про відмову у забезпеченні позову
05 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6968/24
Волинський окружний адміністративний суд в складі судді Плахтій Н.Б., розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Паливо» про забезпечення позову,
04.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь-Паливо» до пред'явлення позову звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом:
зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Волинській області №141-р від 19.06.2024 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Волинь-Паливо» реєстраційний номер 03160314202200045 з терміном дії з 15.12.2022 до 15.12.2027 за адресою місця торгівлі: Україна, Волинська область, Володимирський район, м.Володимир, вул.Устилузька, 123, АЗС №14 з магазином, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили;
заборони Головному управлінню ДПС у Волинській області вчиняти дії щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (запису) щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Волинь-Паливо» реєстраційний номер 03160314202200045 з терміном дії з 15.12.2022 до 15.12.2027 за адресою місця торгівлі: Україна, Волинська область, Володимирський район, м.Володимир, вул.Устилузька, 123, АЗС №14 з магазином, а в разі внесення такої інформації до Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним - зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити таку інформацію з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили.
Заява обґрунтована тим, що основна діяльність товариства полягає у здійсненні роздрібної торгівлі пальним через орендовані автозаправні станції.
Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Волинь-Паливо» отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 03160314202200045 з терміном дії з 15.12.2022 до 15.12.2027 за адресою місця торгівлі: Україна, Волинська обл., Володимирський р-н, м.Володимир, вул.Устилузька, 123, АЗС №14 з магазином, що видана ГУ ДПС у Волинській області.
Розпорядженням ГУ ДПС у Волинській області №141-р від 19.06.2024 анульовано ТОВ «Волинь-Паливо» ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 03160314202200045 з терміном дії з 15.12.2022 до 15.12.2027 за адресою місця торгівлі: Україна, Волинська обл., Володимирський р-н, м.Володимир, вул.Устилузька, 123, АЗС №14 з магазином анульовано.
Анулювання ліцензії тягне за собою тяжкі негативні правові наслідки у вигляді настання, зміни або припинення прав та обов'язків ТОВ «Волинь-Паливо», призводить до блокування господарської діяльності товариства на орендованій автозаправній станції, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду та не забезпечить ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких товариство звертається до суду, містить очевидні ознаки його протиправності.
У зв'язку з анулюванням ліцензії, згідно наказу №78 від 20.06.2024 призупинено функціонування автозаправної станції №14 за адресою: Волинська обл., м.Володимир, вул.Устилузька, 123 та роздрібну торгівлю пальним на даній АЗС, працівників АЗС попереджено про можливе наступне звільнення, призводить до непоправних збитків для товариства та можливого його банкрутства, що в подальшому унеможливить ефективний захист та поновлення прав та інтересів товариства.
Здійснення ТОВ «Волинь-Паливо» господарської діяльності напряму залежить від наявності відповідної ліцензії, а її анулювання призвело до зупинення такої діяльності, що зумовлює нанесення прямих збитків, втрату прибутку, неможливість виплати заробітної плати працівникам, простій орендованого приміщення та обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливість виконання взятих перед третіми особами зобов'язань щодо реалізації та зберігання пального за вже укладеними правочинами, що, у свою чергу, призведе до підриву ділової репутації підприємства та численних судових процесів з приводу сплати штрафних санкцій на користь контрагентів.
Також заявник вказує, що починаючи з 20.06.2024 по сьогодні в резервуарах АЗС №14 знаходиться пальне в кількості 25540 літрів, що підтверджується довідкою про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального по АЗС №14 (акцизний склад №1019479) за 20.06.2024.
Анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним позбавляє можливості ТОВ «Волинь-Паливо» розпорядитися цим пальним, здійснити його відпуск чи перемістити його, так як товариство не має можливості зареєструвати відповідні акцизні накладні. Крім того, частина даного пального не належить ТОВ «Волинь-Паливо», а перебуває на зберіганні відповідно до укладених договорів.
Таким чином, на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ «Волинь-Паливо», у зв'язку з чим для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Звертає увагу суду, що розпорядженням Волинської обласної військової адміністрації №240 від 30.05.2023 «Про визначення підприємств, установ, організацій області критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» ТОВ «Волинь-Паливо» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Розпорядженням Волинської обласної військової адміністрації №189 від 14.05.2024 «Про підтвердження статусу підприємств, установ, організацій області критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» підтверджено статус ТОВ «Волинь-Паливо» критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Разом з тим, товариство покликається на те, що зі змісту витягу з розпорядження №141-р від 19.06.2024 не міститься жодних відомостей щодо того, в яких з поданих разом з заявою на отримання ліцензії документах містяться недостовірні дані, які це дані, в чому виявляється їх недостовірність та в який спосіб встановлено факт подання заявником недостовірних даних. Відсутність вказаної інформації у витязі з розпорядження №141-р від 19.06.2024 фактично унеможливлює перевірку правомірності підстав його прийняття, що безумовно свідчить про невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії і призводить до його протиправності.
Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про існування підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи відповідно до вимог частини першої статті 154 КАС України.
При вирішенні заяви ТОВ «Волинь-Паливо» суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, законодавець визначив лише дві підстави, за наявності яких суд може забезпечити позов, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Водночас згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з частинами першою, третьою статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Відповідно до частин першої, четвертої-шостої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №826/14951/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №140/2474/20.
Судом встановлено, що розпорядженням ГУ ДПС у Волинській області №141-р від 19.06.2024 анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, видану ТОВ «ТОВ «Волинь-Паливо» за місцем роздрібної торгівлі пальним: Україна, Волинська область, місто Володимир, вулиця Устилузька, будинок 123, Автозаправочна станція (АСЗ) №14.
За приписами статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) Імпорт, експорт, оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального.
Імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років.
Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, акта про виявлення недостовірних даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії (отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами).
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування.
Отже, можливість здійснення господарської діяльності по роздрібній реалізації пального безпосередньо залежить від наявності та чинності відповідної ліцензії.
Водночас з дати отримання письмового розпорядження про її анулювання суб'єкт господарювання позбавлений можливості провадити господарську діяльність та здійснювати роздрібну торгівлю пальним.
Разом з тим, суд зазначає, що заява не може бути забезпечена у спосіб, заявлений ТОВ «Волинь-Паливо», оскільки такий спосіб фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Доводи заявника про те, що внаслідок не вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії ліцензії товариство понесе фінансові збитки та не зможе виплачувати заробітну плату працівникам, суд відхиляє, оскільки за даними ЄДРПОУ роздрібна торгівля пальним не є єдиним видом діяльності ТОВ «Волинь-Паливо». Зокрема, серед видів економічної діяльності ТОВ «Волинь-Паливо» є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, крім того заявник здійснює інші види діяльності, які забезпечують можливість ведення господарської діяльності.
Також суд враховує, що відповідно до дозволу Управління Держпраці у Волинській області на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки №248.22.07 від 30.11.2022 господарську діяльність заявник здійснює також на інших АЗС, окрім АЗС №14 (всього 6 АЗС), а тому доводи про зупинення діяльності товариства та неможливість виконання зобов'язань перед третіми особами є необґрунтованими.
Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.
Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.08.2022 (справа №420/21952/21) при вирішенні заяви про забезпечення позову в аналогічній справі.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує, що правовий інститут забезпечення позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити здійснення господарської діяльності товариства або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Крім того, суд не вбачає очевидної протиправності у винесенні розпорядження. Отже, в задоволенні заяви ТОВ «Волинь-Паливо» про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-154, 248 КАС України, суд
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Паливо» про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.Б.Плахтій