Справа № 495/2640/24
Провадження № 2/513/698/24
Саратський районний суд Одеської області
11 липня 2024 року Саратський районний суд Одеської області в складі:
Головуючої судді Рязанової К.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Аркуша І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт Сарата Одеської області матеріали цивільної справи за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Саратського районного суду Одеської області надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
29 березня 2024 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області постановлено ухвалу про направлення цивільної справи за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передати за підсудністю до Саратського районного суду Одеської області, для подальшого розгляду.
06 червня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позов передано в провадження судді Рязанової К.Ю.
Ухвалою судді від 10 червня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі та справа призначена до судового розгляду.
11 червня 2024 року представником відповідача адвокатом Войтович Л.В. через підсистему «Електронний суд» до суду подано заяву про закриття провадження в цивільній справі № 495/2640/24 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, крім того просила стягнути з позивача витрати з надання правничої допомоги в розмірі 3000 (трьох) тисяч грн 00 коп.
В обґрунтування заяви про закриття провадження у справі представник відповідача зазначала, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 28 березня 2024 року визнано вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 в сумі 81069,01 гривень та 4844,80 гривень, у зв'язку із чим просила провадження закрити.
У судове засідання 11 липня 2024 року сторони у справі не з'явились.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд дослідивши матеріали справи, подане клопотання, дійшов до таких висновків.
Відповідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з п. 8 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.
В ч. 3 ст. 129 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Відповідно до ч.1 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Встановлено судом, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 28 березня 2024 року визнано вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 в сумі 81069,01 гривень та 4844,80 гривень за договором №200808476701 від 26 квітня 2017 року.
Пунктом 1 ч.1 ст. 120 даного Кодексу визначено, що з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п.1, 2 ч.1 ст. 255 суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; відсутній предмет спору.
Стосовно вимоги представника відповідача про стягнення з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» витрати з надання правової допомоги в розмірі 3000 (три) тисячі гривень 00 копійок, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Так, згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
З викладеного убачається, що у разі закриття провадження у цивільній справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тобто відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв'язку із поданням позову до нього і у подальшому із залишенням позову без розгляду.
Отже, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у цивільній справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Разом з тим Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Обов'язком сторін у цивільному процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідно до положень частини п'ятої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, останньому необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету порушення прав та інтересів відповідача тощо.
Звертаючись до суду з позовом та під час розгляду справи, на думку суду, позивач діяв винятково в межах норм Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 40-49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
За результатами оцінки доводів сторін і дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку про відсутність доказів необґрунтованості дій позивача чи свідчень зловживання ним своїми процесуальними правами по справі, тому в задоволенні заяви представника відповідача про стягнення з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» судових витрат необхідно відмовити.
Враховуючи вищевикладене суд вважає необхідним закрити провадження у справі.
Керуючись вимогами ст.ст.133, 137, 142, 255-256, 353 ЦПК України, суд,
Заяву представника відповідача адвоката Войтович Л.В. задовольнити частково.
Провадження у цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - закрити.
У задоволенні вимоги про стягнення з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на користь ОСОБА_1 витрат з надання правової (правничої) допомоги в розмірі 3000 (три) тисячі гривень 00 копійок відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено протягом 15 днів з дня її постановлення до Одеського апеляційного суду.
Суддя К. Ю. Рязанова