05 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4241/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФ України у Волинській області, відповідач) про:
визнання протиправною відмови щодо зарахування періоду перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням до пільгового стажу та виплати пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком;
зобов'язання зарахувати до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 з 31.12.2021 по день звернення період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням та здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням даного страхового стажу з дати звернення, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 30.12.2021.
Після призначення пенсії позивачу стало відомо, що до пільгового страхового стажу не було зараховано всі періоди роботи позивача та період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку стажу та пенсії, а саме просив зарахувати до пільгового стажу період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням та виплачувати пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, у зв'язку з тим, що він має 41 рік 08 місяців 29 днів страхового стажу.
Однак, відповідач листом від 25.03.2024 повідомив позивача про те, що період перебування на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням до страхового пільгового стажу не зараховано, а відтак перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком не здійснив.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
У відзиві на позов від 01.05.2024 №0300-0902-7/26051 відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказав, що ОСОБА_1 з 30.12.2021 перебуває на обліку в пенсійному органі, як отримувач пенсії по ІІІ групі інвалідності, яка настала внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Позивач звернувся до ГУ ПФ України у Волинській області із заявою про проведення перерахунку стажу та пенсії, просив зарахувати до пільгового стажу період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням та виплачувати пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.
Листом від 25.03.2024 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.
Розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 41 рік 08 місяців 29 днів, з них: 13 років 10 місяців 13 днів - страховий стаж; 10 років - пільговий стаж роботи з повним робочим днем під землею та 17 років 08 місяців 10 днів - додатковий стаж (коефіцієнт страхового стажу - 0,48000).
Статтею 24 Закону передбачено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
При призначенні позивачу пенсії по інвалідності зазначені вище норми закону дотримані.
Щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідач зазначає, що згідно статті 33 Закону №1058-IV непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону. Як передбачає абзац перший частини першої статті 28 Закону №1058, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Страховий стаж позивача становить 23 роки 10 місяців 13 днів.
Враховуючи той факт, що тривалість страхового стажу роботи позивача є недостатньою для призначення пенсії по інвалідності в розмірі за віком, то для переведення з пенсії по інвалідності третьої групи внаслідок трудового каліцтва на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком на даний час немає підстав.
Стосовно вимоги про стягнення із бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області витрат за надання професійної правничої допомоги та судового збору, зазначає, що наданим до адміністративного позову описом наданих послуг адвокатом, часу їх виконання, здійснених ним витрат, не підтверджено розумності їх розміру та співмірності, а тому підстав для стягнення з відповідача 7000,00 грн за надання правничої допомоги немає.
Враховуючи вищевикладене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені сторонами у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській області.
24.01.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності, надавши пакет необхідних документів.
З урахуванням поданих документів ОСОБА_1 з 30.12.2021 призначено пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що підтверджується рішенням ГУ ПФ України у Волинській області від 28.01.2022 №032450005049 (а.с.17).
28.02.2024 позивач звернувся до ГУ ПФ України у Волинській області із заявою про проведення перерахунку стажу та пенсії, просив зарахувати до пільгового стажу період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням та виплачувати пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком (а.с.52).
Листом від 25.03.2024 №4380-3252/Д-02/8-0300/24 ГУ ПФ України у Волинській області повідомило позивача, що з 30.12.2021 він перебуває на обліку в пенсійному органі, як отримувач пенсії по ІІІ групі інвалідності, яка настала внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Розмір пенсії позивача на даний час обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 41 рік 08 місяців 29 днів, з них: 13 років 10 місяців 13 днів - страховий стаж; 10 років - пільговий стаж роботи з повним робочим днем під землею та 17 років 08 місяців 10 днів - додатковий стаж (коефіцієнт страхового стажу - 0,41667).
Для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток - 24335,89грн, який взято за періоди роботи з 01.05.2011 по 30.06.2020 та з 01.10.2020 по 31.12.2021 з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 - 10846,37грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 2,24369). Враховуючи персональні дані щодо страхового стажу та заробітку, розмір пенсії за віком, від якого обчислено розмір пенсії по III групі інвалідності, складає 10281,70 грн, у тому числі: 10140,04 грн - розмір пенсії за віком (24335,89г рн х 0,41667); 141,66 грн - доплата за 6 років понаднормативного стажу. Розмір пенсійної виплати складає 5782,85 грн: з них: 5140,85 грн - розмір пенсії по інвалідності (10281,70 грн х 50%); 100 грн - індексація з 01.03.2023; 100 грн - індексація з 01.03.2024; 292 грн - надбавка донорам; 150 грн - підвищення до пенсії на одного неповнолітнього члена сім'ї.
За матеріалами пенсійної справи тривалість пільгового стажу роботи є недостатньою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи той факт, що тривалість пільгового стажу не відповідає вимогам частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та страховий стаж є недостатнім для виконання умов частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, для переведення з пенсії по інвалідності третьої групи внаслідок трудового каліцтва на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком на даний час, немає підстав (а.с.7).
Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у зарахуванні періоду перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням до пільгового стажу, нездійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-IV застосовується з 01 жовтня 2017 року).
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового підземного страхового стажу період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з 31.12.2021 по день звернення, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII ) час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідна гарантія встановлена також частиною четвертою статті 9 Закону України "Про охорону праці", згідно із якою час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
У постанові від 18.04.2019 у справі № 392/17/17 Верховний Суд, за результатами аналізу наведених правових норм, дійшов висновку, що законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13,14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Отже, до пільгового стажу особи зараховується період до того часу, коли він вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №185/8991/16-а, від 18.04.2019 у справі № 392/17/17.
Судом встановлено, що позивачу з 30.12.2021 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з професійним захворювання, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії 12ААВ №500645 (період встановлення інвалідності з 30.12.2021 по 31.12.2022).
Час перебування позивача на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №390263 від 06.12.2022 (встановлення інвалідності на строк з 01.01.2023 до 01.01.2025) (а.с.6).
Позивачу з 30.12.2021 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що підтверджується рішенням ГУ ПФ України у Волинській області від 28.01.2022 №032450005049 (а.с.17).
28.02.2024 позивач звернувся до ГУ ПФ України у Волинській області із заявою про проведення перерахунку стажу та пенсії, та просив зарахувати до пільгового стажу період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням та виплачувати пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком (а.с.52).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував час перебування позивача на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням з 31.12.2021 по 28.02.2024 (до дня звернення) до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відтак, суд задовольняє вимогу про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу час перебування на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням з 31.12.2021 (день встановлення ІІІ групи інвалідності в зв'язку з професійним захворюванням) по 28.02.2024 (до дня звернення) до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням даного пільгового страхового стажу з дати звернення, суд зазначає таке.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з п.п. 3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Суд зауважує, що питання призначення та перерахунку пенсії на підставі того чи іншого закону (з урахуванням наявного в особи загального та пільгового страхового стажу), є повноваженнями пенсійного органу.
Натомість суд надає оцінку діям/рішенням пенсійного органу у разі виникнення спору про правомірність таких дій/рішень.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли законом встановлені повноваження суб'єкта владних повноважень в імперативній формі, суд зобов'язує його прийняти конкретне рішення чи вчинити конкретну дію. Натомість, у випадку, коли суб'єкт наділений певними дискреційними повноваженнями, суд повинен вказати на виявлені порушення при здійсненні таких повноважень та зазначити норму закону, яку суб'єкт владних повноважень (відповідач) повинен застосувати при вчиненні дій (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
За правилами абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відтак, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає, що в даному випадку необхідно визнати протиправною відмову відповідача щодо зарахування ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах часу перебування позивача на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням з 31.12.2021 по 28.02.2024; зобов'язати ГУ ПФ України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу роботи із шкідливими умовами часу перебування позивача на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням з 31.12.2021 по 28.02.2024, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2024 з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на судовий збір та професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, з урахуванням часткового задоволення позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Волинській області слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн, сплачені згідно з квитанцією від 17.04.2024 №4255-6410-6226-4926 (а.с.4).
Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правничої допомоги від 11.03.2024; квитанції до прибуткового касового ордера від 10.04.2024 №21, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордера серії АС №1090235 від 09.04.2024, адвокатом Свередюк Ю.А. було надано послуги ОСОБА_1 на суму 7000,00 грн (а.с.5,9-10,33).
Згідно з договором про надання правничої допомоги від 11.03.2024, адвокатом надано позивачу послуги з написання заяви по суті справи (позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення), розмір фіксованого гонорару за які встановлено в сумі 7000,00 грн.
Представник відповідача у відзиві на позов зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу, пов'язану із даною справою не підлягає відшкодуванню, у зв'язку із їх неспівмірністю наведеним вище критеріям.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” суд вказує наступне.
Враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суть виконаних послуг, відсутність юридичного супроводу справи адвокатом в суді у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також заперечення представника відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 7000,00 грн є неспівмірною та надмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг (написання позовної заяви).
Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у позові, що спрощувало роботу адвоката при його підготовці.
Відтак, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Волинській області необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. Решту витрат покласти на позивача.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, часу перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням з 31.12.2021 по 28.02.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу роботи із шкідливими умовами часу перебування на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням з 31.12.2021 по 28.02.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2024 з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні щодо зарахування пільгового страхового стажу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук