по справам архівів адміністрації Сонячного муніципального району Хабаровського краю, рф.
Суд зазначає, що у вказаній довідці зазначено інформацію про розмір заробітної плати позивача за період травень 1986 року - лютий 1989 року, та за період 1989-1993 рік без зазначення щомісячного розміру заробітної плати позивача.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.05.2024 року відмовлено позивачеві у перерахунку розміру пенсії.
Відмову мотивовано тим, що з 19.06.2023 року російська федерація припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. До страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території російської федерації по 31.12.1991 року.
Також у спірному рішенні зазначено щодо відсутності акту відповідності первинних документів змісту довідки про заробітну плату, у зв'язку із чим відсутні законні підстави врахування заробітної плати за 60 календарних місяців згідно довідки № 664-1/06-03 від 09.12.2019 року.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року (далі - Закон № 1058-IV).
За змістом частин першої, другої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частинами першою третьою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Водночас статтею 4 Закону № 1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України та складається поряд з національним законодавством, із міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з питань, що належать до його компетенції (підпункт 13 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23 липня 2014 року).
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн (дата підписання: 14 січня 1993 року) встановлено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
При цьому згідно зі статтею 7 цієї Угоди питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5).
Згідно з частиною 2 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.
При цьому необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР до 01 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 Угоди від 13 березня 1992 року), а Держави-учасниці Співдружності, у свою чергу, беруть на себе зобов'язання інформувати одна одну про діюче в їхніх державах пенсійне законодавство, наступні його зміни, а також вживати необхідних заходів щодо встановлення обставин, які мають вирішальне значення для визначення права на пенсію та її розміру (стаття 10 Угоди від 13 березня 1992 року).
Водночас суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Поряд з тим частина друга статті 13 Угоди від 13 березня 1992 року передбачає, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За змістом абзацу п'ятого підпункту третього пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
Абзац перший пункту 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачає, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Суд відзначає, що Угодою від 13 березня 1992 року встановлено правила обчислення розміру пенсій.
Згідно із частиною 3 статті 6 цієї Угоди обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Зазначеною Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав № 01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди.
Отже, наведені положення зазначених вище Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають. При цьому обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Таким чином, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
У постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Указана правова позиція у подальшому підтримана Верховним Судом у постановах від 12 квітня 2021 року у справі № 219/4550/17, від 03 червня 2021 року у справі № 127/8001/17.
Крім того, як зазначено Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 520/7125/17 посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Суд зазначає, що довідка № 664-1/06-03 від 09.12.2019 року має усі необхідні відомості для визначення підстав, періоду та розміру заробітної плати позивача за зазначений у ній період.
Враховуючи наведене, твердження відповідача 1 суд до уваги не приймає.
Таким чином, оскільки позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для перерахунку пенсії із урахуванням заробітної плати, вказаної у довідці № 664-1/06-03 від 09.12.2019 року, під час обчислення розміру пенсії позивача підлягає врахуванню також заробітна плата (дохід) за вказаний у цій довідці період, як це передбачено частиною 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі відповідними Указами Президента України строк дії правового режиму воєнного стану неодноразово продовжувався.
Суд зазначає, що всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україною, у зв'язку з військовою агресією російської федерації, припинено співробітництво та обмін поштою з цією державою.
Крім цього обов'язок отримання інформації від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків за періоди роботи після 01 січня 2004 року в силу приписів Порядку № 22-1 покладений саме на орган, що призначає пенсію, у спірному випадку на відповідачів 1, 2, 3. Нездійснення відповідачами такого обов'язку при призначенні пенсії не є правовою підставою для неврахування, як стажу роботи позивача за спірні періоди до страхового стажу, так і заробітної плати (доходу) за періоди такого стажу.
Разом з тим, як вже зазначено вище, на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким введено на території України воєнний стан, у зв'язку військовою агресією російської федерації проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року, листування із російською федерацією зупинено.
Таким чином, суд відзначає, що розірвання дипломатичних відносин з російською федерацією, звернення органів Пенсійного фонду України до компетентних органів російської федерації для отримання (витребування) інформації про сплату страхових внесків, як і самостійне звернення позивача є неможливими, що, в свою чергу, позбавляє останнього можливості отримувати пенсію у належному розмірі та порушує гарантоване Конституцією України право власності та право на соціальний захист.
Згідно частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, процедура передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1, заява про призначення (перерахунок) пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про переведення (перерахунок) пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Враховуючи наведене, суд доходить до висновку щодо протиправності спірного рішення, та, як наслідок, необхідності його скасування.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язок здійснити виплату перерахованої пенсії позивача виникає у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як пенсійного органу, на обліку якого перебуває позивач, лише після опрацювання електронної пенсійної справи позивача та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, як пенсійним органом, уповноваженим на розгляд заяви позивача про перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності.
Таким чином, в даному випадку, обов'язок розглянути заяву позивача від 26.05.2024 року, прийняти відповідне рішення, призначити та розрахувати пенсію позивача з урахуванням спірної довідки покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
В свою чергу, позивач у позовній заяві не оскаржує будь-яких інших рішень, дій чи бездіяльності структурних підрозділів Пенсійного фонду України, як і не зазначає, чи подавалась ним спірна довідка раніше до заяви про призначення пенсії або до будь-яких заяв про перерахунок пенсії, поданих до 26.05.2024 року.
Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що в межах спірних правовідносин позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по заробітній платі з урахуванням заробітку, зазначеного в архівній довідці від 09.12.2019 № 664-1/06-03, виданій сектором у справах архівів адміністрації Солнєчного муніципального района Хабаровського краю, російська федерація задоволенню не підлягають.
Таким чином, належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заву ОСОБА_1 від 26 травня 2024 року про перерахунок та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту звернення із відповідною заявою, тобто, з 26 травня 2024 року з урахуванням відомостей про розмір заробітної плати, зазначених у довідці в архівній довідці від 09 грудня 2019 року № 664-1/06-03, виданій сектором у справах архівів адміністрації Солнєчного муніципального района Хабаровського краю, російська федерація.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управлінян Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.05.2024 року про відому ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до заяви від 26.05.2024 року, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заву ОСОБА_1 від 26.05. 2024 року про перерахунок пенсії та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту звернення із відповідною заявою, тобто, з 26.05.2024 року з урахуванням відомостей про розмір заробітної плати, зазначених у довідці в архівній довідці від 09.12.2019 року № 664-1/06-03, виданій сектором у справах архівів адміністрації Солнєчного муніципального района Хабаровського краю, російська федерація.
Суд зазначає, що саме такий спосіб захисту порушених прав позивача буде ефективним, достатнім та таким, що виключить спір між сторонами у подальшому.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що підставою звернення до суду стали неправомірні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування ухваленого Відділом перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішення про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії від 31 травня 2024 року, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по заробітній платі з урахуванням заробітку, зазначеного в архівній довідці від 09.12.2019 № 664-1/06-03, виданій сектором у справах архівів адміністрації Солнєчного муніципального района Хабаровського краю, російська федерація - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.05.2024 року про відому ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до заяви від 26.05.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) повторно розглянути заву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 26.05.2024 року про перерахунок пенсії та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з моменту звернення із відповідною заявою, тобто, з 26.05.2024 року з урахуванням відомостей про розмір заробітної плати, зазначених у довідці в архівній довідці від 09.12.2019 року № 664-1/06-03, виданій сектором у справах архівів адміністрації Солнєчного муніципального района Хабаровського краю, російська федерація.
В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по заробітній платі з урахуванням заробітку, зазначеного в архівній довідці від 09.12.2019 № 664-1/06-03, виданій сектором у справах архівів адміністрації Солнєчного муніципального района Хабаровського краю, російська федерація - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 09 липня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська