08 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3561/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Військова частина НОМЕР_1 (далі - військова частина, позивач) звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення завданої державі шкоди (безпідставно набутих коштів) в розмірі 9 681,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рапорту начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_2 вх. №89-вн від 17.01.2024, командиру військової частини НОМЕР_1 стало відомо про заборгованість солдата ОСОБА_1 , перед військовою частиною.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2022 року №42, рядового ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.02.2022 зараховано на військову службу за призовом в особливий період, на всі види забезпечення і призначити на посаду командира відділення взводу зв'язку мотопіхотного батальйону.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.10.2022 №279, рядового відповідача, який перебував в районні виконання бойових завдань на території України, в оперативно-стратегічному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вважати таким, що з 28.10.2022 вибув на лікування у госпіталь, військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.11.2022 №283, рядового ОСОБА_1 , який потребує довготривалого лікування, відповідно до підпункту 15 пункту 116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», на підставі наказу командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 01.11.2022 №444-РС, звільнено з раніше займаної посади і зараховано в розпорядження командира бригади з 01.11.2022.
04.11.2022 посадовими особами військової частини НОМЕР_1 було виявлено, що рядовий ОСОБА_1 , який 28.10.2022 вибув на лікування у госпіталь, військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , до лікувального закладу не прибув, та в розташування підрозділу не повернувся.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2022 №1421, було призначено службове розслідування по факту неприбуття рядового ОСОБА_1 у військовий госпіталь, військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
В ході службового розслідування було встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.10.2022 №279, рядовий ОСОБА_1 , з 28.10.22 вибув на лікування у госпіталь, військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
04 листопада 2022 року під час звірки військовослужбовців, які проходять лікування в медичних закладах Міністерства охорони здоров'я України, посадовими особами військової частини НОМЕР_1 було виявлено, відсутність рядового ОСОБА_1 на лікуванні у військовому госпіталі, військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Також, було встановлено, що рядовий ОСОБА_1 , після того як вибув з військової частини НОМЕР_1 на лікування, до медичної установи, військовий госпіталь, військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 не прибував.
Перебуваючи поза місцем проходження військової служби понад один місяць, використовує службовий час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, та про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, чим допустив кримінальне правопорушення-самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.11.2022 № 286, відповідача, який перебуває в розпорядженні командира бригади та знаходився на лікуванні в госпіталі, військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , вважати таким, що з 28.10.2022 відсутній з невідомих причин.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.11.2022 № 290, рядового ОСОБА_1 , який відсутній з невідомих причин, вважати таким, що 07.11.2022 самовільно залишив частину. З 07.11.2022 відповідача виключено з усіх видів забезпечення.
У зв'язку з тим, що посадові особи військової частини НОМЕР_1 не володіли інформацією, про те, що, рядовий ОСОБА_1 в період 28.10.2022 по 04.12.2022 був відсутній на військовій службі без поважних причин, йому на підставі наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» за період 28.10.2022 по 04.12.2022, було нараховано та виплачено грошове забезпечення на загальну суму - 9 681,04 грн.
За результатами проведення службового розслідування, командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 20.12.2022 №1745, в якому зазначено, що відповідача за невихід на службу без поважних грубе порушення вимог статей 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту, обов'язку військовослужбовця свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків, неповідомлення свого безпосереднього командира про те, що з ним сталося, притягнено до дисциплінарної відповідальності на підставі статті 55 Дисциплінарного статут Збройних Сил України та накласти стягнення, передбачене пунктом «в» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - сувора догана, а на підставі частини першої статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» за вчинення протиправних дій внаслідок неналежного виконання посадових обов'язків притягнено до повної матеріальної відповідальності у розмірі 9681, 04 грн.
Крім того, зазначає, що 13.11.2023 Володимир-Волинський міський суд Волинської області виніс вирок яким ухвалив, зокрема ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань апробації, про зміну місця проживання або роботи.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.01.2024 № 9, відповідача, якому призупинена військова служба, звільненого наказом командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 08.01.2024 №14-РС з військової служби у запас згідно підпункту «в» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання), з 08.01.2024 виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, оскільки загальна сума безпідставно нарахованих та виплачених грошових коштів рядовому ОСОБА_1 становить 9 681,04 грн. позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.34).
Копія ухвали від 22.04.2024 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання ( АДРЕСА_2 ), зареєстрованою у встановленому законом порядку згідно із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.49), однак 15.05.2024 повернулася на адресу суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою та відбитком календарного штемпеля від 11.05.2024 (а.с.45-48), тобто, в розумінні пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказана ухвала є врученою 11.05.2024.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №42 від 25.02.2022, з 25.02.2022 зараховано на військову службу за призовом в особливий період, на всі види грошового забезпечення, а на котлове забезпечення згідно з каталогом (100%) з сніданку 25.02.2022 і призначено на посаду рядового ОСОБА_1 , командира відділення взводу зв'язку мотопіхотного батальйону з ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України №2 від 22.02.2022 (а.с.15).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №279 від 28.10.2022 рядового ОСОБА_1 , який перебував в районі виконання бойових завдань на території України, в оперативно-стратегічному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вважати таким, що 28.10.2022 вибув на лікування у госпіталь, військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 . З 28.10.2022 відповідача виключено з продовольчого забезпечення згідно каталогу (100%) (а.с.16).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №283 від 01.11.2022. відповідача, який потребує довготривалого лікування, відповідно до 15 пункту 116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», на підставі наказу командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 01.11.2022 №444-РС, звільнено з раніше займаної посади і зараховано в розпорядження командира бригади з 01.11.2022 (а.с.17).
У зв'язку з виявленням посадовими особами позивача факту неприбуття відповідача на лікування у госпіталь, військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , наказом №1421 від 04.11.2022 «Про призначення службового розслідування по факту неприбуття в лікувальний заклад рядового ОСОБА_1 », яким з метою встановлення причин та умов, що сприяли правопорушенню та встановлення ступеня вини вказаних військовослужбовців, наказано провести службове розслідування по факту неприбуття в лікувальний заклад рядового ОСОБА_1 , проведення якого доручити командиру протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_2 у період з 04.11.2022 по 03.12.2022 (а.с.18-19).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №286 від 04.11.2023 рядового ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира бригади та знаходиться на лікуванні в госпіталі, військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , вважати таким, що з 28.10.2022 відсутній з невідомих причин (а.с.20).
08.11.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №290 рядового ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира бригади, який був відсутній з невідомих причин, вважати таким, що з 07.02.2022 самовільно залишив частину та з 07.11.2022 виключено з усіх видів грошового забезпечення (а.с.21).
20.12.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1745 «Про результати службового розслідування відносно рядового ОСОБА_1 та покарання винних», рядового ОСОБА_1 за невихід на службу без поважних причин, грубе порушення вимог статей 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в частині неналежного виконання обов'язків військової служби, обов'язку військовослужбовця свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків, неповідомлення свого безпосереднього командира про те, що з ним сталося притягнути до дисциплінарної відповідальності на підставі статті 55 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та накласти стягнення, передбачене пунктом «в» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - сувора догана, на підставі частини першої статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду. завдану державі» за вчинення протиправних дій внаслідок неналежного виконання посадових обов'язків притягнути до повної грошової відповідальності у розмірі 9 681,04 грн. та на підставі пункту 5 розділу XVI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та деяких іншим особам», затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 щомісячне преміювання за грудень 2022 року не виплачувати (а.с.21-24).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2023 Володимир-Волинський міським судом Волинської області ухвалено вирок в справі №1кп/154/418/23, яким відповідача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років. На підставі статті 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи (а.с.25-26). Вирок суду набрав законної сили 14.12.2023, що підтверджується інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №9 від 08.01.2024 рядового за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , якому призупинена військова служба, звільненого наказом командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 08 січня 2024 року Nє14-РС з військової служби у запас згідно підпункту "з" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним виробком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання), з 08.01.2024 виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.27).
З рапорта начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера майора ОСОБА_3 від 17.01.2024, адресованого командиру в/ч НОМЕР_1 , слідує, що при звільнення з військової частини відповідачу було нараховано грошове забезпечення у розмірі 00,00 грн. Подальше стягнення не можливе у зв'язку з виключенням зі списків військової частини НОМЕР_1 , залишок до утримання складає 9 681,04 грн. (а.с.14).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут ВС ЗСУ) військовослужбовці Збройних Сил України мають і права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту ВС ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Статтею 16 Статуту ВС ЗСУ визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
За приписами статей 26, 27 Статуту ВС ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України “Про оборону України” дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” від 03.10.2019 № 160-ІХ (далі - Закон № 160-ІХ).
Відповідно до пунктів 4, 5 статті 1 Закону № 160-ІХ у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності;
пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №160-ІХ у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З рапорту начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини майора ОСОБА_4 від 17.01.2024 вбачається, що відповідно до наказу командира військової НОМЕР_5 №9 від 08.01.2024 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №286 від 04.11.2023 солдат ОСОБА_1 оголошений таким, що відсутній з невідомих причин з 28.10.2022, таким чином виникла переплата грошового забезпечення у розмірі 9 681,04 грн. (а.с.14). Таким чином оскільки у період з 28.10.2022 по 04.11.2022, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1745 від 20.12.2023 «Про результати службового розслідування відносно рядового ОСОБА_1 та покарання винних», встановлено нарахування та виплату грошового забезпечення за згаданий період у розмірі 9 681,04 грн., що також підтверджено карткою особового рахунку військовослужбовця за 2022 рік (а.с.28), тому суд доходить висновку, що заявлені до стягнення кошти були отримані відповідачем за період протягом якого відповідач був відсутній на службі без поважних причин, у зв'язку із чим був притягнутий до повної матеріальної відповідальності.
Відтак, у зв'язку із звільненням зі служби відповідача, який притягнутий до матеріальної відповідальності, та його відмовою від добровільного відшкодування шкоди, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, оскільки у цій справі задоволено позов суб'єкта владних повноважень, тому судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 3 028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №2179 від 17.04.2024 з відповідача стягненню не підлягають (а.с.40).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 кошти в розмірі 9 681,04 грн. (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 04 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ).
Суддя А.Я. Ксензюк