09 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4564/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.01.2024 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою та необхідними документами до ГУ ПФУ в м. Києві про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області № 262940016348 від 05.02.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій згідно із статтею 115 Закону № 1058-IV у зв'язку із тим, що у період участі в бойових діях не мав статусу військовослужбовця. Крім того, в рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 02.06.1986 по 02.08.1986, з 11.04.1994 по 15.02.1996 через наявні розбіжності між датою звільнення та датою наказу на звільнення.
Позивач не погоджується із рішенням про відмову у призначенні пенсії з огляду на те, що він має статус учасника бойових дій, страховий стаж не менше 25 років та досяг 55-річного віку, що є достатнім для призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV. Крім того, до страхового стажу безпідставно не було зараховано періоди роботи з 02.06.1986 по 02.08.1986, з 11.04.1994 по 15.02.1996, оскільки записи у трудовій книжці зроблені чітко, виправлень немає, відповідні печатки проставлені, а позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, недоліки у її заповненні не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Позивач просить визнати протиправним рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 05.02.2024 № 262940016348 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві врахувати періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 з 02.06.1986 по 02.08.1986, з 11.04.1994 по 15.02.1996, призначити пенсію відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 115 Закону № 1058-IV, з урахуванням періодів роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 з 02.06.1986 по 02.08.1986, з 11.04.1994 по 15.02.1996.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 79).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 83-87) відповідач ГУ ПФУ у Волинській області позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що позивач не має права на дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV у зв'язку з тим, що в період участі в бойових діях не мав статусу військовослужбовця (позивач не був військовослужбовцем СБУ, а вільнонайманим працівником). Стосовно не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 02.06.1986 по 02.08.1986, з 11.04.1994 по 15.02.1996, то записи про вказані періоди роботи згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 29.10.1982 потребують уточнення, оскільки є розбіжності у даті звільнення та даті наказу про звільнення.
Відповідач ГУ ПФУ в м. Києві відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 29.01.2024 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно статті 115 Закону № 1058-IV, та вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ у Волинській області.
05.02.2024 ГУ ПФУ у Волинській області прийняло рішення № 262940016348 про відмову у призначенні пенсії (а. с. 69-70), про що позивача було повідомлено листом ГУ ПФУ в м. Києві від 22.03.2024 № 2600-0212-8/60831 (а. с. 68).
З рішення ГУ ПФУ у Волинській № 262940016348 від 05.02.2024 вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій згідно із статтею 115 Закону № 1058-IV у зв'язку із тим, що у період участі в бойових діях не мав статусу військовослужбовця. Крім того, в рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 02.06.1986 по 02.08.1986, з 11.04.1994 по 15.02.1996 через наявні розбіжності між датою звільнення та датою наказу на звільнення, згідно із поданими документами страховий стаж позивача становить 38 років 05 місяців 14 днів (а. с. 69-70).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
За змістом пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Зазначене положення кореспондується із статтею 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), згідно з якою військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
З огляду на зміст положень Закону № 1058-IV та Закону № 1788-ХІІ право на достроковий вихід на пенсію мають не всі особи зі статусом учасників бойових дій, а лише військовослужбовці - учасники бойових дій з наявністю двох обов'язкових умов у сукупності: вік 55 років; страховий стаж не менше 25 років.
З рішення ГУ ПФУ у Волинській № 262940016348 від 05.02.2024 вбачається, що в призначенні пенсії за віком згідно із статтею 115 Закону № 1058-IV відмовлено в зв'язку з тим, що у період участі в бойових діях позивач не мав статусу військовослужбовця (а. с. 69-70).
Згідно із пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
На час надання позивачу статусу учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_2 від 25.12.2015) діяла наступна редакція пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ:
«Учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» від 22.05.2018 № 2443-VIII, який набрав чинності 25.07.2018, у Законі № 3551-ХІІ в абзаці першому пункту 19 статті 6 слова «та працівники» і «працівники» виключено.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються, зокрема особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Крім того, при вирішенні спору суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 263/14242/17, відповідно до яких правом на дострокове призначення пенсії за віком за визначених умов наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті особи, які є військовослужбовцями, резервістами чи військовозобов'язаними, або особами, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
У частині дев'ятій статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232) зазначено, що щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1 згідно із посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.12.2015 (а. с. 67) надано статус учасника бойових дій як працівнику СБУ, який в період з 05.11.2014 по 16.11.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою Управління роботи з особовим складом СБУ від 18.12.2023 №11/6-5017 (а. с. 65).
Водночас, із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 (а. с. 37) вбачається, що 12.01.2011 позивача прийнято на роботу СБУ водієм 3 класу (запис № 28), а 08.08.2017 звільнено за статтею 38 КЗпП України (запис № 29). Крім того, з витягу з наказу від 21.06.2015 № 172 (по стройовій частині) вбачається, що ОСОБА_1 залучався та брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в секторі «М» як працівник СБУ, а не як військовослужбовець (а. с. 59).
Отже, у матеріалах справи відсутні докази того, що у період участі в бойових діях позивач мав статус військовослужбовця.
Суд наголошує на тому, що лише наявність у позивача статусу учасника бойових дій, досягнення 55-річного віку та наявність страхового стажу більше 25 років не надає йому безумовного права на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV, позаяк правом на достроковий вихід на пенсію мають не всі учасники бойових дій.
Відтак, оскільки позивач є особою, якій надано статус учасника бойових дій, як працівнику СБУ, яка безпосередньо брала участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення АТО на території Донецької та Луганської областей, проте не має статусу військовослужбовця, резервіста чи військовозобов'язаного, тому на позивача не розповсюджуються пільги щодо призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV (вказані висновки суду узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 263/14242/17, від 02.08.2022 у справі № 360/2417/21).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваним рішенням від 05.02.2024 № 262940016348 позивачу правомірно було відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV у зв'язку із тим, що у період участі в бойових діях позивач не мав статусу військовослужбовця.
При вирішенні спору суд враховує, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 05.02.2024 № 262940016348 за своїм змістом є рішенням про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV.
При цьому, у призначенні пенсії було відмовлено у зв'язку із тим, що у період участі в бойових діях позивач не мав статусу військовослужбовця, а не з підстави недостатності страхового стажу.
Суд також звертає увагу, що спір у цій справі виник саме щодо права на призначення дострокової пенсії за віком, а не щодо розміру пенсії, що залежить від страхового стажу, та позивачу було відмовлено у її призначенні не з підстави недостатності страхового стажу (у позивача наявний достатній страховий стаж 38 років 05 місяців 14 днів, про що зазначено у рішенні ГУ ПФУ у Волинській області від 05.02.2024 № 262940016348). Безпідставне не зарахування відповідачем ГУ ПФУ у Волинській області до страхового стажу періодів роботи з 02.06.1986 по 02.08.1986, з 11.04.1994 по 15.02.1996 не впливає на правомірність оскаржуваного рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 05.02.2024 № 262940016348 про відмову у призначенні пенсії.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ГУ ПФУ у Волинській області були відсутні правові та фактичні підстави для призначення позивачу ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV за його заявою від 29.01.2024, оскаржуване у цій справі рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 05.02.2024 № 262940016348 про відмову у призначенні пенсії є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним зазначеного рішення та похідної позовної вимоги щодо зобов'язання призначити пенсію відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV належить відмовити.
Крім того, оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (а. с. 75-77).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх