Справа № 523/9605/24
Провадження №2-о/523/420/24
"10" липня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.
за участю секретаря Славинського А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №15, в місті Одеса, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Одеська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право особистої власності на 27/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , видане Жилкомунвідділом виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящих м. Одеси від 15.10.1973р., яке було зареєстровано 26.11.1973р. у Бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі під №615 на стор. 199 кн.156, посилаючись на те, що у зазначеному свідоцтві по-батькові ОСОБА_2 було зазначено « ОСОБА_3 », в той же час у свідоцтві про смерть ОСОБА_2 його по-батькові вказано як « ОСОБА_4 ». Вказана розбіжність стала підставою для відмови нотаріусом у видачі заявниці свідоцтва про право на спадщину за законом.
Встановлення цього факту заявниці необхідно для реалізації своїх спадкових прав після смерті її матері, ОСОБА_5 - дружини ОСОБА_2 , яка в свою чергу після його смерті успадкувала майно.
Ухвалою судді від 13.06.2024р. було відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
Ухвалою судді від 13.06.2024р. за клопотанням позивачки суддею була витребувана належним чином засвідчена копія спадкової справи до майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_1 у призначене судове засідання не з'явилась. Від її представника - адвоката Сєдової Л.П. надійшла заява про підтримання заяви та розгляду справи за їх відсутності.
Одеська міська рада не забезпечила участі свого представника у судовому засідання. Про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, через підсистему «Електронний кабінет».
Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.
Так, з наданої копії свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого Жилкомунвідділом виконкому Ленінської районної Ради народних депутатів від 15.10.1973р. та складеного російською мовою, убачається, що таким було посвідчено право особистої власності « ОСОБА_2 » на 27/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1 .
Свідоцтво було видане на підставі рішення Виконкому Ленінської районної Ради депутатів №1218 від 21.09.1973р.
Згідно відмітки на вказаному свідоцтві, таке було зареєстровано в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №615 на стор. 199 кн.156.
Згідно оглянутої судом копії запису про народження №72, складеного у Виконавчому комітеті Неділківської сільської ради Савранського району Одеської області, було зареєстровано народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 . Батько - ОСОБА_6 ; мати ОСОБА_7 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 21.03.2024р. убачається, що 17.11.1951р. у Виконавчому комітеті Неділківської сільської ради Савранського району Одеської області було складено актовий запис про реєстрацію шлюбу №17 за яким ОСОБА_2 , 1927 року народження, 17.11.1951р. уклав шлюб з ОСОБА_8 , 1929 року народження. На підставі складеного актового запису було видане свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 .
Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . У вказаному свідоцтві, складеного російською мовою батьками народженої були зазначені: батько « ОСОБА_2 », мати - « ОСОБА_5 ».
Разом з тим, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 17.02.2022р. відомості про батьків ОСОБА_10 записані як: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_5 .
16.12.1995р. ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_11 та перейшла на прізвище чоловіка « ОСОБА_12 » (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 ).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про що Відділом ЗАГС Суворовського району м Одеси було видано повторно свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 на підставі актового запису про смерть № 1699 від 23.10.1991р. Після його смерті відкрилась спадщина.
Довідкою Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 17.01.2024р. встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , з 16.05.1960р. був зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім нього у вказаному домоволодінні з 08.06.1969р. була зареєстрована ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Заявниця ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрована в житловому будинку з 22.04.1977р.
Крім того з матеріалів справи убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 ), спадкоємцем до майна якої є ОСОБА_1 - дочка померлої.
За заявою ОСОБА_1 державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одеса, Мойсеєвою С.О. була заведена спадкова справа №80/2022 до майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в свою чергу фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 (п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963р.).
Інших спадкоємців за законом та/або за заповітом після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_5 матеріали спадкової справи не містять та таке не встановлено судом.
Листом від 18.03.2024р. за № 701/02-14 державним нотаріусом, ОСОБА_14 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину з посиланням на встановлені розбіжності у написанні по-батькові ОСОБА_2 у свідоцтві про права на житло та у свідоцтві про його смерть.
Отже, на теперішній час по-батькові померлого ОСОБА_2 зазначене у свідоцтві про смерть не збігаються з написанням його по-батькові, зазначеного в правовстановлюючому документі на домоволодіння, що є перешкодою для реалізації спадкових прав заявницею.
Пунктом 5 ч.2 ст.293ЦПКУкраїни визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище якої не збігається з прізвищем зазначеним в паспорті.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.
Згідно відповіді КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 24.05.2022р. № 15271/04-04, 27/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 було зареєстровано 26.11.1973р. за ОСОБА_2 .
Отже, з оглянутих та досліджених судом документів слід дійти висновку, що зазначення по-батькові ОСОБА_2 у документах виданих на його ім'я постійно змінювалось, від написання російською мовою « ОСОБА_15 », « ОСОБА_3 », до українською « ОСОБА_4 ».
При цьому суд констатує, що особливістю творення чоловічих імен по батькові є вживання суфіксу - ОСОБА_16 , який додається до твірного імені. Отже, правильним написанням українською мовою по-батькові ОСОБА_2 є « ОСОБА_4 », що й було виправлено під час його життя та зазначено у виданих документах, у тому числі і в свідоцтві про його смерть.
Зважаючи на викладене, оцінюючі зібрані по справі докази, як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд вважає, що заявник довела той факт що свідоцтво про право особистої власності на 27/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , видане на ім'я ОСОБА_2 належить ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, внесена до суду заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч.1 ст.315, 319 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право особистої власності на 27/50 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , виданого Жилкомунвідділом виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящих м. Одеси від 15.10.1973р., яке було зареєстровано 26.11.1973р. у Бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі під №615 на стор. 199 кн.156 та видане на ім'я ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 10 липня 2024р.
Суддя