09 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5884/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , позивач) звернулась із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 88 709 грн 68 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.05.2022 року №115, старшину ОСОБА_1 , призначеного наказом командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади від 09.05.2022 №163-РС на вакантні посади, з 09.05.2022 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 09 травня справи та посади прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.06.2022 року №149, головний сержант ОСОБА_1 , вибув у відрядження, в район виконання бойових завдань на території України, в оперативно-тактичне угрупування «Соледар», з 16.06.2022 до особливого розпорядження. Однак, під час перебування в районі виконання бойових завдань на території України, головний сержант ОСОБА_1 відмовився виконувати бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
По результатам службового розслідування командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ від 20.09.2022 №2217А про результати службового розслідування, в якому вказано, що командиром військової частини НОМЕР_1 встановленим порядком, за фактом невиконання бойового розпорядження підготовлена та скерована заява-повідомлення про кримінальне правопорушення до Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 23.08.2022 №880А для розгляду та прийняття в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 29 наказової частини зазначеного наказу, - стрільця - санітара, головного сержанта ОСОБА_1 , за грубе порушення військової дисципліни, що виразилась у відкритій відмові від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 вчинене в умовах воєнного стану, порушення вимог статей 11, 16, 17, 30, 37, 124 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не притягнути до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з його звільненням з лав Збройних Сил України.
При цьому, головному сержанту ОСОБА_1 в період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року була нарахована та виплачена додаткова винагорода відповідно до Рішення Міністра оборони України №912/3/29 від 23.06.2022 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2022 року №1009, в сумі 88 709,68 грн.
У добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодував кошти отримані без достатньої правової підстави, чим наніс збиток державі, в особі ВЧ НОМЕР_1 , у розмірі 88 709,68 грн.
Позивач просить з відповідача стягнути безпідставно набуті кошти у вказаному розмірі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копія ухвали від 05.06.2024 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання зареєстрованою у встановленому законом порядку згідно із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та вручена відповідачу 07.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить у його задоволенні відмовити повністю.
В обґрунтування своєї позиції зазначив, що після звільнення відповідача зі служби, за його відсутності, позивачем 18.09.2022 було складено акт службового розслідування за наслідками якого 20.09.2022 було видано наказ про не притягнення ОСОБА_1 (у п.29 наказу до чого саме не вказано). З доданих до позову акту службового розслідування від 14.09.2022 і усіх додатків до нього, а також наказу про результати службового розслідування від 20.09.2022 чітко вбачається, що вони були складені відносно іншої особи відмітної від позивача на прізвище Кузміч а не Кузьміч.
Крім того, згідно 1.31 цього наказу матеріали службового розслідування скеровано до прокуратури, однак жодних відомостей про внесення відомостей до ЄРДР по даному факту о позову не додано. Таким чином, недобросовісність відповідача позивачем не доведена кінцевим рішенням, а у цьому проваджені суд не може її встановлювати.
Також, відповідач зазначив, що позивачем до позовної заяви додало витяг з наказу №1404 від 02.11.2022 про здійснення коригування надмірно виплаченої відповідачу додаткової винагороди, до якого додано додаток №6 із розрахунком у формі таблиці у якій зазначено спірну суму, яка скоригована відносно відповідача на підставі наказу №2217А від 20.09.2022.
Крім того, відповідач вказав, що позивачем не здійснено процедуру обов'язкового досудового врегулювання спору, відповідно до ст.12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
У даному відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що позов заявлено про стягнення грошових коштів, що стали власністю відповідача, і, на двояку думку позивача, були чи то набуті ним безпідставно, чи як завдана шкода, що свідчить про приватноправовий, а не публічний характер правовідносин, які виникли між сторонами. Отже, дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, відповідач просить дану позовну заяву повернути позивачу.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.05.2022 №115, старшину ОСОБА_1 , призначеного наказом командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади від 09 травня 2022 року №163-РС на вакантні посади, з 09 травня 2022 року зарахувати до списків особового складу частини, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 09 травня справи та посади прийняв і приступив до виконання службових обов'язків (а.с. 14).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.06.2022 №149, головний сержант ОСОБА_1 , вибув у відрядження, в район виконання бойових завдань на території України, в оперативно-тактичне угрупування «Соледар», з 16 червня 2022 року до особливого розпорядження (а.с. 15).
Під час перебування в районі виконання бойових завдань на території України, головний сержант ОСОБА_1 відмовився виконувати бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . По даному факту командир військової частини призначив проведення службового розслідування. В ході проведення службового розслідування, яке оформлене актом службового розслідування №761А від 18.09.2022 було встановлено, що 03 серпня 2022 року заступник начальника штабу 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 в присутності посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , зокрема: заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення-начальника відділення морально-психологічного забезпечення, заступника начальника 1 стрілецького батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , представників ІНФОРМАЦІЯ_1 перед строєм довів в усній формі бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2022 №2031 ДСК. Бойове розпорядження полягало у виконанні завдання щодо вибування особового складу на виконання завдання щодо висунення особового складу на визначені позиції проведення там оборонних боїв зі збройними формуваннями російської федерації.
Однак, головний сержант ОСОБА_1 в складі групи військовослужбовців, висловив відкриту усну відмову від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Відмову від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , головний сержант ОСОБА_1 . представники ІНФОРМАЦІЯ_1 фіксували за допомогою засобів відеофіксації (а.с. 16-24).
По результатам службового розслідування командир військової частини НОМЕР_3 видав наказ від 20.09.2022 №2217А, про результати службового розслідування, в якому вказано, що командиром військової частини НОМЕР_1 встановленим порядком, за фактом невиконання бойового розпорядження підготовлена скерована заява-повідомлення про кримінальне правопорушення до Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 23 серпня 2022 року №880А для розгляду та прийняття в установленому законодавством порядку. Відповідно до пункту 29 наказової частини зазначеного наказу, - інструктора взводу забезпечення роти забезпечення батальному матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_1 який на момент порушення військової дисципліни перебував на посаді головного сержанта взводу 2 стрілецької роти | стрілецького батальйону, за грубе порушення військової дисципліни, що виразилось у відкритій відмові від виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , вчинене в умовах воєнного стану, порушенні вимог статей 11, 16, 17, 30, 37, 124 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не притягувати у зв'язку з його звільненням з лав Збройних Сил України та виключенням зі списків особового складу військової частини відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15 вересня 2022 року №376-РС згідно пункту 2 підпункту "г" частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с. 42-52).
Під час проведення заходів моніторингу ризиків функції виплати додаткової винагороди, посадовими особами військової частини НОМЕР_1 , були з'ясовані додаткові обставини, висвітлені у наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2022 №2217А, які пов'язані з нарахуванням та виплатами додаткової винагороди військовослужбовцям.
У зв'язку з виявленими обставинами, командир військової частини НОМЕР_3 видав наказ від 02.11.2022 року №1404, про виплату додаткової винагороди за жовтень 2022 року, відповідно до якого було здійснено корегування розміру надмірно виплаченої додаткової винагороди військовослужбовцям за період з 24 лютого по 31 жовтня 2022 року, відповідно до додатку 6 цього наказу (а.с.53-54).
Враховуючи те, що додаткова винагорода за минулий місяць нараховується та видається до 5 числа поточного місяця, а службове розслідування по факту невиконання бойового розпорядження було завершене 18.09.2022 головний сержант ОСОБА_1 за серпень 2022 року отримав додаткову винагороду, яка передбачена Рішенням Міністра оборони України №912/3/29 від 23.06.2022 року, що підтверджується роздавальною відомістю №454, про виплату додаткових видів грошового забезпечення (а.с.55).
З рапорту начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини вх. №104-вн від 19.01.2024 вбачається, що загальна сума безпідставно нарахованих та виплачених грошових коштів головного сержанта ОСОБА_1 становить 88 709,68 грн
Подальше стягнення не можливе у зв'язку з виключенням зі списків військової частини НОМЕР_1 , залишок до утримання складає 88 709,68 грн.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-ХІV (далі - Статут ВС ЗСУ) військовослужбовці Збройних Сил України мають і права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту ВС ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Статтею 16 Статуту ВС ЗСУ визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
За приписами статей 26, 27 Статуту ВС ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ (далі - Закон №160-ІХ).
Відповідно до пунктів 4, 5 статті 1 Закону №160-ІХ у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності;
пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №160-ІХ у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що заявлені до стягнення кошти були отримані відповідачем та є його додатковою винагородою за період, протягом якого відповідач був відсутній на службі, у зв'язку із чим був притягнутий до повної матеріальної відповідальності.
Відтак, у зв'язку із звільненням зі служби відповідача, який притягнутий до матеріальної відповідальності, та його відмовою від добровільного відшкодування шкоди, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог.
Стосовно тверджень відповідача викладених у відзиві до позовної заяви щодо складання акту службового розслідування від 14.09.2022 і усіх додатків до нього, та наказу про результати службового розслідування від 20.09.2022 відносно іншої особи відмітної від відповідача на прізвище Кузміч, а не Кузьміч, суд зазначає наступне.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2022 №149 зазначено, що вважати такими, що вибули у відрядження в район виконання бойових завдань на території України, в оперативно - тактичне угрупування «Соледар», з 16 червня 2022 року до особливого розпорядження старшину ОСОБА_1 , головного сержанта 2 стрілецької роти 1-го стрілецького.
З матеріалів справи, а саме з акту службового розслідування від 14.09.2022, а також наказу про результати службового розслідування від 20.09.2022 вбачається, що дійсно в даних документах представниками позивача було допущено помилку у прізвищі відповідача замість « ОСОБА_2 » зазначено - « ОСОБА_3 ». Однак, посада - «старшина», звання - «головний сержант» ім'я та по-батькові - « ОСОБА_4 » відповідача збігається із усіма наданими позивачем документам, тому суд вважає, що технічна помилка в зазначені прізвищі відповідача не може бути підставою для звільнення від відповідальності щодо нанесення збитку державі, в особі ВЧ НОМЕР_1 , у розмірі 88 709,68 грн.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, оскільки у цій справі задоволено позов суб'єкта владних повноважень, тому судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 3 028,00 грн згідно із платіжною інструкцією від 24.04.2024 №2283 (а.с.12) з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти в розмірі 88 709 (вісімдесят вісім тисяч сімсот дев'ять) гривень 68 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Суддя В.В. Дмитрук