Справа № 523/19887/23
Провадження №4-с/523/37/24
"04" липня 2024 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Далеко К.О.,
за участю секретаря судового засіданні - Дмітрієвої В.С.,
розглянувши у відкритому судового засіданні, в залі суду № 17 в м. Одесі, скаргу ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , на дії приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Микитин Оксани Степанівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Микитин Оксани Степанівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 523/6790/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. У вказаній справі було ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 12000,00 грн. щомісячно, починаючи з 02.05.2019 року і до досягнення донькою повноліття. У подальшому, постановою Одеського апеляційного суду від 20.07.2021 року вказане рішення було змінено в частині суми аліментів з ОСОБА_1 , а саме постановлено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 8000,00 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Щодо обставин скарги заявник/боржник зазначив, що ним на виконання рішення суду було здійснено переказ грошових коштів на оплату аліментів в рамках виконавчого провадження ВП № 71521985, в розмірі 8 000 гривень, які він 30.10.2023 року направив на рахунок приватного виконавця. Отримавши кошти сплачені в рахунок аліментів, приватний виконавець не вчинив дій щодо направлення коштів боржнику.
З урахування викладеного, заявник/боржник просить: визнати бездіяльність приватного виконавця Микитин Оксани Степанівни щодо не направлення коштів стягувачу на наступний робочий день протиправною; зобов'язати приватного виконавця Микитин О.С. надіслати сплачені кошти стягувачу; зобов'язати приватного виконавця Микитин О.С. відзвітувати про виконання ухвали суду і повідомити заявника про її виконання у 10-ти денний строк з дня її отримання.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2023 року скаргу прийнято до розгляду, призначено розгляд справи до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 12.02.2024 року було витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин Оксани Степанівни належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 71521985 з виконання виконавчого листа № 523/6790/19, виданого Суворовським районним судом м.Одеси 20.07.2021р.
На виконання ухвали про витребування матеріалів виконавчого провадження, на адресу суду 23.02.2024 року (вх. № 6239) надійшла засвічена копія матеріалів виконавчого провадження № 71521985 на 103 аркушах.
В судове засідання сторони за скаргою не заявились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно.
На адресу суду 13.11.2023 року (вх. № 33108) надійшла заява скаржника ОСОБА_1 про розгляд скарги за його відсутності, згідно поданої заяви заявник/скаржник зазначив, що скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Стягувач ОСОБА_2 про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про причини не явки суду не повідомила.
Приватний виконавець Виконавчого округу Київської області Микитин Оксана Степанівна про час та місце слухання справи повідомлена, про причини не явки суду не повідомила.
Таким чином, з урахуванням відомостей про сповіщення учасників провадження, а також з урахування заяви скаржника щодо розгляду скарги за його відсутності, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду скарги за відсутності сторін, які повідомлялись про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини не явки суд не повідомили.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Дослідивши матеріали скарги, копії документів виконавчого провадження ВП №71521985, обставини та докази на які посилається боржник, як на підставу свої вимог, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 447-453 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У разі встановлення обґрунтованості скарги - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
За змістом ст.129, 129-1 Конституції України, та у відповідності до ст. 18 ЦПК України, судове рішення, що набрало законної сили, обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14.12.2020 року (справа № 523/6790/19):
-позовні вимог ОСОБА_2 про стягнення аліментів було задоволено частково;
-стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 12000 грн. щомісячно, починаючи з 02.05.2019 року і до повноліття доньки, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до постанови Одеського апеляційного суду від 20.07.2021р.рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року змінено, зменшено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої доньки, а саме в розмірі: 8 000 гривень щомісячно. В решті рішення залишено без змін.
Судом встановлено, що 10 квітня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Київського області Микитин О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71521985 (а.с.37).
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 71521985 встановлено, що 30.10.2023 року на рахунок одержувача код ЄДРПОУ: 2684903209 - ОСОБА_5 надійшли кошти в розмірі: 8 000 гривень, сплачені згідно рішення суду у справі №523/6790/19 від ОСОБА_1 (а.с.82).
Також, судом встановлено відповідно до довідки - розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.11.2023 року вих. № 71521985/55539, що заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.11.2023 року - відсутня (а.с.80).
Згідно вимоги від 21.11.2023 року, приватний виконавець надіслала стягувачу ОСОБА_2 вимогу про необхідність надання інформації про відкритий рахунок в банківській установі, для перерахування стягуваних коштів. У вимозі стягувача попереджено про наслідки умисного невиконання рішення суду, що набрало законної сили (а.с.87).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин О.С. від 04.12.2023 року повернуто стягувачу виконавчий лист №523/6790/19, виданий 30.07.2021 року.
Листом від 09.01.2024 року №71521985/1673 приватний виконавець виконавчого округу Київської області Микитин О.С. повідомив ОСОБА_1 , що у зв'язку із відсутністю реквізитів стягувача, грошові кошти в сумі 320 055,79 грн. знаходяться на рахунку для обліку депозитних сум приватного виконавця. Додатково повідомлено, що стягувачу направлялися вимоги щодо надання банківських реквізитів для перерахування стягнутих коштів по ВП № 71521985.
Отже, судом встановлено, що боржником рішення суду виконувалося, та останній сплачував аліменти на утримання дитини, кошти зайшли на рахунок приватного виконавця, та за боржником не має заборгованості зі сплати аліментів за ВП №71521985.
Статтею 179 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
Обов'язковість рішення суду, як одна з засад судочинства встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року).
З огляду на вище викладене, суд зазначає, що при вчиненні будь - яких процесуальних дій в усіх діях щодо дітей, в тому числі державні чи приватні виконавці, повинні керуватися принципами якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи Державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HANT v. UKRAINЕ, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Найкращим інтересам дитини має приділятись першочергова увага і вони, у залежності від свого характеру та серйозності, можуть перевищувати інтереси батьків (див. рішення у справі «Оноді проти Угорщини» (Onodi v. Hungary), заява № 38647/09, пункт 30, від 30 травня 2017 року).
Таким чином, у даному випадку, на думку суду, приватний виконавець Микитин О.С., діючи в якнайкращих інтересах дитини, дотримуючись вимоги ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», враховуючи те, що аліменти, які були сплачені 30.10.2023 року, боржником добровільно, є саме власністю дитини, повинна була здійснити дії щодо переказу/направлення коштів стягувачу на утримання дитини, не пізніше наступного робочого дня, з дня надходження таких коштів.
Так, судом встановлено, що приватний виконавець винесла вимогу, якою зобов'язала стягувача повідомити про відкритий банківський рахунок для перерахування грошових коштів, сплачених на утримання дитини в рамках відкритого виконавчого провадження.
Разом з цим, згідно положення ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено порядок виплати стягнутих грошових коштів:
1. Грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
2. Стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин О.С. є неправомірною з огляду на те, що імперативними нормами ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що за відсутності реквізитів стягувача, на які можливо перерахувати стягнуті з боржника кошти, виконавець повинен надіслати такі кошти стягувачу поштовим переказом. Однак, як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, приватним виконавцем такі дії вчиненні не були.
З урахуванням викладеного та відповідно до положення ч. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» суд дійшов висновку, що обставини на які посилається скаржник ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому скарга в цій частині підлягає задоволенню.
Разом із тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 в частині зобов'язання приватного виконавця Микитин О.С. надіслати зазначені сплачені кошти стягувачу.
Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин О.С. від 04.12.2023 року повернуто стягувачу виконавчий лист №523/6790/19, виданий 30.07.2021 року.
З огляду на викладене, суд позбавлений можливості, за наявності чинної постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин О.С. від 04.12.2023 року про повернення стягувачу виконавчого листа №523/6790/19, виданого 30.07.2021 року, вирішувати питання щодо зобов'язання вчинити певні дії у завершеному виконавчому провадженні, щодо частини грошових коштів, які були сплачені стягувачем 30.10.2023 року, у розмірі 8000 грн.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, дослідивши матеріали справи за скаргою та наявні у ній докази, а саме виконавче провадження, суд приходить до переконання, що твердження скаржника про неправомірність бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин О.С. у виконавчому провадженні № 71521985, знайшло своє підтвердження, а тому дана скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 4, 5, 12, 81, 447, 452, 354 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 129-1 Конституції України, суд-
Скаргу ОСОБА_1 , за участю стягувача - ОСОБА_2 , суб'єкта оскарження - приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин Оксани Степанівни на дії та бездіяльність приватного виконавця - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин Оксани Степанівни щодо не направлення коштів стягувачу ОСОБА_2 на наступний робочий день, через поштовий переказ, в рамках виконавчого провадження ВП № 71521985, які були направленні на рахунок приватного виконавця 30.10.2023 року в сумі: 8 000 гривень, згідно вимог ч. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».
У задоволенні скарги в іншій частині - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. На ухвалу протягом 15 днів з дня її складення може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду складено 09.07.2024р., у зв'язку із тривалою та періодичною відсутністю в суді світла.
Суддя: К.О. Далеко