09 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5862/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУПФУ в Тернопільській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 15.05.2024 №907520151825 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити призначення та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з дати звернення - 09.05.2024, з визначенням розміру пенсії відповідно до поданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Олицькою селищною радою Луцького району Волинської області 03.05.2024 за №№ 104, 105.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду Україні Волинській області, як отримувач пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
09.05.2024 позивач звернулась до територіального управління ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ.
Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ в Тернопільській області, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 15.05.2024 №907520151825 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 раніше призначалась пенсія, як державному службовцю за Законом України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу».
Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки досягла пенсійного віку, має необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», тобто має право на призначення пенсії за віком з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного, позивач просить задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позов представник відповідача ГУПФУ у Волинській області позовні вимоги не визнала. В обґрунтування своєї позиції вказала, що оскільки позивачу раніше призначалась пенсія згідно Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, то у органів пенсійного фонду відсутні правові підстави для повторного переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015.
У зв'язку з набранням чинності з 01.05.2016 Закону України «Про державну службу» №889-VIII скасовано статтю 37-1 Закону №3723-XII щодо порядку та умов перерахунку пенсій державним службовцям, а Законом №889-VIII не передбачено проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №3723-XII, тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії згідно зі статтею 37-1 Закону №3723-XII. Отже, розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахуванню.
У відзиві ГУПФУ в Тернопільській області представник відповідача зазначає, що оскільки позивачу раніше призначалась пенсія згідно Закону України «Про державну службу» №3723-XII, то у органів пенсійного фонду відсутні правові підстави для повторного переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015.
Крім того, у зв'язку з набранням чинності з 01.05.2016 Закону України «Про державну службу» №889-VIII скасовано статтю 37-1 Закону №3723-XII щодо порядку та умов перерахунку пенсій державним службовцям, а Законом №889-VII не передбачено проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №3723-XII, тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії згідно зі статтею 37-1 Закону №3723-XII.
Отже, розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-XII, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахуванню. Представник відповідача 2 просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у Волинській області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
09.05.2024 позивач звернулась до територіального управління ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ.
Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за принципом екстериторіальності документи були направлені на розгляд до Головного управління ПФУ в Тернопільській області, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 15.05.2024 №907520151825 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 раніше призначалась пенсія, як державному службовцю за Законом України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу». Перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» можливий тільки із врахуванням зарплати згідно якої вже була призначена пенсія.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, як наслідок просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-VIII).
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, ОСОБА_1 за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Такі ж висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі №265/3709/17, від 19.03.2019 у справі №357/1457/17, від 15.08.2019 у справі №676/6166/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.05.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII. На момент звернення із даною заявою вона отримувала пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
При цьому судом встановлено, що позивач працювала на посадах, віднесених до посад державних службовців, стаж роботи на державній службі понад 20 років, що підтверджується довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданої Олицькою селищною радою Луцького району Волинської області від 03.05.2024 за №105.
Таким чином, на дату набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016) позивач мала понад 20 років стажу державної служби.
Водночас на дату звернення позивача із заявою про переведення із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця їй виповнилося 83 років, тобто умова щодо віку виконується (60 років), та остання мала загальний страховий стаж 46 років 5 місяців 22 дні, тобто умова щодо наявності відповідного страхового стажу теж виконується.
Отже, має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, оскільки вимоги зазначеної статті щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби виконані.
Із змісту оскаржуваного рішення слідує, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу», яким не передбачено проведення перерахунку пенсій державних службовців.
Однак суд не погоджується з такою позицією пенсійного органу та зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника).
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону №1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.
Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.
Крім того, а ні Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, а ні стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справі №580/3805/22.
Щодо позовної вимоги про визначення розміру пенсії на підставі довідок про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця виданих Олицькою селищною радою Луцького району Волинської області 03.05.2024 за №№ 104, 105, то суд зазначає наступне.
Так, позивач на час звернення за призначенням пенсії, розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, пенсія ОСОБА_1 підлягає обчисленню у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках виданих Олицькою селищною радою Луцького району Волинської області 03.05.2024 за №№ 104, 105.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21 та узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 15.05.2024 №907520151825 позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», то суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вказаного рішення та зобов'язання перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з часу звернення із заявою, з 09.05.2024 з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Олицькою селищною радою Луцького району Волинської області 03.05.2024 за №№ 104, 105, відтак, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас суд зауважує, що у даному спорі є два відповідачі, однак тягар по відшкодуванню судових витрат слід покласти на відповідача 2 - ГУ ПФУ в Тернопільській області, позаяк саме він прийняв спірне рішення, яке в подальшому судом визнано протиправним та скасовано. Тобто, вина у виникненні даних спірних правовідносин лежить лише на ГУ ПФУ в Тернопільській області.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 30.05.2024.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 15.05.2024 №907520151825 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з дати звернення - 09.05.2024, з визначенням розміру пенсії відповідно до поданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Олицькою селищною радою Луцького району Волинської області 03.05.2024 за №№ 104, 105.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, місто Тернопіль, майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769)
Суддя В.В. Дмитрук